Віктор Пинзеник, екс-міністр фінансів України, доктор економічних наук, про нову хвилю кризи у світі, суто українські “недуги” та Євро-2012

Криза вивела на поверхню чимало серйозних системних проблем багатьох країн світу. Довелося ці проблеми не тільки побачити, але й реагувати на них. “Ми бачимо непрості заходи, що вживаються у багатьох європейських країнах”, – зазначив “Пошті” екс-міністр фінансів України, доктор економічних наук Віктор Пинзеник. Недавні події навколо граничного боргу США економіст сприйняв як оптимістичний сигнал, бо питання ставилося у площину необхідних рішень. Таких непростих, непопулярних рішень потребує й Україна, певен екс-міністр.
“Найменше я хотів би дивитися на наші проблеми крізь призму світових. Ми на них не впливаємо. У той же час ми “хворіємо” своїми українськими недугами, що можуть прорватися незалежно від світових процесів. А у випадку нової хвилі світових випробувань ми надзвичайно вразливі до них. Хоча грамотними, професійними діями цю вразливість можна і треба звести до мінімуму”, – говорить Віктор Пинзеник.

Україна вразлива до світових хвиль

– Вікторе Михайловичу, скажіть, будь-ласка, внаслідок останніх економічних потрясінь у світі, зокрема стихійного лиха в Японії, можливі дефолти у США та деяких країнах Євросоюзу? Що в найближчий час може чекати світову економіку та які наслідки це матиме для України?
– Я більш оптимістично дивлюся на ситуацію у світі. А на деякі повідомлення чи оцінки варто реагувати не за їх назвами, а за суттю думок, ідей, позицій. На жаль, нерідко це далеко не одне й те саме.
Криза вивела на поверхню чимало серйозних системних проблем багатьох країн світу. Але вони не виникли вчора. Хіба проблеми боргу Греції чи США не було у 2007 році? Сьогодні довелося ці проблеми побачити. І не тільки побачити, але й реагувати на них. Недавні події навколо граничного боргу США я сприйняв як оптимістичний сигнал. Питання ставилося у площину необхідних рішень. Ми бачимо непрості заходи, що вживаються у багатьох європейських країнах.
Проблеми є і досить серйозні. Але їх можливо розв’язати. Найменше я хотів би дивитися на наші проблеми крізь призму світових. Ми на них не впливаємо. В той же час “хворіємо” на свої українські недуги, що можуть прорватися незалежно від світових процесів. А у випадку нової хвилі світових випробувань ми надзвичайно вразливі до них. Хоча грамотними, професійними діями цю вразливість можна і треба звести до мінімуму.

Чудес не буває

– Нещодавно голова НБУ Сергій Арбузов заявив, що платіжний баланс України постійно поліпшується, а золотовалютні резерви зростають. Чи достатньо цих умов для забезпечення стабільності національної грошової одиниці?
– Підтверджую факт зростання золотовалютних резервів – 3,6 млрд за 8 місяців цього року. Але підстав бути спокійними поки не бачу. По-перше, значна частина цих резервів, на відміну від докризового стану, – це кошти, які нам позичив Міжнародний валютний фонд. Уже наступного року їх треба повертати. По-друге, сума виплат за зовнішніми зобов’язаннями України протягом наступних 12 місяців –  51 млрд дол. (резерви на 1.09 – 38,2 млрд дол.). З цих двох цифр стає зрозумілою наша сильна вразливість до світових процесів, про яку я згадував і якої треба позбутись. По-третє, фундамент платіжного балансу – торговельний – погіршується. Я не драматизую ситуацію. Вона не заходить у глухий кут. Але є сигнали для тривоги, які вимагають від влади адекватних дій.
– У нашій країні дефіцит Державного бюджету погашається головним чином за рахунок позик та збільшення податкового навантаження. Чи маємо сьогодні резерви та механізми для подолання цього негативного явища, не звертаючись до кредиторів та не застосовуючи надмірний податковий тиск на господарські суб’єкти?
– Хороше питання: як витратити більше, ніж заробив, не влізши в борг? Чудес не буває. Є причина, є наслідок. Дефіцит породжує життя в борг (не зачіпаю тут деталей, пов’язаних із приватизацією чи “проїданням” запасів). Не хочемо бути боржниками – маємо жити в межах того, що заробляємо, тобто без дефіциту бюджету.

Про Євро-2012 і відкати

– Залишається менше року до Євро-2012, більшість наймасштабніших проектів із підготовки до цієї події взяла на себе держава. Як ви вважаєте, чи окупляться витрати держави?
– Не всі проекти пов’язані тільки з чемпіонатом, наприклад, дороги, аеропорти. Але не варто очікувати, що суто “футбольні” видатки окупляться за період чемпіонату. Дуже погано, що майже всі видатки взяла на себе держава. Хоча їх міг частково взяти на себе приватний сектор. Наприклад, шляхом аукціонного продажу в аеропортах місць під майбутні ресторани, кафе, готелі, стоянки та інші заклади обслуговування.
– Не секрет, що під час підготовки до Євро-2012 чимало коштів, що виділялися з бюджетів, розкрадалися, так і не дійшовши до цільового призначення. Як можна побороти ці корупційні схеми, якщо самі ж чиновники, які мають слідкувати за раціональним витрачанням коштів, і є основними дійовими особами в цих схемах?
– Це, а не попереднє, якраз і є головним питанням. Уникнути такого явища, як відкати, можна відкритим, аукціонним способом залучення виконавців робіт з торгами ціни безпосередньо на аукціоні. На перших порах доцільні прямі трансляції таких торгів на каналах телебачення.

Про уряд, правила гри та газ

– Які найбільші прогалини у економічній політиці теперішнього уряду?
– Немає прогалин, бо немає економічної політики. Немає того, що дозволило б бачити, куди рухаємось і чи рухаємося взагалі. Є окремі дії, які певною мірою варті підтримки, але немає системності навіть у цих діях, а чимало з них не дозволяють зрозуміти, для чого їх застосовували взагалі. Наприклад, Податковий кодекс. Хоча і є непогана програма реформ президента України.
– В Україні великий апарат держінституцій, що координують фінансові відносини (КРУ, Казначейство, Рахункова палата, Мінфін, НБУ, ДПА, ДКЦПФР, Держфінпослуг тощо), а фінансові ринки послуг та цінних паперів майже не розвиваються. Інвестори бояться до нас йти, таке явище, як рейдерство, процвітає. Скажіть, у чому причини такої ситуації і як з неї вийти?
– Питання не в кількості органів. Часто якраз навпаки. Процитую себе: якщо хочете, щоб в Україні не було яблук, створіть міністерство яблук. І їх не стане. Проблема в правилах гри, середовищі. Чому не  вкладають в Україні кошти, чому, простіше кажучи, не хочуть заробити? Бо можна не тільки не заробити, але і втратити. І доки такі ризики не будуть усунуті, доти не знайдеться багато охочих інвестувати в країні.
– Ваш прогноз із приводу можливого розв’язання суперечки між Україною та Росією щодо газових контра­ктів та трактування харківських угод. Чи піде Україна до Стокгольмського арбітражного суду з приводу цих контрактів? І чи доцільно це робити?
– Варті підтримки зусилля влади щодо перегляду газових угод. Звичайно, не ціною, подібною до харківських домовленостей. Сьогодні важко говорити про можливий варіант рішень. Але добиватися перегляду цих кабальних угод треба.

ДО ТЕМИ:

– Вікторе Михайловичу, дещо провокаційне питання до вас. Якщо вам запропонують посаду в уряді Януковича, ви погодитесь на це? І чи не хочеться вам повернутися на викладацьку роботу та відпочити від великої політики?
– Від роботи в уряді я ніколи не відмовлявся. Але обіймати посаду – це дещо інше. І якщо робота в уряді зводиться до обіймання посад – це не для мене. Що стосується викладацької роботи – мені не потрібно повертатися. Бо я цієї роботи ніколи не залишав, навіть у часи найбільш напруженої праці в уряді.