Піар замість панацеї?
Мораторій на підвищення цін на медичні препарати є. Та чи будуть самі ліки?
Мораторій на підвищення цін на медичні препарати є. Та чи будуть самі ліки?
У вівторок, 20 жовтня, Верховна Рада України ухвалила Закон "Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби і вироби медичного призначення". "За" проголосували 242 із 429 народних депутатів, зареєстрованих у залі.
Законом передбачено на період фінансової кризи запровадити мораторій на підвищення цін на всі види ліків та лікарських препаратів вітчизняного та закордонного виробництва до встановлення розміру мінімальної зарплати і пенсій на рівні прожиткового мінімуму та до погашення заборгованості із виплат зарплат, стипендій та грошового забезпечення студентів, курсантів та учнів.
Закон також передбачає, що лікарські препарати вітчизняного виробництва мають реалізуватися за цінами, регульованими державою, а ліки закордонного виробництва - за цінами, що склалися станом на 1 липня 2008 року.
Хворі, почувши про цей закон, розгубилися, вони не знають, як діяти: радіти, що ціни на ліки, які останнім часом зросли у кілька разів, й подекуди стали недосяжними, особливо для пенсіонерів, нарешті впадуть, чи брати рештки пенсії, бігти до аптеки й закуповувати життєво необхідні медикаменти про запас, оскільки вони можуть уже найближчим часом зникнути з аптечної мережі. Такі ситуації вже виникали, коли уряд прагнув запровадити деякі обмеження на ринку медичних препаратів.
Простих смертних, тобто нас з вами, цікавить одне дуже важливе питання: механізм реалізації цього закону. Адже навіть люди, далекі від економіки, бізнесу, розуміють: курс долара за останній рік значно зріс, а імпортні ліки купують саме за валюту. Тож видається нереальним, що фармацевтичні компанії закуповуватимуть ліки за нинішніми цінами, а в аптеках продаватимуть їх за липневими цінами 2008 року. Та й сировину для виготовлення вітчизняних ліків здебільшого завозять зза кордону і також за валюту. Виходить, що і з вітчизняними лікарськими засобами можуть виникнути проблеми. Що ж тоді - помирати?
Щоб зрозуміти механізм дії цього закону, "Пошта" звернулася за коментарем до авторів цього документа (законопроект "Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби і вироби медичного призначення" внесений депутатами від КПУ Петром Симоненком і Володимиром Матвєєвим).
- Спершу пропоную дати собі відповідь: про що ми ведемо розмову? Про життя 46мільйонної держави, про численну аудиторію людей, які нині не можуть купити собі ліки за таку високу ціну, про те, що держава нині відмовилася від державної системи підтримки тих, хто нині конче її потребує, в тому числі і контролю за цінами на ліки, чи про краще життя чотирьохп'ятьох олігархічних кланів, які займаються постачанням ліків в Україну? - запропонував Петро Симонено. - Якщо у нас є держава, то давайте ми з вами отримаємо відповідь і на питання: куди поділися ті 20 фармакологічних заводів, які від клятих комуняк дісталися незалежній Україні? Чому вони не працюють на український народ? Бо вони приватизовані й працюють на власну кишеню. Вони живуть за принципом: кому - війна, а кому - матінка рідна. Народ вимирає, а вони жирують.
Коли ми говоримо про такі серйозні речі, то мусимо дати собі відповідь ще й на таке питання: чому у сусідніх державах ліки у 33 рази дешевші, ніж в Україні? Чому за це ніхто не несе відповідальності? Виробництво ліків треба налагодити в Україні і дати по руках деяким мафіозним структурам, які знущаються над державою в цілому. Хіба вони не підняли ціни на ліки перед цим і зробили їх недоступними для людей? Серед захворювань на першому місці в Україні - серцевосудинні. Підіть в аптеку й купіть собі потрібні ліки. Через їхню дорожнечу для багатьох вони просто не доступні.
Ми прийняли відповідальне рішення. Цим рішенням Верховна Рада примушує уряд переглянути свої позиції відносно того, чим він займається в охороні здоров'я, переглянути позиції щодо підтримки нашого вітчизняного виробника, подивитися, що є критичним імпортом і які складові потрібні, щоб виготовляти ті чи інші ліки в Україні.
- Імпортні ліки вже всі завезені, давно оплачені й просто знаходяться в торгівлі або на складі, так чи інакше, але вони всі є в Україні, - додав депутат Матвєєв. - А до того моменту, коли підійде час завозити нові імпортні ліки, думаю, що Кабінет Міністрів вже виконає цей закон - розробить порядок регулювання цін на ліки. Справа в тому, що ліки завезені, але продаються далеко не за тією ціною, за якою їх закуповували. І щоб не бути голослівним, наведу приклад. Скажімо, ліки "бетасерк" були виготовлені в липні 2007 року, закуплені в січні 2008 року, а продаються нині за цінами утричі дорожчими, ніж були в січні 2008 року. І долар від того часу виріс не вдвічі, як багато хто каже. У жовтні минулого року вони поставили собі ціну на імпортні ліки з розрахунку 16 грн за долар. Чи не занадто? Ось тепер з того прибутку, який вони отримали, нехай і розрахуються з простим народом.
| Суб'єктивний погляд |
|
Михайло Яремчук, – Ухвалення цього закону серйозно стурбувало аптечну громадськість, бо коли почнуть його виконувати, то буквально за місяць галузь буде паралізована. Якщо закон стане чинним (його опублікують, підпише Президент), то аптеки зазнають колосальних збитків. Придбавши товар протягом 2009 року за одними цінами, тепер продавати їх за цінами станом на 1 липня 2008 року просто не реально. Курс долара, за даними Нацбанку, станом на 1 липня 2008 року становив 4,85 грн. Станом на нині – 7,98. Курс долара виріс майже удвічі. Й імпортну продукцію купують за валюту. Скажімо, імпортний препарат “Фестал” станом на 1 липня 2008 року коштував 26,00 грн, нині – 40,00, “Мезим форте” – 6,47, тепер – 10,82, “Продуктал LR” – 56 грн, нині – 83 грн. Зросли ціни і на вітчизняні ліки. Наприклад, “Корвалол” у липні 2008 року коштував 2,11, тепер – 3,08. Зрозуміло, що ніхто працювати у збиток не буде. Імпортні ліки просто перестануть завозити, а вітчизняні не буде з чого виготовляти. Або будуть запропоновані якісь підзаконні акти на виконання цього закону, або механізми відшкодування збитків. Бо інакше це призведе до повного краху системи державних комунальних аптек. Тривога дуже велика. Закон – популістський, політичний. А виконання його може тільки нашкодити.
Олег Никулишин, – Назвати цей закон поіншому, як популістським, неможливо. Всі політики зараз намагаються зіграти на інтересах виборців. Але виконати те, що прописано у законі, нереально. Це те саме, що бажати повернути вчорашній день. У цьому законі не прописано ні механізму його виконання, не передбачено компенсації для соціально незахищених верств. 80% ліків – це імпортні препарати. Й імпортера жодним законом не змусиш продавати ліки по 5 євро, якщо їх продають по 10. Це не реально. Та й сировину для українських ліків також закуповують за кордоном. Така ситуація може спричинити просто дефіцит ліків. Аптек ми не закриємо, але й довго працювати так не зможемо, адже за цінами липня 2008 року ліків ніхто нам відпускати не буде.
Лілія Григорович, – Тепер будемо всі ходити до Петра Симоненка за ліками. Бо цей прекрасний благородний закон, на якому відпіарився Симоненко і всі інші, призведе до одного – в Україні зникнуть ліки імпортного виробництва: не тільки протионкологічні, гематологічні, судинозвужувальні, серцеві, а й ліки першого попиту, і в результаті залишаться лише наші, вітчизняні. А це 1/3 від потреби, а 2/3 ліків не буде. І з вітчизняними будуть проблеми, адже сировина для їх виготовлення закуповується в основному за кордоном. У першому читанні я голосувала за цей закон, бо сподівалася, що до нього внесуть деякі зміни. У другому читанні – ні. Вихід? Економіку треба піднімати. А так Симоненко міг би далі прийняти постанову “Нехай буде комунізм” і всі проголосували б, або “Нехай буде рай”, але ні комунізму, ні раю після цього не настане. Тому дурних постанов не треба ухвалювати, а потрібно піднімати рівень забезпеченості людей шляхом створення робочих місць, конкурентоспроможної економіки й реальних соціальних проектів.
Ксенія Ляпіна, – Я не голосувала за цей закон. У нашій групі голоси розділилися: частина голосувала за нього, частина – проти. На мою думку, цей закон про те, як створити в Україні дефіцит ліків. Я розраховую на те, що Президент України накладе на нього вето. |
