Після тривалого перебування надворі, оздоровлення, корисної домашньої їжі, достатку овочів та фруктів імунітет наших дітей доволі міцний. Та різка зміна літнього відпочинку на напружений шкільний графік можуть завдати учням чималого стресу та негативно вплинути на їх здоров’я та самопочуття.
Лікарі і так констатують, що кількість здорових школярів щороку зменшується. Як розповів “Пошті” головний педіатр Львова Богдан Остальський, найчастіше у дітей виникають проблеми зі зором та опорно-руховим апаратом.
“Ми щомісяця аналізуємо результати профілактичного медичного огляду дітей шкільного віку. За останніми даними, абсолютно здорових дітей є лише 49%. Тих, хто мають незначні відхилення у здоров’ї майже 45%, а 6% – мають хронічні захворювання. Часто в дітей виникають сколіози, розвинута далекозорість, короткозорість тощо. А все через те, що учні багато часу проводять біля комп’ютерів і телевізорів”, – зазначає педіатр.
Окрім цих проблем, зі слів Богдана Остальського, досить часто в дітей виявляють неврози, проблеми з кишково-шлунковим трактом та патології нирок.
Аби новий шкільний рік пройшов для учнів без проблем зі здоров’ям, “Пошта” радить, на що варто звертати увагу батькам, та як ці проблеми можна подолати.
Стежте за психологічним станом та повноцінним сном
Ще на початку нового навчального року від дитини можна почути: “Я більше до школи не піду!”, “Мені нецікаво!”.
Зі слів дитячого психолога Марії Кравець, на такі вирази батьки повинні реагувати спокійно та не кричати. Найкраще порозмовляти з дитиною і дати їй зрозуміти, що така ситуація цілком можлива, адже після канікул усім важко “втягнутися” в шкільне життя. Не варто також вдома негативно відгукуватися про вчителів, школу та не культивувати в сім’ї завищене значення оцінки.
Зі слів дитячого психіатра, завідувача Львівського обласного центру дитячої психотерапії та сімейного консультування Мар’яни Нартікової, важливим є розпорядок дня школяра. “Батьки повинні розробити чіткий і зрозумілий розпорядок дня для своїх дітей-школярів: о котрій годині вони повинні лягати-вставати, коли робити уроки тощо. Причому цей розпорядок має бути не у вашій голові, а на папері. Дитина має висиплятися, лягати о 21.00-21.30”, – зазначила вона.
Загалом для молодших школярів повноцінний сон має тривати приблизно 10-11 годин. Цілком нормально, що дитина після школи може приходити втомленою та сонною, адже мозок тільки починає включатися в роботу. Тоді, зі слів Мар’яни Нартікової, дитині можна запропонувати передрімати після школи 40-60 хвилин. Якщо вона не хоче – тоді створити спокійну невимушену обстановку без телебачення та інтернету.
А ще психолог порадила цікавитися щодня, як минув день школяра в школі, що нового він дізнався.
Комп’ютер і… сколіоз
Ще один важливий пункт – правильна постава дитини. За спостереженнями лікарів, у багатьох дітей виникають такі проблеми, як сколіоз, асиметрія, кіфоз, “крилоподібні лопатки” та інші патології опорно-рухового апарату.
Причиною цього, зі слів Богдана Остальського, є неправильна посадка за партою і за письмовим столом удома, важкі портфелі, ще гірше – сумки на одне плече, низька фізична активність. За рекомендацією лікарів, якщо дитина сидить за столом, то її ноги, лікті і спина обов’язково повинні мати опору. Спина дитини має торкатися спинки стільця. Між кришкою стола і грудною кліткою має проходити долоня. Рука до ліктьового суглобa повинна лежати на столі, але в жодному разі не звисати.
Нахил підручника має бути під кутом 45 градусів, а відстань між очима до робочої поверхні – приблизно 30-40 сантиметрів. У жодному разі дитина не повинна робити уроки сидячи в кріслі або лежачи на дивані! А ось спати школяреві найкраще на спеціальному ортопедичному і анатомічно правильному матраці.
Запорукою правильної постави є спорт і фізкультура, отож під час ходьби спина дитини повинна бути прямою, лопатки розгорнуті, живіт втягнутий, голова “гордо” піднятою. В ідеалі – робіть разом з дитиною ранкову зарядку, запишіть її до спортивної секції.
Пильнуйте зір

Уроки в школі, напружене читання і письмо, а після занять не прогулянка на свіжому повітрі, а мультфільми по телевізору або ігри за комп’ютером. Відтак у дітей виникають проблеми зі здоров’ям. Серед захворювань органів зору лідирує короткозорість, далекозорість та астигматизм (дефект зору, що виникає внаслідок патології кришталика або рогівки).
“Приблизно 6 – 8 годин на добу школяр активно працює очима. Для того, щоб вони не перевтомлювались, через кожні півгодини треба дати очам відпочити 5-10 хвилин, – зазначає офтальмолог Катерина Гамань. – Добре робити гімнастику для очей – переводити погляд у далечінь, а через три секунди, на близьку відстань. Також можна водити очима за і проти годинникової стрілки, заплющувати та розплющувати повіки з певною періодичністю”.
Довго сидіти за монітором комп’ютера чи екраном телевізора не можна. Особливо дітям до семи років! Дітям 1 – 4 класів безперервно працювати за комп’ютером дозволено 15-20 хвилин, дітям 6 – 7 класів – 20-40 хвилин. Телевізор молодшим школярам можна дивитися не більше 40 хвилин у день і то не лежачи, а тільки сидячи на відстані 2-5,5 м від екрана.
Світло на робочий стіл (найкраще парту, бо в ній можна відрегулювати кришку стола відповідно до зросту дитини) має падати з лівого боку, увечері на столі обов’язково повинна стояти лампа (оптимально – лампочка 60 ват, вкрита матовим абажуром, яку також ставити з лівого боку). При цьому решта частини кімнати не в напівтемряві, а теж освітлена. Між книгою (зошитом) і очима дитини має бути відстань не менше 40 сантиметрів.
Крім того, на гостроту зору впливає й харчування. Зі слів Катерини Гамань, у раціоні повинна переважати їжа, багата на вітаміни А, Е, групи В, а також лютеїн, – риб’ячий жир, печінка, нирки, курячі або перепелячі яйця, ікра осетрових риб. Не варто нехтувати й молочними продуктами. Лікарі застерігають – насторожити батьків і змусити звернутися до медичних працівників мають навіть такі скарги, як біль голови, очей та часте кліпання.
Обирайте їжу для розуму

Стрес, перевтома і напружене навчання – провокують розвиток у школярів гастритів та інших проблем зі шлунково-кишковим трактом. Щоб уникнути неприємностей дитина обов’язково повинна снідати, причому день повинен починатися не тільки з бутербродів, але й каш (найкраще – геркулесової), молочних страв, овочів чи омлетів.
Зі слів дієтолога Зоряни Завади, порція на сніданок має бути невеликою: для дітей 14-15 років – приблизно 300 г, для менших – 200-250 г. Щоденне меню дитини-школяра повинно містити гарячий суп, незалежно від того, вдома чи у школі. Якщо це шкільний обід, і в меню є суп чи борщ, гарнір, овочі (овочевий салат), не обов’язково, щоб школяр усе з’їдав – обрати можна лише рідку страву та овочі.
З напоїв перевагу варто надавати воді, неміцному чаю, компоту або какао. Щоб уникнути гастриту дієтолог радить дотримуватися постійного “розкладу” прийомів їжі, особливо, якщо крім школи ваша дитина регулярно відвідує гуртки або інші додаткові заняття. А також – годувати дитину переважно домашньою їжею, а фастфуди і газовану воду залишити для особливих випадків. Не можна забувати, що дитячий шлунок ще дуже погано переносить жирні, копчені, смажені і гострі страви.
Не забувайте про елементарне!
Як би сильно батьки не намагалися захистити здоров’я свого школяра від захворювань, і як би ретельно не привчали дотримуватися правил гігієни, вберегти учня від захворювань упродовж року вкрай складно.
Щоб запобігти захворюванням, педіатр радить:
* якщо перед школою учень кашляє, погано себе почуває – дитину до школи не відпускайте;
* привчіть дитину до гігієни – навчіть регулярно мити руки з милом або користуватися дезінфікуючими серветками, а також не торкатися обличчя брудними руками;
* стежте, щоб дитина проводила на свіжому повітрі хоча б 1,5-2 години на день, причому не тільки в теплу пору року;
* використовуйте заходи специфічної профілактики – вакцинацію проти грипу.