Кому передбачені привілеї й кому не варто сподіватися на звільнення від сплати податків?

Набуття чинності Податкового кодексу мало би полегшити життя українських підприємців. В ідеалі, звісно. Адже з 1 квітня починаються так звані податкові канікули. Однак це щастя “світить” небагатьом.

Згідно зі статтею 154 Податкового кодексу України, з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016-го українські підприємства мають право на нульову ставку оподаткування прибутку. До категорії цих привілейованих підприємців в Україні належать насамперед ті, хто офіційно платить своїм співробітникам не менше двох мінімальних заробітних плат щомісяця, тобто 1920 грн і більше.

Окрім того, претендентами на податкові канікули можуть бути ті, що:

1) створені після 1 квітня 2011 р.;

2) діяли і досі, але протягом трьох останніх календарних років щорічний обсяг доходів, задекларований у розмірі не більше 3 млн грн, а середня кількість працівників – до 20 чоловік;

3) на момент набуття чинності Податкового кодексу були зареєстровані як платники єдиного податку в установленому законом порядку і у них за останній календарний рік обсяг виторгу від реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг не перевищує 1 млн грн, а середня кількість працівників – не більше 50 чоловік.

Разом із тим, передбачено, що податкових канікул не бачити компаніям, котрі утворені у період після набуття чинності Податкового кодексу шляхом реорганізації, приватизації і корпоратизації.

Не варто сподіватися на звільнення від сплати податків також тим, хто займається:

1) розважальною діяльністю;

2) виробництвом, оптовою торгівлею, експортом чи імпортом підакцизних товарів;

3) виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею паливно-мастильних матеріалів;

4) видобутком дорогоцінних металів, каменів і виготовленням виробів з них;

5) фінансовою діяльністю;

6) обміном валют;

7) видобутком і виробництвом корисних копалин державного значення;

8) операціями з нерухомістю;

9) наданням послуг пошти та зв’язку;

10) організацією аукціонів із продажу творів мистецтва та антикваріату;

11) наданням послуг радіомовлення та телебачення;

12) охоронною діяльністю;

13) зовнішньоекономічною діяльністю;

14) виробництвом продукції з давальницької сировини;

15) оптовою торгівлею та посередництвом;

16) виробництвом та розподілом електроенергії, газу та води;

17) діяльністю у сфері права, бухгалтерського обліку та аудиту, інжирінгу, наданням послуг підприємцям.

Окремо варто нагадати, що від податку на прибуток звільнені:

– підприємства енергетичної галузі у розмірах витрат, передбачених інвестиційними програмами, схваленими НКРЕ;

– підприємства готельної, судно- та авіабудівної галузей;

– підприємства легкої промисловості (окрім тих, які працюють на давальницькій сировині);

– електроенергетичні підприємства, котрі реалізовують електрику, виготовлену з використанням альтернативних джерел енергії;

– підприємства, які виробляють машинобудівну продукцію для агропромислового комплексу;

– виробники біопалива;

– дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади недержавної форми власності;

– підприємства та організації, які заснували громадські організації інвалідів;

– підприємства, які торгують дитячим харчуванням власного виробництва в Україні.

Від оподаткування 80% прибутку звільнено підприємства, які реалізовують енергоефективні матеріали та технології, а також – устаткування для виробництва альтернативних видів палива. Лише половину від реальної суми податку на прибуток тепер сплачуватимуть підприємства, які впроваджують енергоефективні проекти і внесені до відповідного держреєстру.