Україна має проблеми із зовнішнім аудитом фінансових витрат держави, контролем державних підприємств та позабюджетних фондів. Також українська влада не виконує всі вимоги щодо контролю за державними коштами. Про це йдеться у звіті Світового банку та Європейського союзу про ефективність управління державними фінансами, який цього тижня репрезентували у Львові економісти Світового банку.
Експерти відзначили, що наша держава не проводить довгострокового бюджетного планування, а свої видатки залишає закритими для зовнішнього контролю. Як наслідок – це стає на заваді притоку капіталу в Україні.
Міжнародні експерти оцінювали ефективність української системи управління держфінансами впродовж 2005 – 2010 років за показниками: достовірність, прозорість, виконання бюджету, звітність і зовнішній контроль. Особливо незадовільний показник, наголошують вони, зі зовнішнім контролем за витратами, який здійснює Рахункова палата України.
“Парадокс у тому, що Рахункова палата працює добре, але її функції надто обмежені. Вона не займається питаннями бюджетних надходжень, місцевих бюджетів, державних підприємств і позабюджетних фондів. Саме ці види роботи є нормальною функцією Рахункової палати в інших країнах”, – зазначив провідний спеціаліст Світового банку з питань державного сектору Івор Бізлі.
З його слів, ще однією проблемою є те, що звіти Рахункової палати нерезультативні. “Ми не побачили будь-якої системної роботи за результатами звітів палати. Ба більше, деякі повноваження в неї взагалі відібрали”, – каже експерт. Він певен, що існує природне протистояння між урядом та Рахунковою палатою, тому що вона створена для того, щоб не давати спокою урядовцям.
Натомість, економіст Світового банку в Україні Олексій Балабушко каже, що Рахункова палата є єдиним зовнішнім контролером уряду. “Зрозуміло, що слухати критику не хочеться, тому цей процес завжди матиме певний опір від уряду”, – пояснює він.
На його думку, Рахункова палата в Україні є ще молодим органом, і інколи критика на її адресу може бути обгрунтована. “Якщо у великому організмі щось не працює, то це краще полагодити, аніж вирвати цю частину. Правильною стратегією буде розбудовувати потенціал Рахункової палати, даючи їй роль, як в країнах ЄС – реального зовнішнього контролера”, – зазначає він.