Споживчий кошик: незмінний вже одинадцять років

У ньому немає мобільного, алкоголю та інтернету. Натомість кошик американця передбачає витрати на освіту, зв’язок, тютюнові та алкогольні вироби

У ньому немає мобільного, алкоголю та інтернету. Натомість кошик американця передбачає витрати на освіту, зв’язок, тютюнові та алкогольні вироби

106 г хліба, 5 г сала і 25 г ковбаси, півтори склянки молока, 250 г картоплі та 50 г огірків та помідорів – саме стільки передбачено на один день українцеві, згідно з так званим споживчим кошиком. Окрім цього, на думку посадовців, український чоловік повинен мати змогу купити одну куртку – раз на чотири роки, светр, джинси та кросівки – раз на три роки, сім пар шкарпеток, дві сорочки та майки на рік та п’ять пар спідньої білизни – на два роки! Осіннє пальто взагалі не передбачене. Все це містить згаданий споживчий кошик, за яким країна живе незмінно вже одинадцять років. Поза тим, у ньому немає мобільного, алкоголю та інтернету. 

Урядові обіцянки-цяцянки 

Тим часом до кінця року уряд пообіцяв змінити набір продуктів харчування та послуг у споживчому кошику. Кажуть, серед головних новацій – споживання деяких товарів рахуватимуть уже не на сім’ю, а на кожну людину окремо. У департаменті Міністерства соцполітики „Пошті” повідомили: робота триває, але новий споживчий кошик ще не затверджено.

“Ми провели відповідні консультації із профспілками. Думаю, що найближчим часом рішення приймемо і переглянемо споживчий кошик”, – заявив під час економічного форуму в Трускавці Сергій Тігіпко, віце-прем’єр-міністр. Зазначимо, що кошик мають переглядати раз у п’ять років. Утім за одинадцять років його жодного разу не змінювали. 

Власне, профспілки планують внести до переліку купівлю житлової площі та оновити список товарів побутової техніки – хочуть додати мобільний телефон і медичну допомогу. Федерація профспілок уже зробила підрахунки. Відомо, що Кабмін обговорював внесення в асортимент споживчого кошика порохотяхів­ і мобільних телефонів. Причому одноголосного рішення так і не було прийнято. 

Нагадаємо, що від вартості споживчого кошика уряд розраховує прожитковий мінімум, а вже з нього – пенсії та зарплати. Від грудня в Україні прожитковий мінімум для працездатних становитиме 1004 грн на місяць, для непрацездатних – 800. До слова, бідним вважають кожного четвертого українця, який живе менше ніж на 1025 грн.

Далекі від Європи, або за межею бідності

У країнах заходу про населення дбають набагато краще. До порівняння: в Англії у споживчий кошик закладено шампанське та пиво, а ще МР3-плеєр з музичними записами. Крім того, акустична гітара і великий перелік товарів для дому, зокрема дверні ручки та витрати на садівника. 

Споживчий кошик американців передбачає витрати на тютюнові та алкогольні вироби, на освіту, мобільний та комп’ютерний зв’язок. А французи заклали у свій споживчий кошик навіть витрати на відвідування перукарні, лаки для волосся, гелі для душу та інші численні косметичні засоби, без яких сучасне життя неможливе. Крім цього, передбачені кошти на няню для дитини, апарати для виправлення зубів, оренду автомобілів, проїзд на таксі, а також їжу для котів та собак. Споживчий кошик американця нараховує 300 продуктів і послуг, француза – 250, англійця – 350, німця – 475. Український кошик розширено до 297 найменувань продуктів.

Отже, за світовими стандартами, що повніше кошик відображає вимоги часу, то багатша країна. Лише українці не відчувають цієї динаміки. 

Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку, каже, що ми не європейська, а бідна країна, тому що в нас такий народ. “Споживчий кошик – це межа бідності. Якщо він десять років не змінюється, то це означає, що рівень бідності в нас не просувається вгору, тобто ми не стали як країна багатшими. Ми, як народ, не можемо організувати свою економіку, як у європейців. Ми терпимо, що наші чиновники їздять набагато дорожчими машинами, ніж європейські прем’єри. Європейці цього не терпіли б. Організація економіки пов’язана з характером народу. Чому різні народи по-різному живуть? Багатство народу пов’язано не з чим іншим, як з характером народу. Ми зараз бідні, і тому в нас не розширюють споживчу корзину. Бідних і багатих у нас більше, ніж в інших країнах”, – зазначив Олександр Пасхавер.

Проте, поки ситуація не поліпшується, країна потихеньку бореться з кризою, а цифри мінімальних зарплат чарівним чином не виростають у десять разів, українці не втрачають рівноваги і вигадують унікальні способи прожити мінімально затратно і максимально вигідно. 

ДОВІДКА

До споживчого кошика одного працездатного українця на рік входить: 2,5 кг рису, 4 кг макаронних виробів, 9 кг ковбаси, 12 кг курятини, 14 кг яловичини,  220 яєць, 5 кг сметани та 3,5 кг твердого сиру. Водночас аж 39 кг житнього і 69 кг пшеничного хліба та майже центнер картоплі. А також 7 кг риби свіжої та 4 кг солоних оселедців.

 

 

Українські обіцянки - європейські реалії
Павло Розенко, колишній перший заступник міністра праці і соцполітики,експерт Центру ім. Разумкова, про споживчий кошик українця та європейця

- Павле Валерійовичу, скажіть, будь ласка, коли і чому в Україні з'явився споживчий кошик?

- В Україні на підставі прожиткового мінімуму формується споживчий кошик. Кошик запровадили у 1999 році. Набір продуктів, товарів, послуг кошика був затверджений ще  2000 р. У законі від 1999-го було чітко написано, що уряд кожні п'ять років зобов'язаний оновлювати цей кошик, на підставі якого розраховують прожитковий мінімум. 

-Чому більш ніж десять років влада не оновлює споживчий кошик?

- Із різних причин від 2000-го кошик не оновлювався. До 2011-го кошик мали переглядати двічі (у 2005 та 2010 рр.) Ніхто цього не робив. Це несправедливо! Сьогодні споживчий кошик залишився за нормами 2000-го.

- Чи зміниться ситуація? Що прогнозуєте?

- Василь Надрага, екс-міністр соцполітики, обіцяв, що бюджет-2011 буде розрахований за новим споживчим кошиком. Нині нічого не змінилося і його розрахували на базі старого споживчого кошика 2000-го. Чув заяву Сергія Тігіпка, що влада в котрий раз домовились із профспілками. Хоча насправді домовленість була ще в 2005 р. про перегляд кошика. Зараз вони планують його оновлювати. Це чергова обіцянка, і прогнозувати, коли вона виллється в конкретну постанову уряду, мені складно.

- Як впливає споживчий кошик на економіку України, на соціальні стандарти, пенсії та зарплати?

- Від 2000-го економіка України дуже активно розвивається. Зроблено кроки вперед щодо розвитку держави, а соціальні стандарти та гарантії фактично заморожені на рівні 2000-го. Прожитковий мінімум - це базовий показник, від якого розраховують усі соцстандарти, зокрема пенсії, соціальні виплати дітям, малозабезпеченим сім'ям тощо, а також мінімальну зарплату. Це розраховується за старим кошиком. Нинішній уряд обіцяв затвердити новий склад кошика ще до 2010 року.

 - Отож, з Ваших слів випливає, що до кінця року кошик не оновлять?

- Навіть якщо кошик переглянуть, то показники держбюджету закладаються вже сьогодні. Можна констатувати той факт, що всі соцстандарти 2012 р. будуть сформовані на базі старого кошика. Уряд сьогодні свідомо йде на штучне зниження мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму.

- Прошу сказати, чим відрізняється споживчий кошик українця від споживчого кошика європейця?

- До споживчого кошика, прожиткового мінімуму в Європі є різні підходи. У більшості країн Європи такий показник, як прожитковий мінімум, застосовується для оцінки рівня життя громадян, а не для становлення державних соцстандартів. Це в нас споживчий кошик прив'язаний до мінімальної пенсії та зарплати. У Європі кошик - це оцінювальна величина. Залежно від того, що він містить, оцінюють рівень життя людей, рівень бідності. Так, у розвинутих країнах цей кошик досить серйозно розширений. До нього входять не лише продукти харчування, але й послуги: користування мобільним телефоном, інтернетом, відвідини музеїв, кіно та театрів. На мою думку, Україна за десять років пройшла певний шлях розвитку, і нині держава просто зобов'язана зробити перегляд споживчого кошика. Він має відповідати реальному стану економіки держави.                     

 

 

 

 

ДО ТЕМИ

За даними Мінекономіки України, у споживчому кошику зразка 2006-го продукти займають 64,3%, послуги – 20,2% (зокрема житлово-комунальні – 8,1%, зв’язок – 1,6%, міський транспорт – 1,8%, залізничний – менш як 0,5%), непродовольчі товари – 15,5%. На недостатньому рівні закладені такі витрати, як оплата комунальних послуг, платне лікування, платна освіта, і зовсім не згадані потреби в особистому розвитку та відпочинку. 

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.6643 / 1.65MB / SQL:{query_count}