У її коренях, листках і стеблах містяться вітаміни Е, К, А, В, а також ефірні олії, нікотинова кислота (вітамін РР) і амінокислоти, розповідає ресурс “Країна здоров’я”.

Селера має сечогінну і послаблюючу дію. Вона низькокалорійна, тому входить до складу дієт. Завдяки високому вмісту ефективних масел селера активізує багато обмінних процесів у організмі. Це позначається на стані шкірного покриву, оскільки селера прискорює регенерацію клітин і чинить протизапальну дію.

Існує думка, що застосування дієт на основі селери дозволяє істотно очистити кров і покращити функціо­нальність печінки. Надлишкове навантаження з печінки можна зняти завдяки селері при жовчокам’яній хворобі, холециститі (запаленні жовчевого міхура) і гепатиті (запальних змінах печінки).

Селера стимулює апетит і активізує виділення шлункового соку, споживання цього продукту поліпшує процес засвоєння їжі. Селера сприятливо діє на нирки, усуваючи їх запальні зміни. Звичайно, за корисними властивостями на сечовидільну систему вона не перевершує  сік брусниці, але ефективно розчиняє кислі камені при нирковокам’яній хворобі.

Тонізуючі властивості селери допомагають відновити зір. Щоденне споживання столової ложки соку цього продукту дозволяє швидко зміцнити імунітет і впоратися з поганим настроєм.

Здавна селера відома як афродизіак, що впливає в основному на сильну стать. Вона підвищує потенцію і покращує функціональність підшлункової залози.