Незабаром чи не всі українці, особливо ті, хто відчуває в тому нагальну потребу, зможуть розраховувати на придбання омріяних квадратних метрів за значно нижчими цінами

Принаймні саме на  це всер­йоз розраховує наш Кабмін. Чи то у намаганні сподобатися потенційному електорату на майбутніх президентських виборах, чи з якихось інших міркувань суто економічного плану, але цього разу міністри зосередили увагу на проблемах житлового будівництва. Точніше, не на самому будівництві (його темпи і без того нарощують), а на цінах за нові квадратні метри. Прозорою є й мета - дещо обмежити апетити міських адміністрацій у будівельних зборах та відрахуваннях.

Певно, саме для цього Кабмін запровадив низку обмежень у цій сфері. Отож, збір до фонду міста  (раніше він становив від 7 до 20 % усієї вартості житла), пайовий внесок на розвиток транспортної ін­фраструктури, 10-відсотковий збір на підключення електромереж і навіть майже анекдотичний 2,5-відсотковий збір на розвиток пожежної безпеки можна забути. За під­рахун­ками Пре­м'єр-міністра, відтепер сукупний збір за житлове будівництво становитиме ли­ше 4 % загальної вартості будови. В такий спосіб, переконані урядовці, будуть підстави для зниження вартості житла, а всі плани масштабного будівництва так званого соціального житла перейдуть у практичну площину. Нехай і не сьогодні.

Відтак перший заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак поділився своїм баченням щодо перспективних цін на квадратний метр у майбутніх новобудовах: мовляв, 600 доларів - це саме та сума, котру за "квадрат" може викласти чи не кожен українець.

Утім, попри позитивні оцінки "житлових" кроків уряду, особливо щодо нормативного забезпечення галузі, більшість фахівців будівельного ринку схильна до думки, що очікувати зниження цін на житло не варто. Принаймні, найближчими місяцями...

По-перше, квартири, які продають сьогодні, обкладали зборами за старими нормами. Тож на менші суми можна розраховувати, купуючи помешкання, які щойно планують будувати. А на відведення й купівлю земельної ділянки, розробку проектної документації та отримання дозволу на будів­ництво потрібно зазвичай не менше двох років. По-друге, за умови зменшення відрахувань у міський бюджет, виникає низка питань - розвиток інженерних мереж міст, транспорту і соціальної інфраструктури, фінансового наповнення житлового фонду.

Учасники ринку впевнені - навряд чи компанії-забудовники захочуть знижувати ціни на житло. Їхні прибутки, особливо великих фірм, все одно не постраждають. Хіба що розміри хабарів зростуть. Тим паче, що попит на житло, а головне - потреба в ньому, залишаються стійкими, хоча купують житла нині менше, ніж, наприклад торік. Тож, на думку експертів, для здешевшення житла Кабміну треба було зробити дещо інше - передбачити в бюджеті більші інвестиційні витрати на будівельно-інфраструктурні роботи.