Практично у кожного другого українця, який приходить на прийом до ендокринолога, діагностують розлади роботи щитоподібної залози. Незважаючи на невеликий розмір, вона впливає на всі без винятку процеси, що відбуваються в людському організмі.

Безпричинна втома, слабкість, стрес, постійна спрага, порушення сну, а ще підвищена пітливість, різке коливання ваги, нічні вставання в туалет … Ці та інші прояви якраз можуть бути маркерами ендокринної патології!

Лікарі зазначають: сьогодні захворюваність на цукровий діабет, йододефіцитні недуги, пов’язані з порушенням функції щитоподібної залози, становлять одну з головних медико-соціальних проблем людства. Кількість людей із патологією ендокринної системи неухильно збільшується у всьому світі. І Україна не виняток. Серед причин, що спричиняють патологію, в першу чергу називають нестачу йоду в їжі, неправильне та одноманітне харчування, нестачу вітамінів, радіоактивне забруднення та нервові розлади.

Про те, що Україна потрапляє до переліку країн із найбільшим йододефіцитом у населення (разом із Суданом, Гамбією, Гвінеєю-Бісау та Гаїті), мовилося вже давно. Проте зараз, як розповіла «Львівській Пошті» ендокринологиня вищої категорії Вікторія Герасименко, наша країна належить до середнього чи помірного рівня вираження йододефіциту.

«Найбільший відсоток, близько 90, в структурі ендокринних захворювань та порушень обміну речовин становлять патології «щитовидки». Це так звані йододефіцитні захворювання та все, що з ними пов’язане. На другому місці – надлишкова вага та ожиріння, – каже вона. – Раніше вважали, що найбільше йоду бракує Західному регіону. Тепер усе зрівнялося – більшою чи меншою мірою його не вистачає населенню всієї України».

Крім того, ендокринна система тісно пов’язана з нервовою системою. Річ у тім, що залози внутрішньої секреції на всіх рівнях беруть участь у регулюванні головних метаболічних процесів, і якщо гормональні порушення мають значний вплив на нормальне функціонування всіх систем та органів людини, то нервова система ендокринній у тому допомагає. За таких умов може виникати зниження інтелекту, утвори в щитоподібній залозі.

Найбільш гостро це питання, зі слів Вікторії Герасименко, постало після Чорнобильської катастрофи. З плином часу, навіть після 30 років, трапляється чимало випадків виникнення передракових та ракових станів «щитовидки», і не лише у дорослих, які народилися чи жили в той час, а й у теперішніх дітей та підлітків.

Якщо у вас чи ваших близьких спостерігаються такі симптоми, як слабкість, часта втома, прискорене серцебиття, тривожність, дратівливість, плаксивість, апатія, порушення сну, коливання ваги, пітливість, набряки, підвищений холестерин, закрепи, сухість у роті, спрага, погіршення стану шкіри і волосся, у жінок – порушення менструального циклу, у чоловіків – зниження потенції чи збільшення молочних залоз, у дітей – недобір або перебір ваги, а також непліддя як чоловіків так і в жінок, Вікторія Герасименко радить негайно піти до ендокринолога!

Однак перелічені вище скарги не завжди пов’язані з ендокринологією. Найчастіше до них призводить нестача йоду в організмі.

Насамперед треба записатися на прийом до сімейного лікаря. «Спочатку скарги пацієнта можуть бути нетиповими для ендокринних патологій, особливо коли зважати на те, що більшість людей провадять малорухливий спосіб життя, працюють в нічні зміни, тривалий час сидять за ґаджетами. Сімейний лікар повинен не лише вчасно зауважити проблему, а й профілактувати її. За потреби скерувати до фахівця, зокрема до ендокринолога», – веде далі Вікторія Герасименко.

Нестача йоду в організмі, особливо це стосується вагітних і дітей, може призвести до багатьох неприємних наслідків. Так, до прикладу, в жінки при надії може статися викидень або ж розвинутися вроджені вади у дитини (вона може народитися із розумовою відсталістю, німотою, гіпотеріозом, тобто зниженням функції щитоподібної залози, психомоторними порушеннями).

«Якщо брати до уваги новонароджених, в них може бути вроджений гіпотеріоз, у дітей та підлітків – порушення в розвитку (тоді їм важко навчатися в школі), дорослі можуть мати так званий зоб і його ускладнення – вузлові форми, – каже Вікторія Герасименко. – Найчастіше до ендокринологів звертаються жінки репродуктивного віку, які не можуть завагітніти, мають первинне чи вторинне непліддя. Відсоток його ендокринних форм становить 40%. Поширене також ожиріння, надлишкова вага, порушення менструального циклу, рідше діабет другого типу».

Проте, що збільшення щитоподібної залози (зоб) тепер діагностують у кожної 10 – 15 дитини, наголошує дитячий ендокринолог Львова Юрій Єрін. З його слів, коли спостерігається йододефіцит, серед всіх інших педіатричних хвороб може розвиватися ендокринна патологія, патологія щитоподібної залози у вигляді або простого вола (зобу), або надмірної чи недостатньої функції «щитовидки», або гіпотеріоз чи гіпертеріоз.

«Коли батьки помітили в дитини збільшення щитоподібної залози, затримку в рості, потовщення на шиї, бажано, щоб хоча б сімейний лікар негайно оглянув малого пацієнта. За потреби він скерує до вузького спеціаліста, на УЗД тощо, – каже дитячий лікар. – Не скажу, що зараз у нас спостерігається прогресування цього захворювання, проте порушення функцій «щитовидки» все-таки є. Річ у тім, що у нас значно покращилася діагностика, тож тепер хворобу можна виявити на ранніх стадіях».

Профілактикою найпоширеніших хвороб, у тому числі ендокринного походження, є здоровий спосіб життя. Тож лікарі наголошують: активна ходьба, дотримання режиму сну і відпочинку, помірне використання соціальних мереж, раціональне харчування з достатньою кількістю вітамінів і мікроелементів, часте перебування на свіжому повітрі та на сонці, вчасна консультація лікаря є запорукою здоров’я!

Запобігти йододефіцит, зі слів ендокринологів, можна, споживаючи продукти харчування, багаті на йод (морські водорості, морська риба, риб’ячий жир, морепродукти).

Не останнє місце в цьому переліку займає йодована сіль. Мається на увазі щоденне її споживання у кількості п’ять-шість грамів на добу. Це повністю забезпечує потребу організму в йоді, запобігаючи розвиток згаданих вище порушень у роботі ендокринної системи.

Препарати йодиду, як-от йодомарин, особливо потрібні вагітним, дітям та жінкам, які годують грудьми. Зокрема, дітям його варто приймати з першого року життя. Це стосується і матерів, які хочуть, щоб у них народилися здорові діти. Тим, що планують вагітність, за три місяці до цього потрібно теж розпочати прийом препаратів йоду.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, для дітей до 12 років кількість йодиду калію має становити 100 мікрограмів, для дорослих – 250 мікрограмів.