Перша ластівка

У Києві відкрили центр раннього розвитку для діток із синдромом Дауна

У Києві відкрили центр раннього розвитку для діток із синдромом Дауна

Для України – це подія, адже це перший центр такого спрямування, що дозволить дітям із синдромом Дауна отримати шанс на повноцінне майбутнє. Ці діти особливі, вони дещо повільніше сприймають інформацію, ніж їхні ровесники, але, якщо вони змалечку займатимуться зі спеціалістами (логопедами, дефектологами, психологами, корекційними педагогами), то зможуть наздогнати у розвитку звичайних діток і стати повноцінними громадянами.

У світі вже давно існує добре розроблена модель супроводу дітей з синдромом Дауна та їхніх сімей. В Україні досі не було системної моделі підтримки та професійної допомоги таким дітям, хоча, за офіційною статистикою, у нас щороку народжується понад 400 дітей із синдромом Дауна. І їм можна допомогти адаптуватися до життя, але треба з ними займатися з раннього дитинства.

І ось крига скресла. Перший центр раннього розвитку дітей із синдромом Дауна з’явився і в Україні, основна мета якого – дати дітям відповідні знання, допомогти батькам підготувати їх до садочка, школи, допомогти людям із таким діагнозом стати повноцінними членами суспільства. До речі, вся допомога у центрі надаватиметься безкоштовно.

Київський центр надаватиме послуги дітям від народження до 10 років. У ньому працюватимуть корекційні педагоги, логопед, арт-терапевт, психолог та музичний терапевт. Відвідувати спеціальні зайняття, отримати консультації, як твердять засновники центру, зможуть не тільки маленькі кияни, а й діти з інших регіонів.

Безумовно, що для батьків, які мають діток, хворих на синдром Дауна, нарешті з’явилося світло в кінці тунелю. Проконсультуватися у цьому центрі зможуть батьки і з Львівщини, але відвідувати центр раннього розвитку їхні діти навряд чи зможуть, бо винаймати помешкання у Києві для багатьох не реально, а возити дітей до столиці неможливо.

Тож “Пошта”  запитує: а коли у Львові чи принаймні у західному регіоні України відкриють подібний центр, адже потреба в ньому давно назріла?

Ліляна Гримська,
заступник голови Львівської ОДА з питань соціальної політики, охорони здоров’я, спорту та підприємництва:

– За ті півроку, відколи обіймаю цю посаду, я мала нагоду ближче познайомитися із сім’ями, які мають дітей із синдромом Дауна. Відкрила для себе цих людей, які не здаються, борються за те, щоб збільшити шанси своїх дітей влитися у суспільство. У Львові вкрай важливо також мати центр, де дітям із синдромом Дауна допоможуть адаптуватися до життя, адже дітей із такими проблемами у нас є досить багато. Тож робимо все для того, аби він у нас таки був. І плануємо його відкрити на базі санаторію “Львів”, що у Брюховичах. Цей санаторій є на балансі профспілок і перебуває у дуже занедбаному стані, він є непридатним для використання його за призначенням. Тож перед Кабінетом Міністрів України ми поставили питання про передачу цього санаторію та виділення коштів на його реконструкцію та облаштування. Плануємо на його базі створити центр, у якому діти з цими та іншими неврологічними проблемами всього західного регіону отримували б повний спектр професійної допомоги: медичної, психологічної, педагогічної. Поки це питання вирішується, ми намагаємося всіляко підтримувати такі родини, шукаємо спонсорів, щоб відправити дитину за такою допомогою за кордон. Тепер центри раннього розвитку є і в Україні. Перший – у Києві. Сподіваємося, що найближчим часом він буде і у Львові.

Марина Єфремова,
мати дитини зі синдромом Дауна:

– Для нас, батьків дітей із синдромом Дауна, є дуже важливим мати у Львові такий центр. Наші діти ходили в “Джерело”. На жаль, і там немає усіх тих спеціалістів, які потрібні нам та нашим дітям. Батьки, щоб допомогти своїм малюкам, возять їх за кордон, найчастіше в Москву, де діє потужний центр “Даунсайд Ап”. Наші діти мають такі ж здібності, як і всі інші, але щоб їх розвинути, їм необхідна допомога. Щоб дитина оволоділа якимсь певним навиком, треба докласти багато зусиль. І без відповідних спеціалістів досягти цього важко. Такі спеціалісти, як дефектолог, логопед, корекційний педагог, фізичний реабілітолог, повинні працювати з дітьми постійно, не час від часу. Потрібні спеціальні програми розвитку. Це може бути програма Монтесорі, програма “Маленькі сходинки” чи інші, які вже успішно застосовуються у світі і дають добрі результати. Завдяки таким програмам раннього втручання діти можуть відвідувати звичайні дитячі садочки, загальноосвітні школи та навчатися разом з іншими дітьми, а не сидіти вдома, як це було дотепер.

Надія Гельнер,
завідувач Львівського медико-генетичного центру ДУ “Інститут спадкової патології” АМН України:

– Щороку на Львівщині народжується близько 27 дітей із синдромом Дауна. Синдром Дауна – це одне із найбільш поширених генетичних відхилень. Воно виникає через  зміни кількості хромосом, замість 46 їх є 47, у 21-й парі їх є три замість двох. Наявність додаткової хромосоми зумовлює низку фізіологічних особливостей, унаслідок яких дитина повільніше розвивається і дещо пізніше від своїх ровесників проходить загальні для всіх дітей етапи розвитку. Та більшість дітей із синдромом Дауна можуть навчитися ходити, говорити, читати, писати і робити більшість з того, що вміють інші діти. У країнах Європи завдяки добре поставленим програмам реабілітації та інклюзії люди з таким діагнозом є добре соціалізовані, вони активно задіяні у різних сферах діяльності, займаються творчістю, адже вони емоційно чутливі і дуже щирі. На жаль, у нас такі діти переважно залишаються ізольованими від решти суспільства. І тому створення подібного центру є дуже на часі. Нам потрібний такий центр, де в одному місці можна було б отримати повний спектр як педагогічної, психологічної так і медичної допомоги, адже дуже часто діти із синдромом Дауна мають також й інші проблеми зі здоров’ям, наприклад, вроджену ваду серця, проблеми з нирками, порушення травлення, імунної системи, авітаміноз та інші.

Ольга Хворостовська

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4490 / 1.6MB / SQL:{query_count}