Проблема неякісного бензину в Україні стоїть дуже гостро. Так, за словами Олега Дорожовця, фахівця зі зв’язків із громадськістю мережі АЗС ОККО, частка фальсифікату, або низькоякісного бензину є дуже висока і в деяких регіонах України у 2011-му вона досягла 50%.
“Ми постійно слідкуємо за дослідженнями незалежних експертів. Справді, неякісного бензину в Україні багато. Що стосується Львівщини – це один із регіонів, де відсоток фальсифікату є не настільки високий. На Львівщині ситуація краща ніж взагалі по Україні”, – зазначив “Пошті” Олег Дорожовець. “Щоб продавати якісний продукт, потрібно налагодити ретельну і коштовну систему якості”, – певен співрозмовник.
За його словами, потрібно мати хоч би трирівневий контроль. “Потрібно перевіряти кожну цистерну, яка в’їжджає на територію нафтогазбази. Потім має бути поточний контроль якості в резервуарах. Відповідно, виїжджаючи на автозаправку автоцистерна теж їде з паспортом контролю. Повинні працювати мобільні лабораторії, які, як мінімум, двічі на місяць відвідуватимуть кожну заправку без попередження. Такий механізм повинен працювати всюди, але якщо це є дрібна мережа, вона не завжди може і хоче дозволити собі такі видатки”, – каже Олег Дорожовець.
Він також уточнює, що контрабандний бензин – це продукт, який ввезений незаконним шляхом. “Контрабандний бензин – це необов’язково неякісний бензин”, – каже співрозмовник.
Зокрема, Олесь Пограничний, прес-секретар мережі АЗС ОККО, каже, що проблема фальсифікату є в Україні давно. “По-перше, це повна відсутність контролю з боку держави та Держспоживстандарту за якістю пального. На контроль за якістю пального коштів із бюджету не виділяють, адже це досить дорога справа. Ми маємо мережу стаціонарних і пересувних лабараторій, і знаємо, скільки коштів потребує належний контроль за якістю. А без контролю, контролювати якість неможливо”, – сказав “Пошті” Олесь Пограничний.
На його думку, другою причиною є те, що в Україні є щонайменше два стандарти пального: старий, ще фактично радянський, і новий стандарт, наближений до Євро-4 (в той час коли Європа має стандарт Євро-5 і думає про Євро-6).
“Наявність в Україні двох стандартів створює поле для того, щоб у нас було неякісне пальне. В Україні відсутні певні кордони та бар’єри. Наприклад, зі Заходу складно перевезти неякісний продукт, а зі Сходу прозорі кордони дозволяють проникненню в Україну неякісного пального”, – каже співрозмовник.
За його словами, найголовнішою проблемою є відсутність жорсткого контролю з боку держави і єдиних стандартів. “Це поле для появи в Україні неякісного ресурсу. Така ситуація є в Україні протягом двадцяти років”, – каже Олесь Пограничний.
До слова, співрозмовник вважає, що ми повинні в першу чергу визначитися, що таке якісний бензин, адже в Україні це питання дуже суперечливе. “Так, старий український стандарт є діючий і він може вважатися якісним, але машини 2011-го року випуску їхати на ньому не можуть. Для кого якісний? Бензин, який виробляє Дрогобицький нафтопереробний завод вписується в діючі стандарти України (старий стандарт), але він не підходить для машини випуску після 2005-го, 2006-го року. Для старих “Москвичів” бензин старого зразка є суперякісний, а для нових машин він – неякісний. Проте, він вписується в діючі стандарти і чиновники кажуть, що він є якісний, але машина їхати на ньому не може. Це дуже непросте, суперечливе питання і однозначно відповісти на нього дуже важко”, – підсумовує Олесь Пограничний.
ДО ТЕМИ
Що четвертий літр бензину – неякісний
Сергій Куюн, директор Консалтингової групи “А-95”, про причини і кількість фальсифікованого бензину в Україні
– Пане Сергію, який відсоток фальсифікованого бензину є в Україні?
– Важко точно сказати, бо детально вивчити тіньовий ринок неможливо. Тобто, його дуже складно обрахувати, але якщо узагальнити ті повідомлення, які надходять до на нас від експертів, можна зробити висновок, що в середньому це – 25%. Хоча є більш радикальні оцінки з боку державних органів, таких як Міненерговугілля. Зокрема, деякі урядові експерти прогнозують до 40%, але я думаю, що 25% – вірогідний сценарій. Це дуже багато, тобто, кожен четвертий літр бензину – не відповідає державним стандартам.
– Які, на Вашу думку, причини того, що в Україні так багато неякісного бензину?
– По-перше – це поступове підвищення податків на нафтопродукти. Так, лише на бензин за три роки податки збільшили більш ніж у три рази. Від 60 євро до 198 євро за тонну, по дизпальному, звичайно, динаміка не така стрімка, але вона спостерігається теж на фоні зростання податків, відповідно і цін, немає ніякого державного контролю за якістю нафтопродуктів. Для тіньовиків збільшення податків, це збільшення їх маржі. Тому, якщо вони бачать, що можна вільно торгувати, то вони звичайно збільшують постачання на ринок неліквідів. По-друге – це відсутність контролю за якістю бензину з боку держави.
– Минулого року з державного бюджету не виділили ані копійки Держспоживстандарту для перевірки якості пального. Чи знаєте Ви, яка ситуація цьогоріч з фінансуванням?
– Піаром для Мінекономіки і Міненерго, була обіцянка купити пересувні лабораторії. Там вважають, що коли ми такі придбаємо, то проблема вирішиться сама собою. По-перше, ніхто їх так і не купив, а по-друге, грошей, як не виділяли, так і виділяють. Дають копійки на всі групи товарів, де на перевірку якості бензину фактично нічого не передбачено.
Проблема неякісного бензину в Україні стоїть дуже гостро. Так, за словами Олега Дорожовця, фахівця зі зв’язків із громадськістю мережі АЗС ОККО, частка фальсифікату, або низькоякісного бензину є дуже висока і в деяких регіонах України у 2011-му вона досягла 50%.
Сергій Куюн, директор Консалтингової групи “А-95”, про причини і кількість фальсифікованого бензину в Україні
