Літо – час, коли можна і погуляти, і відпочити досхочу. Та, на жаль, найвеселіша, найбезтурботніша пора відпусток і канікул не обходиться без неприємних пригод. Парк, ліс чи галявина можуть кишіти зміями, кліщами і комарами. Здавалося б, літо лише розпочалося, проте жертв укусів ненаситних комах і плазунів стає щораз більше…

Що робити для того, щоб не зіпсувати собі через них відпочинок, “Львівська Пошта” запитала у фахівців.

Приємний літній вечір чи навіть день може бути повністю зіпсований маленькими, майже непомітними комахами – комарами. Їх цього року як ніколи багато. Зі слів дезінфекціоністки Львівського обласного лабораторного центру Світлани Зав’ялкіної, це пов’язане з підвищеною вологістю і частими дощами.

Комарі також є переносниками збудників різних небезпечних інфекційних хвороб: малярії, енцефаліту, жовтої лихоманки, лихоманки Західного Нілу тощо. Щоправда, на Львівщині таких випадків зараження ще не було, хоча комарів роду анофіліс, які здатні переносити небезпечні хвороби, уже фіксували. Найпоширенішою реакцією на укуси комарів серед львів’ян є почервоніння, затвердіння, алергії.

“Якщо після укусу комара з’явився свербіж, уражене місце не бажано розчухувати, щоб не потрапила інфекція. Якщо є ранка, її треба продезінфікувати. При появі набряку – випити протиалергійний препарат і звернутися до лікаря”, – радить алергологиня Ольга Іванців.

Убезпечитися від укусів комарів допоможуть спеціа­льні креми, спреї, лосьйони, навіть протикомарині браслети. Однак, зі слів лікаря, аптечні засоби також можуть спричиняти алергічні реакції, тож спочатку варто зробити пробу – нанести засіб на внутрішню поверхню передпліччя, трохи зачекати і подивитися, чи нема подразнення.

Щоби позбутися комарів у приміщенні, можна поставити на вікна москітні сітки. Ольга Іванців каже, що відлякати комарів здатні препарати з екстрактами евкаліпту, лемонграсу та солодкого апельсина. Комарі оминатимуть кімнату, в якій на підвіконні росте герань або звичайні томати. Під вікнами будинку можна посадити гвоздики, рум’янок, календулу, матіолу, нагідки, полин чи горіх. Природними репелентами, що відлякуватимуть комарів, є ароматичні олії – анісова, ялівцева, кедрова, камфорова. Змочіть ватний тампон олією і покладіть його на підвіконня або капніть невелику кількість на розпечену жарівку – і комарі не полетять.

Окрім комарів, є ще одна небезпека, яка чатує на нас улітку, – змії. Зі слів працівниці прес-служби ГУ ДСНС у Львівській області Христини Авдєєвої, з початку року у Львівській області від укусів цих плазунів на лікарняні ліжка потрапили семеро осіб. Останній такий випадок стався на початку червня: до реанімації потрапила дев’ятирічна дівчинка, яку на Турківщині вкусила змія.

“Оскільки змії є холоднокровними, із настанням тепла вони виповзають, щоби погрітися на сонці, – каже співрозмовниця. – Найбільше укусів фіксуємо в гірських місцевостях – Сколівському, Турківському та Старосамбірському районах”.

Найцікавіше те, що плазуни переважно втікають від людей. А якщо й кусають, то тільки для захисту, наприклад, коли на них наступити.

* штани мають бути із цупкої тканини (коли змія вкусить, то зачепить штанину, але не прокусить шкіру);

* взуття має бути високим;

* бажано взяти палицю, щоб на ділянках, де є густі кущі, можна було нею пошарудіти та перевірити, чи нема небезпеки;

* пам’ятайте, що на сонячних ділянках, у якихось щілинах, печерах можуть бути змії (їхні кубла), тому “голими руками” лізти туди не варто;

* побачивши змію, не відкидайте її рукою чи ногою – краще просто обійдіть;

* якщо, йдучи дорогою, почули якийсь незрозумілий рух, зупиніться, не робіть різких рухів, відійдіть на два-три кроки назад та обійдіть це місце.

* одразу звернутися по медичну допомогу, адже укус може мати важкі прояви та серйозні наслідки;

* до приїзду лікарів бажано охолодити місце укусу, знерухомити руку чи ногу, не робити різких рухів (що активнішою буде людина, то швидше отрута поширюватиметься організмом).

Крім того, зі слів Христини Авдєєвої, у жодному випадку не треба обробляти рану: чимось її припікати, накладати джгут, тим паче самотужки висмоктувати отруту (у роті можуть бути мікротріщини, рани, від чого вірогідність зараження збільшиться).

Однією з причин, які можуть залишити не надто приємні спогади про літній відпочинок, є кліщі. Саме червень – один із пікових місяців, коли ці паразити найактивніші. І оскільки вологість повітря, як і температура ґрунту, підвищується, в теплу пору року кліщі розмножуються найшвидше і залишаються активними впродовж тривалого часу – до листопада включно.

Небезпека цих паразитів у тому, що вони здатні переносити такі інфекційні недуги, як кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма, туляремія тощо. Найпоширенішою серед інфекцій, яку передають кліщі, на території Львівської області є хвороба Лайма, що має важкий перебіг і призводить до ураження різних органів та систем (шкіри, серця, суглобів, нервової системи, органів зору тощо).

Як розповіла “Львівській Пошті” завідувачка відділу епіднагляду та моніторингу особливо небезпечних захворювань Львівського обласного лабораторного центру Ірина Куліш, щороку кількість людей, які зазнають нападів та укусів кліщів, збільшується. “З початку року в лабораторію на дослідження принесли 121 кліща. З них 39 були інфіковані бореліями. Це досить багато, фактично кожен третій, – каже епідеміологиня. – Загалом за цей рік хворобу Лайма вже підхопили 27 осіб, четверо з них діти віком від чотирьох до дев’яти років”.

Якщо раніше, зі слів співрозмовниці, кліщ міг присмоктатися в лісі, то зараз практично усюди: в парках, садах, на газонах, дачних ділянках, у відпочинкових комплексах. Багато львів’ян зазнали їхніх укусів у Стрийському парку, парках “Високий замок”, “Погулянка”, Сихівському лісі та Брюховичах.

Щоб мінімізувати ризики, перед прогулянкою треба надягати речі світлих кольорів, обробляти одяг спецзасобами і не ходити по високій траві. Прийшовши додому, варто обов’язково оглянути себе та рідних на наявність кліщів. Найчастіше їх можна знайти під пахвою, за вухом, у вусі, на волосяній частині голови, навіть у паху, тобто на тих ділянках, які найбільше “полюбляють” ці паразити. Самого укусу, зі слів Ірини Куліш, можна не відчути, бо він безболісний: кліщ встромляє в шкіру свої щелепи і одночасно виділяє слину, яка є анестетиком – знеболювальною речовиною.

Якщо ж кліщ таки уп’явся, найкраще звернутися до медзакладу для правильного його видалення. За відсутності такої можливості взяти міцну нитку, зробити з неї петлю, захопивши тільце кліща щонайближче до шкіри, і легко покрутити. Різкий відрив у кілька разів посилить ризик зараження!

Епідеміологиня наголошує: що довше кліщ перебуватиме у шкірі, то більшою буде кількість вірусу, який потрапить до організму, то складніше буде витягти паразита! Далі кліща бажано загорнути у вологу шматину чи марлю, покласти в баночку, сірникову коробку і принести у лабораторію для аналізу на предмет зараження. Це бажано зробити в першу-другу добу після укусу, щоби кліщ ще був живий!

Якщо ж кліща після укусу ви спалили чи викинули, все ж таки бажано піти до інфекціоніста, який, можливо, призначить відповідний курс лікування. Зазвичай це антибіотикотерапія.