Василь Пилипчатін, майстер з пошиття і ремонту взуття:
– Найкращим є зимове взуття, яке має підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи, без високих підборів!
Серед захисних засобів – тих же наліпок, які є у продажу, дуже мало справді ефективних. Наліпки, в тому числі й медичний лейкопластир, не раджу застосовувати, бо це нічого не дасть! Якщо підошви дуже слизькі, зверніться у взуттєву майстерню, де на них наклеять наліпки з каучуку чи поліуретану. Це обійдеться вам у більш ніж 50 гривень.
Можна й самому наклеїти на підошви шматки поролону, двосторонній лейкопластир, наждачний папір (хрест-навхрест або “сходинкою”). Але з часом вони стираються. Можна змастити підошви клеєм ПВА і на кілька хвилин поставити взуття у пісок.
У взуттєвих і спортивних або спеціалізованих магазинах, в яких продають гірськолижне спорядження, є спеціальні гумові насадки проти ковзання – так звані льодоступи. Шипи-зірочки, розміщені на них, глибше проникають у лід. Льодоступи бувають з 30-го 45-ий розмір. Коштують від 70 до 100 гривень. Крім того, під час ожеледиці можна надягнути на чоботи або черевики старі шкарпетки. Виглядає, звичайно, не дуже гарно, але ковзання підошов зменшує.
Ще один дідівський спосіб – старі тертки: зігніть металеві ручки так, щоб тертки можна було надягти на носки чобіт (як лижне кріплення), а самі тертки – вічками донизу – прив’яжіть до підошов у кількох місцях шнурівками. До театру так, звичайно, не підеш, але до найближчого магазину можна.