Економічні й політичні потрясіння через фінансову кризу, що прокотилися заможною Західною Європою, розбурхали менш успішні околиці континенту, провокуючи соціальні заворушення у Східній Європі та на Балканах.

“У міру того як робітники-мігранти з європейської периферії втрачали роботу або їхні зарплати скорочувалися, кількість грошей, які вони посилали додому, значно зменшувалася, а кількість безробітних після їхнього повернення на батьківщину різко зросла, – констатує “The Wall Street Journal”. – Така міграція спричиняє тиск на уряди, в яких немає грошей. Цьогоріч протестанти заполонили вулиці Румунії, Хорватії та Сербії”.

Однак чи не найгірша ситуація склалася в Молдові, яка дуже залежить  від коштів, які посилають додому заробітчани в країнах Заходу та в Росії. Після економічного спаду переказ коштів скоротився майже на 25%. Однак, за даними Міжнародної організації міграції, грошові перекази гастарбайтерів становлять більше чверті валового внутрішнього продукту країни. Третина молдовських домогосподарств одержує гроші з-за кордону, для половини з них ці кошти становлять більшу частину загального доходу. Тож зрозуміло, що скорочення обсягів переказів боляче вдарило по пересічних молдаванах та державному бюджету країни.

Водночас експерти відзначають, що більшість мігрантів витрачають зароблені гроші на життя або ремонт будинку, мало хто догадується вкласти їх у землю або бізнес. У результаті створюється ситуація, коли наступні покоління теж будуть змушені залишати країну, щоб знайти роботу.

Новий прем’єр-міністр Молдови Влад Філат стверджує, що прагне змінити ситуацію: “Якщо люди побачать, що тут можна знайти роботу й жити добре, вони повернуться”.