Підступна хвороба – інсульт, що швидко молодшає та може застати зненацька, вражає щороку 100-120 тисяч наших співвітчизників. На сьогодні інсульт посідає вже на третє місце серед причин смерті після серцево-судинних захворювань і раку. Від інсульту кожні п’ять хвилин в Україні помирає людина. Крім того, ця хвороба найчастіше призводить до тривалої або довічної інвалідності.
За статистикою, лише п’ята частина всіх тих, що пережили інсульт, можуть повернутися до відносно нормальної трудової діяльності після реабілітаційних заходів. Приблизно 80% хворих отримують інвалідність, а чверті з них потрібен постійний догляд упродовж всього життя.
Кожна людина, яка мала інсульт, розуміє, наскільки важливо для неї відновити втрачені функції. Адже в найважчих випадках постраждалі унаслідок мозкової катастрофи змушені заново вчитися ходити, говорити й елементарно обслуговувати себе. Що тут казати, родичі, які стикнулися з цією проблемою, часто у розпачі та не знають, як саме допомогти післяінсультному хворому і якими мають бути їхні подальші дії. На плечі рідних лягає дуже велика відповідальність щодо догляду, реабілітації та повернення близької людини до повноцінного життя. І часом це набагато складніше, аніж здається на перший погляд…
То чи є шанси в людей, які пережили інсульт, повернутися до повноцінного життя? Чи можна у Львові знайти фахівців, які допомагали б сім’ї і прикутому до ліжка післяінсультному хворому в догляді й реабілітації? Скільки коштують такі послуги? Куди звертатися хворому та його родичам, аби оформити групу інвалідності, документи для отримання пенсії чи соціальної допомоги? Про все це дізнавалася “Львівська Пошта”.
Інсульт – це порушення мозкового кровообігу, що стається внаслідок закупорювання судин через тромби, яке призводить до збою в роботі мозку і відмирання нервових клітин. Найчастіше інсульти стаються в людей передпенсійного віку – 45 – 60 років, хоча поступово ця хвороба, як уже було сказано, починає молодшати.
Якщо виник інсульт, необхідна екстрена медична допомога, яка має бути надана впродовж перших трьох – восьми годин. Проте навіть якщо допомога була своєчасною і пацієнтові вдалося зберегти життя, наслідки можуть бути важкі. Не виключена й часткова або повна втрата рухової функції, що призводить до непрацездатності. Хворому потрібна невідкладна реабілітація.
Зі слів завідувача неврологічного відділення 2-ої міської поліклініки Львова Антоніни Чучман, після виписки з лікарні хворий після інсульту або його найближчі родичі повинні звернутися в поліклініку до невролога чи сімейного лікаря, аби прискорити процес самовідновлення організму.
“Зараз навіть після інсультів хворі у лікарнях перебувають дуже короткий час – інколи лише 10-12 днів, і їх виписують. Люди ослаблені, тому обов’язково варто швидко продовжити лікування й реабілітацію, – каже невролог. – Пацієнти, яких виписують зі стаціонару на лікарняне, можуть безпосередньо звертатися до невропатологів за місцем проживання. Ті хворі, які не мають лікарняних, спочатку повинні звернутися до сімейного лікаря, а той уже скерує до нас. До двох років хворими на інсульт займаються невропатологи, відтак ними опікуються сімейні лікарі”.
У Львові реабілітацією після інсульту займаються лікувальні установи неврологічного профілю – як державні, так і приватні. Щодо державних, то майже в кожній поліклініці є кабінет, де хворому нададуть усю необхідну допомогу.
“Відповідно до стану хворого, уражень мозку, невропатолог розробляє для нього курс реабілітації. Зокрема, в нашій поліклініці є кабінет професійних реабілітологів, які кваліфіковано займаються такими станами. У поліклініці всі процедури безкоштовні, – веде далі лікар. – Якщо хворий лежачий, реабілітацію можна провести вдома. Зазвичай це масаж або лікувальна фізкультура. Також скеровуємо пацієнтів у 5-ту міську лікарню або реабілітаційне відділення лікарні швидкої медичної допомоги”.
Аби хворий після інсульту швидше відновився і повернувся до повноцінного життя, реабілітацію можна провести й у приватних центрах. Зі слів реабілітолога Остапа Городиського, комплексна програма реабілітації після інсульту, як правило, включає рухову, мовленнєву і психологічну реабілітацію.
“Залежно від стану хворого в центрі можна провести гімнастику для усунення або мінімізації рухових порушень, лікувальну фізкультуру, лікувальний масаж, фізіотерапевтичні процедури, інфузійну терапію, а також робити вправи на спеціальних тренажерах, – пояснює він. – Саме фізична реабілітація при інсульті дає змогу відновитися руховій активності, знизити гіпертонус м’язів, зміцнити їх. До того ж рух і фізичне навантаження покращують настрій, тобто сприяють ще й психологічній реабілітації. Можемо запропонувати заняття з логопедом, аби відновити мовлення, та професійним психологом, аби допомогти впоратися з емоційними розладами й депресивними станами в пацієнта чи його близьких”.
У Львові година заняття з реабілітологом коштує від 100 грн. За кінезетерапію (лікування рухом) доведеться викласти від 240 грн, а за заняття на тренажерах від 200 і більше.
Якщо хворий одинокий або нього є родичі, які не мають змоги забезпечити йому належний догляд, подбати про таких людей готові спеціально створені служби. Щоправда, якщо мовиться про самотніх, їхні послуги будуть безкоштовні, якщо ж є родичі, доведеться платити. Працівники цих служб не лише допоможуть хворому в самообслуговуванні, а й у веденні хатнього господарства.
Зокрема, такі послуги може надати Львівський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Для людей з інвалідністю та одиноких ці послуги безкоштовні, для інших осіб передбачені платні послуги. Клієнти підписують договір, обирають певну кількість визначених послуг, і тоді до них приходять працівники, які й надають обрані ними послуги.
Зі слів директора територіального центру Віталія Брославського, перелік і тарифи на платні соціальні послуги центру затверджені рішенням №50 Львівської міськради від 19 січня 2018 р. (
https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/00B1DD79D1B3BC2EC225821A003BE37C?OpenDocument). Наприклад, за допомогу в приготуванні їжі доведеться заплатити трохи більше ніж 17 грн, а за приготування їжі – майже 59 грн. За прибирання – від 17,69 грн і більше, залежно від виду прибирання (косметичне, вологе, генеральне). Миття одного вікна та одне прасування білизни і одягу обійдуться в 29,49 грн. Заміну натільної білизни оцінюють у майже 15 грн, постільної – в майже 20. Окремо вказаний тариф і на миття голови, розчісування, вдягання, роздягання, взування, купання, навіть на допомогу в користуванні туалетом.
Комплекс медико-соціальних послуг надає і відділення “Домашньої опіки” при Благодійному фонді Шпиталю Шептицького. Щоправда, зі слів керівника відділу Ірини Старовецької, послуги вони надають лише одиноким, малозабезпеченим людям та інвалідам похилого віку.
“Ми намагаємося не перетинатися з жодною соціальною службою. Якщо їх немає, робимо соціальну роботу, якщо ж вони є – не дублюємо, – зазначає співрозмовниця. – Що стосується післяінсультних хворих, то в нас є кілька працівників – сертифікованих спеціалістів, які пройшли курси навчань із практикою на базі лікарні швидкої медичної допомоги. Вони мають навики з догляду хворих, які пережили інсульт. Але наші спеціалісти не є реабілітологами, а інструкторами з реабілітації”.
Ірина Старовецька каже, що оскільки у відділенні працює дуже мало людей, усім потребуючим у Львові допомогти вони не можуть. “Ми створені з метою покращення життя одиноких, малозабезпечених людей та інвалідів похилого віку, бо до них ніхто не хоче ходити. Але торік зробили ще один крок, аби надавати допомогу всім потребуючим, навіть тим, у кого є повні сім’ї. Та наразі це нова ланка і вона лише розвивається. Усе впирається в бюджет…” – пояснила ситуацію керівник відділу.
Якщо шукати доглядальниць самому в інтернеті чи спеціалізованих агенціях з підбору домашнього персоналу, варто розраховувати на суму від 20-30 грн за годину.
Інвалідність після інсульту: що потрібно знати
Право на отримання інвалідності є в кожного пацієнта, який пережив інсульт і має для цього медичні показання. Призначенням інвалідності займається медико-соціальна експертна комісія (МСЕК). Під час цієї експертизи оцінюють стан хворого, його працездатність і призначають обмеження з фізичного навантаження.
“Для того, щоб оформити інвалідність, пацієнт після інсульту повинен пролікуватися під наглядом невропатолога щонайменше три місяці. За цей час проводимо цілий етап лікування – медикаментозне й реабілітацію. Інколи є потреба знову покласти хворого в стаціонар для продовження лікування. Згодом дивимося, які в пацієнта є залишкові явища функціональних порушень і чи є підстави скерування на МСЕК”, – розповідає невропатолог Антоніна Чучман.
Після подачі заяви пацієнтові призначать дату проходження комісії, до складу якої зазвичай входить три фахівці. На підставі всіх наданих документів буде винесене рішення про призначення інвалідності або ж відмову в призначенні. Під час експертизи аналізують всі умови, в яких перебуває хворий: трудові, побутові, соціальні.
Зі слів співрозмовниці, якщо заклад охорони здоров’я видає висновок про нездатність пацієнта з’явитися для проходження МСЕК за станом здоров’я, допускається виїзд комісії на огляд удома.
Залежно від того, які порушення функцій організму або які обмеження виникли внаслідок пережитого інсульту, пацієнта визнають інвалідом та присвоюють I, II або III групу інвалідності, якщо ж йому не виповнилося 18 років – дитиною-інвалідом.
Першу групу зазвичай призначають хворим, які втратили здатність себе обслуговувати і потребують постійної допомоги та догляду, а також тим, що можуть частково себе обслуговувати, але при цьому їм потрібно забезпечити необхідні соціально-побутові функції.
Другу групу отримують пацієнти, які мають стійкі та виражені порушення функцій, але не втратили здатності себе обслуговувати.
Третю групу присвоюють людям з помірними порушеннями і помірними обмеженнями функцій, які надалі можуть зникнути. В цьому випадку працездатність може бути збережена, але заборонені деякі види робіт.
Інвалідам I групи раз на два роки необхідно проходити переогляд, а інвалідам II і III груп – щороку. Це необхідно для того, щоби комісія могла відстежувати погіршення або поліпшення стану здоров’я людини, і залежно від результатів МСЕК інвалідність або продовжують, або переглядають актуальність раніше призначеної групи.
Якщо пацієнтові відмовили в призначенні інвалідності і пацієнт не згоден з рішенням комісії, він має право подати письмову заяву в бюро МСЕК, де проходив огляд, для проведення повторної експертизи.
Ні – згубним звичкам!
Медики називають кілька чинників, які можуть провокувати виникнення інсульту. Серед них:
Куріння. Ризик повторного інсульту в курців збільшується на 50 відсотків порівняно з тими, що не курять.
Алкогольні напої. Зловживання ними може спричинити розвиток повторного геморагічного інсульту (крововиливу в мозок).
Малорухливий спосіб життя. Щоденні піші прогулянки (не менш ніж півгодини) є оптимальним видом фізичного навантаження.
Ожиріння. Надлишкова вага негативно впливає на роботу серця і судин. Окрім того, в людей із надлишковою вагою та ожирінням спостерігається підвищений артеріальний тиск і цукровий діабет, що збільшує ризик розвитку повторного інсульту.
Ознаки інсульту:
* Раптові слабкість, затерпання, параліч половини тіла або тільки обличчя, руки, ноги.
* Раптовий інтенсивний біль голови, який хворі описують як найжахливіший у житті.
* Раптове порушення чіткості зору.
* Раптове порушення мовлення – людина не може говорити та розуміти інших.
* Раптове запаморочення, втрата координації рухів, нудота, блювання, інколи знепритомнення.
Якщо зауважили зазначені симптоми недуги:
• Розстебніть хворому комір сорочки, послабте ремінь на штанях.
• Покладіть його так, аби голова була вище від тулуба.
• Забезпечте доступ у приміщення свіжого повітря.
• Виміряйте артеріальний тиск, і якщо він високий, дайте відповідні препарати.
• Якщо хворий знепритомнів і лежить на підлозі, можна перемістити його в зручніше положення.
Інсульт: правда і міфи
Виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розвінчала деякі міфи, пов’язані з цим захворюванням.
Міф 1. При інсульті потрібен спокій, людину не можна перевозити з дому до лікарні або з однієї лікарні в іншу. Насправді всі люди з інсультом повинні щонайшвидше бути доставлені в лікарню. Ситуації, коли перевезення в умовах автомобіля “швидкої” може погіршити стан здоров’я пацієнта, трапляються дуже рідко. Якщо пацієнт перебуває в маленькій або погано оснащеній лікарні, варто зважити на ризики транспортування і ризики лікування в лікарні, де немає належних ресурсів.
Міф 2. Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне. Це не так! Усім людям, які пережили інсульт, необхідні термінова консультація лікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті, та обстеження, яке дозволить зрозуміти причину і призначити необхідну профілактику. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.
Міф 3. При лікуванні необхідні крапельниці. Що їх більше, то краще. У більшості випадків крапельниці мають сенс лише впродовж перших двох діб від початку захворювання. Більшість препаратів, які широко використовують при інсульті в Україні та вводять за допомоги крапельниць (ліки для “захисту”, “лікування” або “відновлення” мозку, так звані нейропротектори, судинні препарати, антиоксиданти, антигіпоксанти), не мають науково доведеної безпеки та ефективності і не використовуються для лікування інсульту.
Міф 4. Лікування інсульту складається з гострого періоду, коли хворий не повинен сідати або вставати на ноги до наступної реабілітації, що починається через кілька тижнів або місяців, коли хворий зміцніє. Насправді реабілітація при гострому інсульті повинна початися через два-три дні після звернення до лікарні. Що пізніше почнеться реабілітація, то менше буде від неї користі.
Міф 5. Час лікує. Порушення, спричинені інсультом, поступово зникнуть самі. Мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення кількості порушень, але відбувається це тільки впродовж перших двох-трьох тижнів і не в кожного пацієнта (переважно при невеликих ураженнях) та зазвичай не повністю. Щоб досягти максимального відновлення порушених функцій і повноцінного життя, більшість пацієнтів потребують реабілітації. І складається вона не з уколів чи крапельниць, а із занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом і логопедом. До речі, такі методи, як масаж, ванни, електростимуляція уражених кінцівок, бджоли, п’явки, крапельниці з нейропротекторами, клітинна терапія, не мають науково доведеної ефективності та не рекомендовані для використання.
Міф 6. Інсульт виникає внаслідок стресів, і ми нічого не можемо вдіяти, щоб його уникнути. Фахівці добре знають фактори розвитку інсульту: похилий вік, неправильний спосіб життя і медичні проблеми – підвищений тиск, цукровий діабет, аритмія, високий рівень холестерину. Тому досить легко визначається його ймовірність упродовж найближчих п’яти-десяти років. Знаючи це, можна дати людині поради, як знизити цей ризик на 50-80%.
Леся Дронь,
начальник відділу пільг, соціальних допомог та компенсаційних виплат управління соціального захисту Львівської міськради:– Встановлення групи інвалідності – це сфера медицини. Якщо для цього є медичні показання, лікар скеровує пацієнта на МСЕК (медико-соціальну експертну комісію), яка встановлює втрату працездатності і визначає групу – першу, другу чи третю.
Людині, якій встановили інвалідність, належиться пенсія або соціальні виплати. Тобто найближчим родичам варто звернутися у Пенсійний фонд для призначення пенсії чи в органи соцзахисту для отримання соціальної допомоги та пільг.
Кожен українець, який отримав групу інвалідності, має право на пільги від держави. Їх визначають залежно від групи інвалідності. Відповідно до закону “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю”, інваліди першої та другої груп мають практично однакові права на пільги.
Для осіб, які мають І групу інвалідності, передбачені:
* Безоплатне придбання лікарських засобів у разі амбулаторного лікування, але тільки за рецептом лікаря.
* 50-відсоткова знижка на купівлю ліків у разі амбулаторного лікування.
* Отримання безкоштовного або ж на пільгових умовах протезного обладнання побутового чи медичного характеру (спеціальне взуття, ортопедичні вироби, засоби пересування, протези зубів, очей, щелеп, а також окуляри, слухові апарати тощо).
* Безкоштовні санаторно-курортні путівки, якщо цього вимагають медичні показання.
* Безкоштовне встановлення квартирного телефону.
* 50-відсоткова знижка на проїзд у міському транспорті. Це регламентує закон про інвалідність в Україні. При цьому пільга поширюється і на особу, яка супроводжує людину з інвалідністю (але не більше однієї).
Для осіб, які мають ІІ групу інвалідності, передбачені:
* Безкоштовна купівля ліків у разі амбулаторного лікування. При цьому, якщо вони отримують пенсію, яка перевищує розмір мінімальної виплати, таке право анулюється.
* Безкоштовне або на пільгових умовах отримання спеціального обладнання (візка, ортопедичних виробів, ортопедичного взуття). Крім того, держава зобов’язана забезпечити цих людей спеціалізованими протезами: зуби, щелепи, слухові апарати, голосоутворювальні апарати, сурдотехнічні засоби.
* Безкоштовне забезпечення санаторно-курортними путівками за наявності медичних показань.
* Безкоштовне встановлення квартирного телефону.
* 50-відсоткова знижка на проїзд у транспорті (повітряному, залізничному, річковому та автомобільному) в період з 1 жовтня по 15 травня.
* Безкоштовний проїзд у пасажирському міському транспорті (окрім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту.
Для осіб, які мають ІІІ групу інвалідності, передбачені:
* Безкоштовні ліки в разі амбулаторного лікування, при цьому їхня пенсія або допомога не повинна перевищувати мінімального розміру.
* Отримання безкоштовного або на пільгових умовах технічного обладнання (протезні вироби, ортопедичне взуття, засоби пересування тощо).
* Безкоштовні санаторно-курортні путівки, якщо це передбачає медичний висновок.
* 50-відсоткова знижка на проїзд на внутрішніх лініях повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.
* Безкоштовний проїзд у пасажирському міському транспорті (окрім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту.
Але особи з інвалідністю внаслідок інсульту пільг на оплату житлово-комунальних послуг не мають – жодна група!
Пенсію з інвалідності призначають, якщо у людини визнали повну або часткову втрату працездатності.
Пенсія осіб з інвалідністю І групи в Україні становить суму, що дорівнює прожитковому мінімуму. Тобто 100%. Пенсія осіб з інвалідністю ІІ групи зараз становить 90% прожиткового мінімуму, якщо є мінімальний стаж. Пенсія осіб з інвалідністю ІІІ групи в Україні становить 50% прожиткового мінімуму, якщо немає мінімального стажу. Мінімальний розмір допомоги нині становить 1435 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб).
Крім цього, в міському бюджеті є ще два джерела отримання допомоги – депутатська допомога і допомога жителям Львова. Перша регламентується сесією міськради, а щодо другої, то в управлінні соцзахисту створена комісія, куди варто подати пакет документів і заяву про необхідність надання допомоги. Залежно від потреби та доходів комісія визначає розмір допомоги, але має право призначити її в розмірі максимум 2000 гривень. Якщо є необхідність у більшій сумі, тоді знадобиться погодження депутатської ради. Цю допомогу можна отримати раз на рік. Є й допомога обласної адміністрації, яку також виплачують раз на рік.