Командний успіх

Ярослав Дубневич, депутат облради, підприємець, про постачання місту тепла та мерські амбіції

Ярослав Дубневич, депутат облради, підприємець, про постачання місту тепла та мерські амбіції

dubnevich.jpgНа Львівщині вже 15 років поспіль успішно працює сімейний бізнес братів Дубневичів, завдяки якому створено понад чотири тисячі робочих місць. Ярослав Дубневич, депутат Львівської облради від БЮТ (до речі, влітку його визнали найвпливовішим депутатом облради - "Пошта"), разом зі своїм старшим братом Богданом є співвласниками "Корпорації КРТ". Корпорація має п'ять напрямів: залізничний, сільське господарство, будівельний, комунальний та хі­міч­ний. Ярослав Дубневич, який є президентом корпорації, відповідає за інновацію, впровадження та фінансування нових проектів. "Мені нецікаво розпочинати бізнес, яким займаються тисячі. Разом із братом цікавлюся тим бізнесом, де ще ніхто не ступав. У 1993 р. одиниці людей на Львівщині хотіли займатися сільським господарством, а ми почали. Комунальним напрямом також зараз займаються одиниці", - розповідає Ярослав Дубневич. Власне, завдяки його інвестиціям вдалося покращити теплопостачання для жителів м. Новояворівська та Нового Роздолу. Успіху, як сам каже, насамперед, сприяє командна робота.

-  Львівська міськрада прийняла нову схему теплопостачання міста. Відтак тепер на ринок теплопостачання може прийти приватний капітал. Як оцінюєте цю схему?

- Те, що влада Львова поступово вирішує проблеми забезпечення теплом мешканців, безперечно, позитивно. Але разом з тим в мене, як людини з досвідом управлінського розв'язання таких проблем в інших містах, є одне серйозне застереження до змісту її  кроків. На жаль, вони не завжди обґрунтовані, не цілком виважені й продумані.     

Хотів би нагадати, що це вже другий варіант концептуального документа. Перед тим на розгляд депутатів подавали схему , яка передбачала закриття ТЕЦ-1 і добудову та відновлення роботи інших котелень у Львові, аби збільшити теплову потужність. Ця перша концепція була розрахована на фінансування в розмірі 1,3 млрд грн. Мені, як і іншим фахівцям, тоді було незрозуміло, для чого ТЕЦ-1, в модернізацію якої вклали немалі кошти, закривати? Це єдина котельня у Львові, яка має повний цикл: там виробляють не лише теплову енергію, але й електричну. Припускаю, що ініціатори закриття ТЕЦ-1 керувалися  бажанням приватизувати в майбутньому 10 га землі, на яких вона розташована. Натомість вони пропонували відновити роботу котельні "Кінескоп" та ЛАЗівської котельні для подачі тепла на Сихів. 10 років місто не потребувало додаткових котелень для обслуговування Сихова - найпроблемнішого району міста щодо теплопостачання, а тут це питання постало і знову ж для його вирішення просили немалі кошти.

У "Корпорації КРТ" перший варіант нової схеми  різко роз­критикували. А вивчивши проб­лему забезпечення теплом Сихова, дійшли висновку: для того, аби цей район мав надійне тепло, потрібно вкласти мінімальні кошти, насамперед, у технологічне дооснащення саме ТЕЦ-1 та тепломереж. За їхніми ж підрахунками, вклавши лише 100 млн, а не 1,3 млрд грн, можна навести лад у більшій частині Львова, яку обслуговує "Львівтеплоко­мун­енерго" - налагодити якісне цілодобове постачання тепла та гарячої води для городян.

- Прийнята схема дуже від­різняється від попереднього проекту? Що у ній є позитивного  і, навпаки, негативного?

- Вона, на відміну від попереднього проекту, більше стосується ТЕЦ-2 і лише частково - розв'язання проблеми забезпечення теплом мешканців, яких обслуговує ТЕЦ-1. Запропонований у схемі проект модернізації ТЕЦ-2 передбачає залучення інвестиційних кош­тів у розмірі від 1,5 до 3,5 млрд грн упродовж 2008 - 2015 рр. Теоретично інвестором може бути і саме місто, але практично це майже нереально. Я вважаю позитивним те, що влада усвідомила необхідність залучення небюджетних інвестицій у модернізацію системи теплопостачання і зафіксувала це в цьому документі. 

Позитивом є і те, що проект модернізації ТЕЦ-2 передбачає можливість будівництва на її території сміттєпереробного заводу. Його першим етапом може бути сміттєсортувальний завод. Другим - будівництво котла-утилізатора, аби решту сміття не везти на Грибовичі, а спалювати на місці. Відтак матимемо додаткове тепло, яке дозволить розв'язати проблему забезпечення львів'ян гарячою водою не тільки взимку, але й влітку. Задля цього потрібно поставити парові турбіни, які взимку працюватимуть на повну потужність. Відбір тепла від такої турбіни йтиме й на підігрів води.

Загалом же документ, який прийняли, на мій погляд, є дуже сирим. Це радше концепція, а не реальний план дій. Схему, яку затвердили, навряд чи можна буде використати для написання детального бізнес-плану.

- Що саме, на ваш погляд, потребує доопрацювання?

- Задекларувавши модернізацію ТЕЦ-2, розробники но­вої схеми теплопостачання навіть не натякнули на відпо­відь на запитання, а чи  готові тепло- і електромережі до транс­портування нових об'ємів. Отож  до споживача додаткове тепло  може не дійти. Тому необхідно  чітко проаналізувати наявні  теплові системи, які відходять від ТЕЦ-2, а також вивчити можливість виключення старих міжквартальних котелень на вул. Мазепи, Варшавській, 700-річчя. За наявної потужності на ТЕЦ-2 потрібно між­квартальні котельні переводити у центральні теплові пункти (ЦТП) і підключати до схеми. Друге - визначити потребу теплопостачання у цій частині міста, опісля - що потрібно реально добудувати до наявних котлів на ТЕЦ-2.

- Що можна зробити вже зараз, не чекаючи впровадження нової схеми?

- Якісно змінити підходи до управління "Львівтеплоенерго" - комунального підприємства, яке відповідає за цю ділянку роботи. 

- Ви маєте на увазі створення спільного підприємства на його основі?

- Ні, не потрібно жодних СП, приватизації чи концесії! Потрібна фахова команда менеджерів на "Львів­теплоенерго",  яке є і залишиться комунальним підприємством. Ниніш­ньому керівництву бракує кваліфікації, до управління підходять зі старими методами.

Наведу лише один приклад. Уряд Тимошенко заклав до держбюджету кошти для погашення різниці тарифів під­приємствам теплокомуненерго. Ця сума для "Львівтеплоенерго" становить 77 млн грн. Але ці гроші до сьогодні підприємству не повернули з бюджету. Бо директор, влада подали документи у Кабмін і чекають, коли про них згадають... А тим часом Київ, міста Сходу і Цент­ру України вже давно отримали ці кошти. Керівництво ж "Львівтеплоенерго" і Львова традиційно звикло клянчити гроші з міського бюджету. Це для них значно легше, ніж оббивати київські пороги.   

- Отже, у розв'язанні питання  теплопостачання Львова немає активності влади?

- Немає активної позиції керівництва "Львів­теплоенер­го", нормальної співпраці з депутатами, не проводять роз'яснювальну роботу.

- Наче і попереднього ке­рів­ника підприємства І. Марчака звільнили, а ситуація не поліпшується?

- Перед тим, як усувати з посади Марчака, потрібно було підготувати фахову команду, яка б показала, що вона працює краще. А вийшло, як вийшло... Працюють не краще і не гірше. 

У Новояворівську та Новому Роздолі наша команда починала роботу саме з кадрового питання: впродовж року підвищували кваліфікацію працівників, змінювали їх підходи до роботи. І зараз для нас рівень якості управлінських кадрів та спеціалістів - головне завдання. Сьогодні у 30-тисячному Новояворівську, ку­ди ми прийшли наприкінці 2003 року, працює модернізований теплопостачальний комплекс, гаряча вода у мешканців є постійно. Через холоди навіть вже готові розпочати там опалювальний сезон. Новояво­рівськ був для мене цікавим як стартовий майданчик для відшліфування всіх ідей. У Новояворівську набили собі ґуль, але тепер маємо потужний досвід. Інвестиції у комунальне господарство цих міст не пропали, вони працюють. І це, передусім, заслуга нашої команди менеджерів.

-  Чи реально розв'язати проблему покращення роботи "Львівтеплоенерго" і що для цього необхідно зробити?

- Передбачаю, що питання зміни керівництва "Львівтеплоенерго" невдовзі поставимо на порядок денний. Керувати підприємством повинен, не побоюся сказати, жорсткий за стилем менеджмент, сучасні фахівці, які наведуть лад у його роботі й протягом декількох років виведуть підприємство на мінімальну рентабельність.  

-Чи Ваша команда не розглядала для себе можливість в тій чи іншій формі долучитися до модернізації роботи системи теплопостачання у Львові і чи такі пропозиції не надходили Вам від влади Львова, враховуючи ваш позитивний досвід роботи у Новояворівську та Новому Роздолі?

- Ми розглядали це питання і вже не раз пробували взятися за цю справу. Свого часу, наприкінці другої каденції мера Куйбіди, наші спеціалісти почали роботи з модернізації ТЕЦ-1. А вже мерові Буняку запропонували піти у Львові тим же шляхом, яким модер­нізували теплове господарство у Новояворівську і Новому Роздолі. Проте Буняк виступив категорично проти участі приватного капіталу у реформі комунальних підприємств. Нинішній мер Садовий після довгих вагань та реверансів у бік приватних інвесторів також реально став на захист винятково комунальної форми власності у тепловому секторі. Я поважаю позицію влади Львова, адже вона значною мірою віддзеркалює позицію громади. Саме тому нашій команді, яка не покидає планів працювати у Львові, у сфері теплопостачання,  довелося самій переглянути підходи до того, як в нинішніх умовах працювати у Львові. 

- Що це означає? Як саме змінилися ваші підходи до роботи у Львові?

- Це означає, з нашого боку, те, що ми готові допомогти місту в розв'язанні проблеми виведення роботи комунального "Львівтеплоенерго" на рентабельність, підсиливши його керівництво нашими фахівцями та менеджерами. При цьому не йдеться про якісь плани приватизації. Не буду приховувати, зараз це питання активно обговорюють депутати Львів­ської міської ради. Позаяк я є членом БЮТ, до мене звер­нулася міська фракція БЮТ з відповідною пропозицією, яку ще має підтримати обласний провід БЮТ. Реально йдеться про те, що фракція БЮТ готова взяти на себе політичну відповідальність за виведення "Львів­теплоенерго" з фінансової кризи. Робити ж це будуть фахівці нашої команди. Ми готові протягом року вивести роботу підприємства на нормальний мінімальний рівень, а впродовж двох років  - показати, як підприємство має працювати рентабельно. При цьому, як ви розумієте, тарифну політику визначатиме міська влада.

- Яке ж ваше зацікавлення у цьому?

- Наша користь в іншому - без надійної роботи "Львівтеплоенерго" не можна в принципі говорити про модернізацію системи теплопостачання у Львові та про участь в цьому інвесторів. Тому наші спеціа­лісти готові допомагати у розв'язанні цього питання.  Не при­ховую, що мені особисто буде приємно показати львів'янам, що не тільки за кордоном, але й в Україні є фахівці, які вмі­ють реально розв'язувати склад­ні соціальні проблеми. Адже насправді людей цікавить лише тепле помешкання та гаряча во­да у трубах. Їм байдуже: прийде інвестор чи ні. Загалом львів'я­нам потрібні чисті та освітлені вулиці, вчасний початок опалювального сезону, якісне теплопостачання і щоб перший сніг - не був несподіваним! Це я і моя команда змогли розв'язати в інших містах, ми показали, як має бути.

- Пане Ярославе, у вас є мерські амбіції?

- Амбіції в мене, як і в інших людей, справді є і немалі. Але я до їх числа не зараховую можливість бути мером. Адже місцеве самоврядування, як доводить мій досвід депутатської роботи, це дуже складний механізм, лише віддалено по­дібний до управлінських процесів у бізнесі. Отож було б помилкою з мого боку чи з боку будь-якого іншого успішного бізнесмена вважати, що якщо ти досяг успіху в бізнесі, тобі легко вдасться навести лад і в міському господарстві. Це не так, насправді все значно складніше. Проте, якщо повернутися до теми нашої розмови, я глибоко переконаний, що наявність фахової команди, команди однодумців  - обов'язкова умова успіху і на посаді мера, і у бізнесі.     

Розмовляла Ірина Цицак

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4692 / 1.69MB / SQL:{query_count}