Молочні ґешефти
Цього року в Україні молочна сировина подорожчала на 60%, а безпосередньо молокопродукти – на 30%
Цього року в Україні молочна сировина подорожчала на 60%, а безпосередньо молокопродукти – на 30%
Сьогодні закупівельна ціна молока для населення коливається від 3 грн до 3,50 грн, а для господарства – від 4 грн до 4,50 грн, повідомила “Пошті” Лідія Карпенко, президент спілки молочних підприємств.
Так, учора на львівських ринках 1,5 л домашнього молока можна було купити за 12-15 грн. У магазинах ціна молока в пакетах коливається від 6,60 грн до 12 грн за пакет.
Математика виробництва
За словами Лідії Карпенко в Україні попит на молоко і молочні продукти збільшується, а виробництво, навпаки – скорочується. “Тому ціна на сировину підвищується. Молочні продукти в Україні дорожчі, ніж у Європі. Порівняно із аналогічним періодом торік, ціна на молочні продукти зросла на 30%”, – каже Лідія Карпенко.
Тим часом Василь Вінтоняк, директор консалтингового агентства ІнфАгро, однією з причин здорожчання сировини, вважає не зовсім правильну маркетингову політику переробників. “Переробники хочуть за будь-яку ціну купити сировину, забрати її в конкурентів. Це відбивається на ціні. Молочна сировина з весни до цього часу подорожчала на 60%”, – сказав “Пошті” експерт. “Зазвичай від населення закупляє молоко посередник, який хоче заробити. Дуже багато на ціні молока накручує торгівля. Їм байдуже, за скільки молоко купляють у людей, вони знають, що вони повинні заробити. Так, зі заводу до полиці в магазині ціна молока зростає на майже 30%”, – каже Василь Вінтоняк.
Дотації на словах
За результатами опитування, проведеного експертами Інституту соцдосліджень ім. Яременка, – 80% вітчизняних фермерів не влаштовує нинішня ситуація з дотаціями від держави на підтримку молочників. Учасники ринку застерігають, якщо влада і далі накопичуватиме кошти у спецфондах і підтримуватиме виробників лише на словах, молоко Україні доведеться імпортувати.
|
ДО ТЕМИ Нагадаємо, що в червні 2011-го російська галузева асоціація “Союзмолоко” заявила, що український сир, який у великих кількостях експортують на російський ринок, містить пальмову олію. Практика заміни тваринних жирів рослинними, зокрема пальмовою олією, застосовується для зниження собівартості молочної продукції – тонна сухого молока дорожче тонни пальмового масла в три рази. Україна є найбільшим імпортером тропічних жирів – за минулий рік обсяг імпорту зріс ще на 15%. При цьому, як відзначають експерти, визначити в домашніх умовах вміст пальмового масла в молоці неможливо. “Вдома ви це не визначите – лише в лабораторіях. Ці аналізи дуже складні, дуже дорогі, і не всі лабораторії можуть їх провести”, – каже Ольга Якубчак, доктор ветеринарних наук, професор, завідуюча кафедри ветеринарно-санітарної експертизи університету біоресурсів і природокористування України, інформує “Економічна правда”. Самі рослинні масла не є небезпечні, проте в молочну продукцію додаються не просто масла, а трансізомери. “Є дані, що в зайвих кількостях трансізомери можуть викликати патологію печінки, навіть онкологію. Проблема в тому, що в Україні ніхто не проводив дослідження, наскільки безпечні такі продукти для регулярного споживання. Мають бути здійснені спостереження, які чітко б сказали – споживання безпечне, але наприклад, не більше трьох разів на тиждень”, – каже Ольга Якубчак. |
“Торік ми отримали дотацій близького 3 млн грн. Цього року недоотримали нічого. Думаю, якщо держава не схаменеться, будемо возити молоко з Росії”, – каже Олексій Черненко, директор сільськогосподарського підприємства, інформує канал “24”.
Через нову систему дотацій вже знизилися обсяги виробництва молокопродуктів, а також реалізація молока на переробку. За оцінками експертів, саме тому продукція подорожчала в середньому на 30-40%. Відтак, щоб зупинити падіння молочної галузі, необхідно здешевити фінансові ресурси для переробників, відзначають фахівці.
“Підтримати інвестиційну привабливість цієї галузі можна за рахунок довгострокової програми розвитку галузі, щоби були чіткі, прозорі правила, як мінімум на п’ять років прописані всі механізми, інструменти, і максимум спростити доступ ефективних виробників молока до державної підтримки”, – сказала “Пошті” Інна Іллєнко, експерт аграрного ринку Українського клубу аграрного бізнесу.
На думку Лідії Карпенко, державної дотації для сільського населення виділяти не потрібно. “Дотація призначається державою для того, щоб підвищити якість молока, а населення цього зробити не може. У селах йде спад поголів’я худоби. Цьогоріч немає такого місяця, щоб спад молока хоч трохи призупинився. Дуже мало є фермерських господарств, які б постачали на ринок молоко”, – каже вона.
Тим часом уряд хоче прийняти програму про відродження молочного скотарства. “Планує різні преференції, щоб стимулювати інвестиції в молочний ринок. Ця програма зараз на стадії розробки”, – каже Лідія Карпенко.
Ринок фальсифікату
У зв’язку із подорожчанням молочних продуктів на українському ринку все більше з’являється неякісної молочної продукції. Так, за останні три роки побільшало молочних продуктів, при виробництві яких відходять від класичної рецептури задля зменшення собівартості. Про це зазначає Вадим Чагаровський, голова ради директорів союзу молочних підприємств України, інформує “Дело”.
“Останні роки характеризуються збільшенням виробництва молокопродуктів – замінників, фальсифікатів”, – каже він. При цьому фальсифікують усе більше видів молочної продукції. “Якщо раніше це стосувалося тільки масла і згущеного молока, то цьогоріч дійшли руки і до цільномолочної продукції, і до сирів”, – сказав експерт. За його словами, ринок сам диктує виробникам такі умови роботи – лише перекроївши рецептуру, вони здешевлюють собівартість продукції.
“Якщо виробник додає до продукту з натурального молока рослинний жир і не вказує це на етикетці, він вводить в оману споживача. Такий продукт є фальсифікатом”, – каже Лідія Карпенко. За її словами, про фальсифікацію молочної продукції говорять, тому, що це стає масовим явищем. “Важливим чинником є те, що в Україні дефіцит молока і підприємства переходять на нові технології. Виробники, які постійно випускають неякісні сирні продукти, спреди тощо, мають піти з молочного ринку або перелаштуватися на добросовісну конкуренцію”, – певна співрозмовниця.
