Сергій Федоренко, начальник Головного управління охорони здоров’я Львівської ОДА
Кошти на охорону здоров’я мусять бути за будь-якої ситуації у країні, навіть якщо вона не дуже сприятлива. Так підказує логіка, адже здоров’я – це найцінніше. І якщо здоров’я в людини похитнулося, вона має бути впевнена, що лікарі допоможуть його поправити і матимуть для цього все найнеобхідніше. А домогтися цього без належного фінансування просто нереально. Гроші в цьогорічному бюджеті охорони здоров’я Львівщини є і немалі – понад півмільярда гривень. Та чи буде ця скарбниця бюджетом розвитку? Про те, чи закладені у ньому кошти на фінансування програм, що підтримують важкохворих громадян, а також про гроші на закупівлю ліків і харчування пацієнтів “Пошта” спілкувалася з начальником управління охорони здоров’я Львівщини Сергієм Федоренком.
Скільки і на що
– Сергію Мирославовичу, скільки конкретно коштів цього року закладено на охорону здоров’я Львівщини і, головне, чи вистачить їх, аби покрити всі потреби?
– Бюджет охорони здоров’я області на 2011 рік становить 624,4 млн грн, що на 17,3 млн грн більше, ніж торік. 612,8 млн грн – це гроші, виділені з обласного бюджету, і 11, 6 млн грн – субвенція з держбюджету України. Гроші немалі, погоджуюся, але назвати бюджет, який маємо нині, бюджетом розвитку, не можу. Значну сума із загальної, а це майже 400 млн грн, становлять витрати на зарплату медпрацівників, яку, до речі, цього року підвищуватимуть у кілька етапів, 93,3 млн грн – на закупівлю медикаментів, 56,5 млн грн – на оплату енергоносіїв, 22 млн грн – на харчування. Всі соціально захищені статті (зарплата, оплата енергоносіїв, медикаменти тощо) передбачені і будуть профінансовані. У бюджеті не передбачено видатки на придбання сучасного медобладнання, капремонт лікарень.
Але депутати облради розуміють, що мусимо рухатися вперед, тож прийняли рішення: після аналізу виконання бюджету за перший квартал буде проводитись уточнення кошторисних призначень, і тоді можливе виділення коштів на соціально-економічний розвиток галузі.
– Чи достатньо у бюджеті передбачено коштів на закупівлю ліків для хворих, які потребують державної підтримки: пацієнтів із цукровим діабетом, тих, хто перебуває на гемодіалізі?
– Кошти для таких хворих передбачено, але наразі не стільки, скільки реально потрібно. У 2011 р. на придбання інсуліну для хворих на цукровий діабет передбачено 22,9 млн грн, хоча реально потреба становить близько 28 млн грн. Значна сума виділена на закупівлю ліків для проведення гемодіалізу. Це близько 22 млн грн, хоча цих коштів також недостатньо, тому ГУОЗ звернулося в Міністерство охорони здоров’я України щодо забезпечення з держбюджету життєво необхідними медпрепаратами. Вихід буде знайдено, бо ця категорія хворих не може залишитися без медикаментів.
Про чотири програми
– А яка ситуація з програмами, що фінансуються з обласного бюджету. Гроші на них закладено?
–Таких програм є чотири: забезпечення дітей-інвалідів життєво необхідними медичними препаратами замісної терапії, стратегія подолання материнської та дитячої смертності, розвиток телемедицини і розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Дані програми фінансуються з обласного бюджету з 2007-го по 2011 р. У 2010 р. на реалізацію цих програм було виділено понад 6,5 млн грн. Очікуємо, що вони будуть профінансовані і у 2011 р. Але зараз сказати, скільки конкретно буде виділено коштів, не можу. Обсяг фінансових ресурсів буде відомий після завершення першого кварталу.
– І діти, які хворіють, скажімо, на фенілкетонурію, залишаться на три місяці без фінансової підтримки? Адже їм потрібне спеціальне харчування, яке надто дороге, і більшість родин просто не має грошей, аби самостійно прохарчувати дитину…
– Звісно, що ні. Навіщо так драматизувати. У нас є запаси, що залишилися з 2010 р. Їх цілком вистачить на перший квартал, а тоді це питання також буде вирішуватися. Така категорія хворих не залишиться без підтримки.
Про харчування та медикаменти
– Скільки грошей цього року закладено у бюджеті на харчування, придбання медикаментів з розрахунку на одного пацієнта?
– На харчування в середньому 7 грн на день, для ветеранів війни – 30 грн, для хворих на туберкульоз – 14 грн. На медикаменти – 14 грн і для ветеранів – 33 грн. Розумію, якщо порівняти ці цифри з коштами бюджету, виходить невесела картина. Адже кожен із нас знає вартість медикаментів, продуктів харчування. Гірко констатувати, але хворим у лікарнях доводиться купувати більшість ліків, продукти харчування власним коштом. Тому основні засади реформування охорони здоров’я, які затверджені Президентом України і Радою економічних реформ при Президентові України, покликані цю диспропорцію значно знизити. Медична допомога, по яку люди звертаються до лікарів, має бути більш доступною, ефективною, високоякісною, не такою, якою вона є нині.
Про позитивні зміни в обласній лікарні
– Головний лікар обласної лікарні Михайло Гичка запевнив “Пошту”, що медичний заклад докорінно зміниться вже через рік і більше не буде притчею во язицех. І в цьому його підтримували депутати, керівництво області. Та звідки чекати позитивних змін, коли кошти на обладнання, ремонт медзакладів у бюджеті не закладені?
– Нині на капремонт медустанов гроші в бюджеті, як це не прикро, не передбачені. Але відбулася розмова з керівництвом області і є розуміння цієї ситуації, бо така багатопрофільна установа в області одна, в ній лікуються хворі зі всієї Львівщини. Звісно, вона повинна мати і хороше обладнання, і нормальні умови перебування хворих, і дещо вищий відсоток на закупівлю медикаментів. Це питання обговорюється, і я сподіваюся, що будуть зроблені певні кроки для вирішення цієї проблеми.
Кілька днів тому я був в обласній лікарні й можу запевнити, що позитивні зміни там уже відбуваються. Триває ремонт відділення інтенсивної терапії. За рахунок реорганізації кардіологічної служби, яка буде сконцентрована в кардіологічному центрі, буде збільшено площі для лікування інших хворих. Встановлюються нові апарати у відділенні хронічного гемодіалізу. Звісно, ця установа потребує великих капіталовкладень, у тому числі і для оснащення сучасним обладнанням, і на проведення капітального ремонту, який тут не проводили вже багато років.
Залучають і позабюджетні кошти, які йдуть і на проведення капремонтів, і на зміцнення матеріально-технічної бази. Думаю, що спільними зусиллями медичної громадськості і населення ця проблема буде вирішена, іншого шляху просто немає. Гірко констатувати, але аналогічні установи в наших найближчих сусідів перебувають у значно кращому стані і за наявністю обладнання, і за станом будівель. За такої кількості наукового потенціалу (на базі лікарні працює багато кафедр медичного університету), і такої фаховості спеціалістів цей медичний заклад зобов’язаний стати найкращим в області. З ініціативи керівника Львівщини Михайла Цимбалюка і за участі ректорату львівського медуніверситету розглядається питання щодо можливості і доцільності функціонування на базі лікарні так званої університетської клініки, яка буде надавати найвищий рівень спеціалізованої меддопомоги. До обговорення цього питання залучені науковці, лікарі, але таке рішення не може бути прийнято впродовж одного дня. Коли це питання буде вирішено, зменшиться навантаження на обласний бюджет, адже клініка фінансуватиметься з іншого бюджету.
Підготовка до Євро
– До Євро-2012 залишилося трохи більше року. Багато ще залишилося зробити, аби медицина Львівщини була повністю готова до проведення чемпіонату?
– Роботи досить. Треба завершити капремонти медустанов, які будуть приймати пацієнтів під час чемпіонату. Закупити і завести обладнання, їх перелік складено і передано в МОЗ. Нам будуть потрібні ще кілька санітарних автомобілів, у тому числі і реанімобілі. Але фінансування здійснюється відповідно до програм, які фінансуються з державного бюджету. Тому, думаю, проблем не буде і медики області повністю будуть готові надати у разі потреби висококваліфіковану допомогу європейського рівня учасникам і вболівальникам чемпіонату з футболу.