Про диво-ліки муміє чув, мабуть, кожен, та не всі знають, як їх застосовують. Муміє широко використовували ще в давнину, особливо лікарі Сходу при лікуванні нервових, серцево-судинних, шлунково-кишкових захворювань, а також хвороб печінки, селезінки, легенів, при переломах і для стимулювання захисних процесів в організмі. Про лікувальні властивості муміє писав ще Авіценна (Ібн Сіна). Муміє, або, як його іноді називають, “гірський віск”, входить до складу продукту дикої медоносної бджоли. Це тверда маса темно-коричневого або чорного кольору з блискучою поверхнею, гіркувата на смак, має смолистий специфічний запах, у воді розчиняється з невеликим осадом. Муміє містить близько 28 хімічних елементів, 30 макро- і мікроелементів, а також 10 різних окисів металів, 6 амінокислот, вітаміни, зокрема В12, ефірні олії, бджолину отруту, смолоподібні речовини.

Муміє впливає на життєдіяльність організму, адже у будь-яких фармацевтичних препаратах поєднуються лише 5-6 елементів, хімічно поєднаних штучним шляхом, а тут міститься майже 50 компонентів, підібраних природою. Цей засіб виправдовував себе сторіччями, його застосування науково обґрунтоване експериментальними клінічними дослідженнями. Нині його використовують як протизапальний, антитоксичний, загальнозміцнювальний засіб, а також як препарат, що відновлює знижену функцію периферичних нервових стовбурів або центрів аналізаторів головного мозку, позитивно впливає на біосинтез клітин ДНК, що приводить до посиленого ділення і збільшення кількості клітин. Є кілька видів муміє (індійське, бірманське, монгольське, японське та ін.). У них схожий якісний хімічний склад, але відрізняються вони співвідношеннями окремих складових частин.