Багаті також платять
Уже наступного тижня депутати можуть запровадити податок на розкіш
Уже наступного тижня депутати можуть запровадити податок на розкіш
Парламент ще до канікул може взятися за податок на багатство – не менш амбітний проект, аніж соціальні ініціативи президента чи зняття недоторканості з депутатів. Не менш він і підозрілий. Час появи, незрозумілі норми та слова про рівність від тих, які є рівнішими, – це змушує засумніватися у щирості творців проекту.
Ще з осені минулого року посадовці Кабміну непохитно вирішили вирівняти доходи українців. Про проект довго говорили і лише минулого тижня внесли сам документ на розгляд парламенту. Учора депутат-“регіонал” Василь Горбаль запевнив, що народні обранці розглянуть законопроект ще до початку канікул. Благо – залишилося ж цілих два тижні. “Тим більше що попереднє обговорення вже було”, — цитує добре знайомого львів’янам Горбаля прес-служба Партії регіонів.
За офіційними даними, розрив між найбагатшими та найбіднішими у нашій країні становить 4 – 5 разів. Реально цифра значно більша, деякі міжнародні дослідження доводять, що вища вона у десятки разів. Можемо лише приблизно порахувати, у скільки більшість бідніша за меншість, адже найзаможніша частина країни не потрапляє ані до соціологічних вибірок, ані до даних Держкомстату. Попри це, законодавці вирішили йти напролом – запровадити податок на низку товарів, які вони кваліфікуватимуть як розкіш (ставка оподаткування різних товарів подана у табличці).
Урядовці хочуть не лише відновити відчуття рівності, а й додатково наповнити бюджет. Кошти, звісно ж (не вірити Тігіпку підстав нема), йтимуть на подолання дефіциту Пенсійного фонду – вочевидь, аби пришвидшити кінець пенсійної реформи (ще не все було!).
Нагадаємо, у рік бездефіцитності бюджету ПФ запровадять другий рівень пенсійного забезпечення – накопичувальну систему. Сумніви, щоправда, є і щодо надходжень, які уряд отримає від нового податку: якщо спершу говорили про 800 мільйонів щорічно, то тепер цифра скромніша, позаяк зменшилася майже на третину. Раніше міністр соціальної політики повідомляв, що насправді предметів розкоші, які належать приватним особам (а тут, між іншим, – цікавий момент) не так багато. “Все на обліку. Будь ласка: будинків і квартир – більш як 13 тисяч, автомобілів – понад 97 тисяч, дорогого взуття, одягу і коштовностей – 1% загального обороту, яхт, які можуть потрапити під оподаткування, – більш ніж 1,1 тисячі”, – запевняв Сергій Тігіпко кілька місяців тому.
Щоправда, багато запитань у експертів викликають ті ж квартири, які можуть належати сім’ї з кількома дітьми, а не мільйонеру, який у них навіть не живе. Хоча документ ще обговорюватимуть і вноситимуть уточнення. А оскільки намір хороший (аналогічні податки є у більшості розвинених країн), може, щось з того вийде. А що саме – побачимо хіба з наступного року, коли цей податок має запрацювати.
Розкіш – це:
1. Квартира площею понад 200 квадратних метрів.
2. Дачний або садовий будинок, площа якого перевищує 500 квадратних метрів.
3. Об’єкти житлової нерухомості площею понад 600 квадратних метрів, якщо вони перебувають у власності однієї особи.
У таких випадках податок становитиме 2% мінімальної заробітної плати за кожен квадратний метр (тобто більш як 20 грн за метр). Сплачується щороку.
4. Легкові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна понад 3990 куб. сантиметрів*.
5. Мотоцикли з об’ємом циліндрів двигуна понад 995 куб. сантиметрів*.
6. Судна і яхти з двигуном потужністю понад 75 кВт*.
7. Літаки та гелікоптери*.
У цих випадках ставка податку сягне 40% вартості товарів під час їх придбання або ввезення на територію країни. Сплачується один раз.
* Крім тих, що використовувалися до моменту ухвалення закону.
8. Вироби з дорогоцінних металів, годинники, мобільні телефони вартістю понад 50 розмірів мінімальної заробітної плати (понад 50 тисяч грн).
9. Зброя вартістю понад 20 “мінімалок” (більш як 20 тисяч грн).
10. Вироби з хутра вартістю понад 40 “мінімалок” (більш як 40 тисяч грн).
11. Предмети мистецтва, колекціонування і антикваріату вартістю більш ніж 50 тисяч грн.
На них податок становитиме 10% вартості під час придбання або ввезення на митну територію країни. Сплачується один раз.
| КОМЕНТАРІ | |
|
Павло Розенко, провідний експерт Центру Разумкова: |
Інна Луніна, завідувач відділу державних фінансів Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України": |
| - Для таких законопроектів є класичний термін - "ІБД", тобто імітація бурхливої діяльності. Документ є радше іміджевим, передвиборним, популістським. По суті, мертвим. Цей законопроект - класична піар-технологія, з якою зручно ходити на телеефіри, ток-шоу. Сьогодні вже й сам уряд визнає, що ефекту від цього законопроекту не буде: якщо ще кілька місяців тому, коли ідею тільки-но вкинули у суспільство, планували отримувати від нового податку більш як мільярд гривень, то вже сьогодні урядовці кажуть, що завдяки цим змінам надходження зростуть на 500 мільйонів гривень. Фактично у кожному пункті, згаданому в проекті, є легальні схеми уникнення оподаткування. Єдина норма, що працюватиме, стосується оподаткування площі житла. Але саме вона працюватиме передусім проти середнього класу. Адже площу 200 квадратних метрів не можна називати розкішшю - це стандартна три-, чотирикімнатна квартира, оптимальна для сім'ї з кількома дітьми. Загалом, оподаткування яхт, літаків та інших предметів розкоші стосуватиметься фізичних осіб, у той же час власність люкс-класу записана на юридичних осіб, компанії. Все це гарно звучить, але багатих людей закон практично не зачепить. |
- Існує кілька основних груп податків на власність, які за умов порівняно високих мінімальних значень (бази оподаткування) щодо їх стягнення фактично є податками на багатство. Перша група - податки на нерухоме майно, що стягуються на постійній основі (найчастіше щороку) з власників або користувачів такого майна. Базою оподаткування може слугувати оціночна вартість майна, розрахована на основі його ринкової вартості або орендної плати, інших характеристик (як-от розміру, місцязнаходження). Надходження від таких податків, наприклад, у США та Великобританії, сягають 3,5 - 3% ВВП. Друга група - податки на чисте багатство, які стягують із нагромадженого багатства певної особи (нерухомості, цінних паперів, банківських депозитів і заощаджень), виходячи з чистої вартості її активів - вартості з вирахуванням боргів. До прикладу, у Франції ще з 1981 року запроваджена стандартна модель оподаткування багатства. Фізичні особи - резиденти і нерезиденти - власники активів, розміщених у Франції, сплачують податок на багатство за ставками 0,55 - 1,8%, якщо вартість активів перевищує 790 000 євро (станом на 2009 рік). У Швейцарії доходи до бюджету від такого податку сягають 1,3% ВВП. Об'єктом оподаткування є сукупний розмір багатства (рухомі й нерухомі активи, цінні папери, паї). У фізичних осіб-резидентів оподатковуються активи, розміщені по всьому світу, а у нерезидентів - лише нерухоме майно, що є у Швейцарії. Третій вид податку на багатство стосується податків на спадщину і дарування. Є ще один вид - податки на фінансові та капітальні трансакції, тобто на операції з передачі багатства (активів), до якого належать, зокрема, цінні папери (випуск, передача, продаж і купівля), чеки, а також операції щодо юридичного оформлення бізнес-контрактів та контрактів з продажу нерухомого майна. Загалом, запровадження таких податків може бути корисним для України, а деякі з перелічених видів можуть слугувати важливими інструментами поповнення дохідної частини бюджету та підвищення соціальної справедливості податкової системи України. |
