Поле бою – інтернет

Над світом нависла загроза холодної кібервійни

Над світом нависла загроза холодної кібервійни

Раптово зникає електрика й телефонний зв’язок, зупиняються потяги, літаки не можуть піти на посадку, реактори на АЕС виходять з-під контролю. Саме так французький часопис “Le Nouvel Observateur” описує ймовірний сценарій кібервійни – війни за допомогою інтернету. Жодна держава у світі не захищена від подібних атак, здатних завдати чималої шкоди економіці, транспорту та обороноздатності.

Америка: ракетами по гакерах

У травні Держдепартамент США затвердив стратегію, відповідно до якої, на атаки гакерів країна вважатиме за можливе відповідати воєнними акціями. Може йтися і про диверсійну операцію із залученням спеціальних підрозділів, і про повітряний удар чи навіть висадку локального морського десанту.
Щоправда, автори документа особливо наголосили, що в кожному конкретному випадку керуватимуться поняттям рівноцінності. Тобто, в разі, якщо кібератака спричинить істотні руйнування чи фінансові втрати, тим паче загибель людей, то відповідь Сполучених Штатів буде однозначною – атака силами армії. Найбільша проблема наразі – надзвичайна складність встановлення конкретних осіб гакерів чи навіть території, звідкіля здійснено кібератаку.

Американців найбільше хвилює вразливість їхніх мереж електропостачання, які запускаються за допомогою інтернет-з’єднання. І тут Вашингтон дуже турбується з приводу Китаю. У квітні 2009 року саме Пекін обвинуватили в поширенні вірусу в американських електромережах.

Китай: внутрішня небезпека

Натомість китайський режим насамперед побоюється, щоб інтернет не став зброєю, яка повернеться проти нього самого. Приклад інтернет-революцій у Північній Африці не дає китайським лідерам спокійно заснути. Тим паче, з огляду на те, що в Китаї більше інтернет-користувачів, ніж навіть у США.

Народно-визвольна армія Китаю навіть не приховує існування спеціального військового підрозділу, що спеціалізується власне на акціях у кіберпросторі. А не так давно компанія “Google” заявила, що гакери з північно-східного китайського міста Цзинань зламали сотні поштових скриньок, що належать китайським опозиційним активістам.

Іранські центрифуги

У липні 2010 року виробник програм у галузі інформаційної безпеки “Symantec” помітив дивний вірус “Stuxnet” – хитромуд­рий і дуже складний для виявлення. Але найцікавіше в тому, що “Stuxnet” чомусь особливо “вподобав” іранські комп’ютери: з’ясувалося, що 60% зі 100 тисяч наявних в Ірані комп’ютерів – заражено.

Іранська влада заявила, що країна стала жертвою масованої кібератаки, спрямованої на руйнацію програмного забезпечення іранських центрифуг, що використовуються в ядерній програмі для збагачення урану. Звичайно ж, ніхто не взяв на себе відповідальність за поширення “Stuxnet”, однак у Тегерані впевнені – в усьому винен Тель-Авів, якого страшенно турбують іранські ядерні дослідження.

Естонія: “Наши” атакують

У травні 2007 року група молоді з російського руху “Наши”, яка підтримує Владіміра Путіна, атакувала через інтернет Естонію, влада котрої напередодні перенесла в інше місце пам’ятник радянським солдатам. Естонія, що за кілька років стала однією з найрозвиненіших у комп’ютерному плані світових країн, мала тоді серйозні проблеми. По кілька днів не працювали сайти офіційних відомств, банків, партій та громадських організацій. Причому “Наши” організували гакерську атаку таким чином, що де-юре дорікнути чимось офіційній Росії не було жодної можливості. З того часу в Естонії діє центр кібербезпеки НАТО.

Німеччина: Nationale Cyber-Abwehrzentrum

Нещодавно в Берліні відбулася офіційна презентація нового відомства, відповідального за захист країни від гакерських атак. Національний центр кіберзахисту (Nationale Cyber-Abwehrzentrum, NCAZ) відстежуватиме джерела гакерських атак і розроблятиме стратегію захисту від них.

Відомство, штаб-квартира якого знаходиться в Бонні, підпорядковане Федеральному управлінню з інформаційної безпеки (BSI). До його штату увійшли співробітники ряду силових відомств, зокрема поліції, розвідки, митниці та бундесверу.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4605 / 1.57MB / SQL:{query_count}