Стреси можуть бути корисними для мозку навіть більше, ніж перебування у спокійному стані. Головна умова – потрясіння не повинні бути довгими, пише
УНІАН.
Саме короткостроковий стрес підвищує активність мозку, покращує концентрацію і когнітивні здібності. Американські вчені провели експеримент, під час якого піддавали гризунів нетривалому стресу. За короткий час кількість нових нейронів у їхньому організмі збільшилася майже вдвічі.
Результати дії стресу помітили через два тижні: пацюки почали проявляти підвищену мозкову активність, їх мислення і пам’ять стали значно кращими. Вчені пов’язують такий ефект із тим, що стрес допомагає зберігати уважність. Готовність до повтору стресової ситуації спонукає людину думати активніше.
Саме короткий стрес допомагає тваринам і людям адаптуватися до середовища, швидше вирішувати проблеми, концентруватися на ситуаціях першої необхідності.
Однак хронічний стрес, навпаки, не дає утворюватися новим нейронам, пам’ять стає гіршою, активність мозкової діяльності знижується, а здоров’я людини піддається небезпеці. Вчені стверджують, що необхідно чітко розмежовувати легкий стрес і серйозний стан нервозності.