Як тільки не називають хурму – “їжа богів”, “китайський персик”, “дикі фініки”, “зимова вишня”, “жовтогаряче сонце”. Більшість вважає, що хурма – це фрукт, а насправді –ягода. Плоди хурми великі, м’ясисті, розміром із середнє яблуко. Хурма дозріває саме зараз – наприкінці осені і може залишатися на деревах до зими.

Загалом у світі налічується майже 500 сортів хурми, більшість із них росте в країнах з теплим кліматом. В Україну привозять переважно три різновиди хурми – кавказьку, японську і “шоколадну”. Кавказька вирізняється терпким смаком, японська ніжніша, а “шоколадна” (сорт Корольок) солодка і дуже пахуча.

В хурмі міститься удвічі більше харчових волокон і корисних мікроелементів, аніж у яблуках: білки, вуглеводи, органічні кислоти, сахароза, глюкоза, дубильні речовини, велика кількість води, калій, кальцій, магній, фосфор, мідь, марганець, залізо, а ще вітаміни А, В1, В2, Р, РР, С.

Хурму повинні їсти всі, бо вона зміцнює імунітет, який в холодну пору року ослаблений, відновлює сили в дітей після хвороб, нормалізує роботу нервової системи. Хурма просто необхідна людям, які займаються розумовою працею.

Крім того, хурма легко перемагає застуду, має тонізувальні властивості, підвищує працездатність. З’їдаючи одну-дві хурми на день (але не більш ніж три!), можна не лише отримати задоволення, а й зняти втому, покращити апетит, убезпечитися від стресів.

Споживати хурму бажано при розладах шлунка, хворобах серцево-судинної системи, щитоподібної залози, для профілактики і лікування атеросклерозу. Завдяки високому вмісту заліза цей заморський плід використовують і при анемії. Магній, що міститься в хурмі, знижує ймовірність утворення каменів у нирках, вітамін А захищає від онкологічних недуг, а вітаміни С і P знижують крихкість судин. Хурма володіє бактерицидною дією відносно кишкової та сінної паличок, золотистого стафілокока.

Ще одна унікальна особливість її плодів полягає у тому, що ними можна легко втамувати голод і так само легко скинути зайві кілограми, бо в 100 грамах цього фрукту міститься лише 60 кілокалорій. Хурму застосовують і в косметології. Маска з м’якоті та жовтка покращує колір шкіри, звужує розширені пори, запобігає утворення вугрів.

Та, незважаючи на високий вміст корисних речовин, через велику кількість легкозасвоюваних цукрів та надмір глюкози захоплюватися хурмою не бажано тим, що хворіють на цукровий діабет. Не варто споживати ці плоди й тим, що мають спайкову хворобу, геморой, закрепи (може спричинити непрохідність кишківника). Дітям до трьох років хурму також давати не варто. Цей фрукт містить речовину танін. Вступаючи у взаємодію з шлунковим соком, він поступово перетворює вміст шлунка у в’язку та липку субстанцію, яка може утворити грудку, яку дитячий організм самостійно вивести не зможе. Не бажано їсти хурму, запиваючи холодною водою чи молоком.

До речі, максимально корисними для здоров’я є тільки абсолютно стиглі плоди зі соковитою м’якоттю. Спіла хурма яскраво-оранжевого (інколи навіть червоного) кольору з коричневими листочками, м’яка, але без чорних цяток і плям. Плануючи купити стиглі плоди, зверніть увагу на наявність коричневих смужок на шкірці: що їх більше, то хурма солодша. Плід повинен мати рівну, блискучу, непошкоджену поверхню, бути м’яким, але досить міцним. Неспіла хурма містить в’яжучі речовини – таніни, які надають їй аж надто терпкого смаку. В міру достигання плодів кількість цієї речовини зменшується.