Сонячний фрукт
Серпень – пора достигання абрикосів. Завдяки вмісту корисних вітамінів і мікроелементів вони покращують роботу серця, захищають шкіру від старіння та зміцнюють імунітет. Але тим, у кого є проблеми з травленням або хвора печінка, споживати ці плоди не варто
Більшість сезонних фруктів, овочів і ягід можна знайти у магазинах і спекотного літа, і морозної зими, тобто цілий рік. Проте велика частина цих продуктів має чіткий період дозрівання. Тож, відповідно, більше користі і кращого смаку від них можна сподіватися лише тоді. Що стосується абрикосів, то найвдалішим часом їх споживання медики називають липень і серпень. Саме в останній місяць літа, зі слів лікаря народної медицини Миколи Марчука, ці яскраво-жовті та помаранчеві плоди досягають піку стиглості, а отже є найсмачнішими та найкориснішими. Абрикоси і спрагу втамовують, і здоров’я додають. Наївшись досхочу сирих, їх можна засушити, прив’ялити, приготувати з них варення, джем, компот чи кисіль. Не подобається м’якоть – їжте насіння, отримане шляхом розбивання кісточок. Воно також цілюще!
Чим корисні
Основа цього фрукта – вітаміни А і С. Перший захищає шкіру від старіння, а другий, як відомо, підтримує імунітет, допомагає долати віруси і практично виключає ризик застуд. Чимало в абрикосах інших вітамінів, зокрема групи В, РР, Р, які відіграють важливу роль у обмінних процесах. Багаті ці плоди на калій, фосфор, кальцій, залізо, мідь, кобальт, марганець, магній, фтор, йод і цинк, а також на клітковину, пектини і органічні кислоти.
Саме завдяки наявності мінералів – йоду, калію, магнію та заліза, на пораду Миколи Марчука, абрикоси варто їсти тим, що мають проблеми із серцево-судинною та кровоносною системами (анемія). Ще однією очевидною перевагою цих фруктів є велика кількість клітковини, яка не розчиняється у шлунково-кишковому тракті, а набухає, зберігаючи жорсткість волокон, чистить його. Завдяки цьому можна звільнитися від токсинів, шлаків, покращити апетит і нормалізувати кислотність.
“Людям, які страждають через виразку шлунка, дванадцятипалої кишки або ж гастрит, абрикоси рекомендується споживати приблизно через 20-30 хвилин після їди. А тим, що воліють використовувати ці плоди як м’який проносний засіб, який чудово стимулює перистальтику кишківника, раджу з’їдати кілька абрикосів натще. Коли ж споживаєте їх із метою підвищити низький рівень гемоглобіну в крові, то також їжте ці плоди після їди, причому добова доза повинна становити не менш ніж 100 грамів”, – веде далі Микола Марчук.
Що стосується віку, то жодних обмежень тут немає. Дітям абрикоси корисні тим, що сприяють росту, а дорослим допомагають відновитися після пережитого стресу.
Ефективні абрикоси і при авітамінозі, вологому кашлі, для нормальної роботи щитоподібної залози та для підтримки зору. А ще їх варто споживати тим, що працюють розумово, і тим, що довший час сидять за комп’ютерами. Позаяк у абрикосах дуже багато цукрів (“палива” для мозку), вони є чудовим способом повернути ясність думки.
До речі, у абрикосах корисна не тільки м’якоть, а й кісточки завдяки унікальним вітамінам В15 і В17, які нормалізують обмін речовин, лікують трахеїт, бронхіт і виводять глисти. Але при споживанні кісточок важливо знати міру – не більш ніж 20 грамів на день. Цікавим є й те, що абрикосові кісточки використовують для приготування глазурі, морозива, йогуртів, різноманітних кремів, начинок для вафель. Готують із кісточок абрикосів найцінніший продукт – абрикосову олію, яку досить часто використовують у косметологічних засобах – шампунях, масках для обличчя, кремах.
Чимало користі й у сокові, оскільки він засвоюється організмом легше, ніж плоди. Залежно від наявності недуг абрикосового соку можна випивати від 100 мілілітрів до 0,5 літра на день. А загалом 0,75 склянки такого соку досить для задоволення добової потреби у вітамінах.
Особливості споживання
Для тих, хто переймається своєю вагою, абрикоси – те, що треба. Стиглі плоди більш ніж на 85 відсотків складаються з води і мають досить низьку калорійність. Їх рекомендується споживати людям з надмірною вагою за умови, що ця проблема не обумовлена гормональними змінами в організмі. Незважаючи на те, що калорійність у абрикосів досить низька (лише 41 кілокалорія на 100 грамів), краще їсти їх у першій половині дня. За активний день організм у будь-якому випадку витратить отриману з вуглеводами енергію. А ось їсти абрикоси увечері, та ще й у необмеженій кількості, не бажано – отримані калорії швидко осядуть на проблемних зонах.
Дуже корисно включати ці фрукти у щоденний раціон і майбутнім мамам через підвищений вміст заліза і величезну кількість вітамінів. Але це дозволене лише тоді, коли не виявлені жодні хронічні недуги і немає проблем із серцем! Якщо ж у вагітної виявили брадикардію (сповільнене серцебиття), їй належить відмовитися від абрикосів, кураги і пити натуральний абрикосовий сік.
Під час лактації до абрикосів необхідно ставитися з підвищеною обережністю, оскільки активні речовини, що містяться в них, потрапляють у молоко, що може спричинити у малюка сильний діатез.
Кому протипоказані
Незважаючи на користь, споживати абрикоси можна не всім. Не варто їсти свіжі натще і запивати холодною водою – це може викликати розлад травлення. Через велику кількість цукру ці фрукти не рекомендовані тим, що мають цукровий діабет. Варто також пам’ятати, що абрикоси здатні знижувати тиск, тож гіпотонікам треба утриматися від них. Абрикосами не варто захоплюватися й тим, у кого діагностували гепатит або ж запальні захворювання печінки. Обережними треба бути зі споживанням цих плодів і тим, що мають ревматизм і подагру, бо абрикоси виводять з організму рідину.
Цікаві факти про абрикоси
* Батьківщиною абрикоса вважається Китай. Історія його існування налічує майже шість тисяч років і тільки через три тисячі років він з’явився у Європі, в південних країнах.* У минулому столітті вчені помітили у Західному Тянь-Шані плем’я, основною їжею якого були абрикоси.
* Абрикоси довго називали вірменськими яблуками або сливами, тому що вони там дуже поширені, хоча Вірменія і не є їх батьківщиною.
* У Вірменії абрикос вважається національною рослиною.
* Відомо трохи більше, ніж 20 сортів цієї рослини, яка розмножується насінням або живцями.
* Абрикоси мають велику кількість сортів, але всі вони діляться на три види: столові, для сушіння та для консервування.
* Залежно від сорту колір абрикоса може варіюватися від блідо-жовтого до соковитого оранжевого.
* При сушінні абрикоси не лише не втрачають корисних властивостей, а й здобувають нові.
* Абрикоси погано зберігаються і залишаються смачними та свіжими не більш ніж три-п’ять днів після збору, в холодильнику – від тижня до двох.
* Сушені абрикоси варто тримати в сухому місці. В’ялені зберіганню не підлягають!
* Свіжі абрикоси не повинні бути ушкоджені, бо відразу почнуть псуватися. Зберігати ці поди не можна насипом.
* Триваліше зберігання абрикосів (до 30 днів) можливе лише при ідеальному дотриманні умов зберігання, включаючи чіткий температурний режим – нуль градусів. До речі, найнадійніші способи тривалого зберігання абрикосів – консервування та сушіння.
Сухофрукти з абрикосів
Урюк – цілі сушені плоди абрикоса з кісточкою, що зберегли досить насичений смак. Курага – половинки в’ялених на сонці плодів, обкурені двоокисом сірки, для того, аби не темніли і в них не заводилися жучки.
Кайса – теж підв’ялені плоди без кісточки, обкурені двоокисом сірки.
Шептала – трохи підв’ялені великі плоди без кісточок, узбецьких і таджицьких сортів, із вмістом цукру 80%.
Підготувала Ольга Шведа
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
