Скалічені, проте незламні!

У лікарнях Львова досі перебувають тридцять поранених активістів. Мрією багатьох із них є повернення на Майдан та боротьба з агресором

фото: прес-служба ЛМР
Вогнепальне ураження голови, кульове поранення очей, верхньої щелепи, ліктьових суглобів, таза, перелом плечової кістки внаслідок сильного побиття, відкритий перелом кісток гомілки внаслідок вибуху гранати, травматичні ампутації кінцівок, фаланг пальців, відмороження, пневмонії… 
Саме з такими діагнозами у львівські лікарні потрапляли постраждалі в ході масових заворушень у Києві. По допомогу в заклади охорони здоров’я нашого міста звернувся 231 потерпілий. Зараз на лікарняних ліжках залишилося лише тридцять (одинадцять у 8-й міській лікарні та дев’ятнадцять у лікарні швидкої медичної допомоги).

Перемога за нами!

У 8-й міській лікарні перебуває 54-річний Богдан з Добротвора, що в Кам’янка-Бузькому районі Львівської області. У нього наскрізне кульове поранення в шию з вильотом через лопатку.
“До цього я кілька разів бував у Києві, та останній візит став “найгарячішим”. Пригадую, події розгорталися дуже швидко. На Інститутській почалися справжні бої. Бачив багато поранених, убитих, яких несли, тягли, – розповідає “Пошті” Богдан. – Кулю отримав 20 лютого приблизно опівдні, хоч на годинник не дивився… 
Від місця подій мене швидко відтягти якісь хлопці і, скориставшись бинтом, самі зупинили кров! Медиків не було, тож вони мене перенесли через увесь майдан і лише на Головпоштамті за мене взялися лікарі-волонтери, яким вдалося остаточно зупинити кров. Потім карета “швидкої” забрала мене до 4-ої лікарні Києва, де мені й зробили операцію. Казали, що лопатка була повністю роздроблена”.
До Львова, зі слів Богдана, його перевели не відразу. Казали, що дуже слабкий і нетранспортабельний. “Зараз усе нормально, рани гояться. Переживаю за руку, бо не знаю, чи зможу повноцінно нею рухати. Головне інше – те, що я їхав по перемогу і таки її здобув! Ще нам тільки Путін жити не дає, але це тимчасово… Коли ворог лізе на нашу землю, його треба стримати. Чи не так? І ми це зробимо!”  – переконливо заявляє чоловік.
Найближчим часом за кордон відправлять ще п’ятьох постраждалих: чотирьох до Польщі, а одного до Австрії
Того ж дня через дії силовиків постраждав і 72-річний викладач ліцею Богдан Мись із Турківського району (на фото посередині). На Майдані він був ще з Нового року, провів там усі різдвяні свята. Входив до 29-ої сотні. Має дві травми – ураження ноги (біля чоловіка вибухнула граната, начинена цвяхами) та опік ІІ ступеня (також від гранати).
“Першу допомогу отримав на Майдані. В госпіталізації потреби не було. А коли 23 лютого повернувся додому, то мені зробили ще кілька перев’язок. Проте ставало щораз гірше, терпів страшний біль… Львівські лікарі казали: ще б день-два – і наслідки могли б бути трагічними”, – каже потерпілий.
 До теми                                    
Допомогу сім’ям загиблих, особам, які постраждали і потребують реабілітації, можна переказати на рахунок БО “Фундація Духовного Відродження” УГКЦ.
Реквізити для переказу коштів: 
БО “Фундація Духовного Відродження” УГКЦ
Код ЄДРПОУ 38172005, МФО 325365
Р/р: 2600701394169 у ЦФ ПАТ “КРЕДОБАНК” м. Львова.
Призначення платежу:
Благодійна пожертва на програму “Люди для Майдану”.
Адреса і телефони “Фундації Духовного Відродження”: Львів, пл. Св. Юра, 5, тел: (032) 261-13-89; 067 679-02-07; 096 955-93-31 (отець Тарас Милян, керівник “Фундації Духовного Відродження”), foundation.la.ugcc@gmail.com 
Зараз цей чоловік також у 8-й лікарні, видужує, за два тижні, напевне, поїде додому, а далі – знову на Київ! “Чого я туди їхав? Щоб спільно з іншими українцями досягти “перезавантаження” нашої бандитської влади, задля приєднання України до Європейського Союзу. Хочу, щоб наші діти та внуки жили у щасливій демократичній державі, щоб вільно пересувалися країнами Європи, щоб нас ніхто не обкрадав. Думаю, ми це зробили, хоча й за велику ціну… Та це ще не кінець – потрібно їхати підтримувати війська”, – каже 72-річний майданівець.
У ще одного пацієнта цієї ж лікарні, 24-річного Юрія Матерецького (на фото зліва), відкритий перелом кісток гомілки через вибух гранати. Він із Бродів, у Києві працював. Каже, щодня приходив на віче, слухав політиків, які багато говорили і нічого не робили.
“19 січня ввечері повертався з віча. Аж тут мені зателефонували знайомі та розповіли, що коїться на Грушевського… Як саме отримав травму, не пам’ятаю. Знаю, що в мене кинули гранату. Це сталося близько 10-ої вечора. Я впав. Але мене одразу ж підхопили і понесли до карети “швидкої”. Пам’ятаю, усі кістки ноги було видно. У 9-й лікарні Києва мені подали кваліфіковану допомогу, вночі зробили операцію”, – розповідає ще один постраждалий, пересуваючись приміщенням лікарні на милицях.
У нього була загроза ампутації ноги, але, на щастя, усе минулося. До Львова, у 8-му лікарню, його перевезли 28 січня. Хотіли відправити на лікування за кордон, проте він не дав згоди. Каже, що повністю довіряє нашим лікарям.

Допомога звідусіль

Загалом у львівські лікарні зверталися люди не лише з нашої області, а й з інших регіонів України, зокрема з Київської, Чернігівської, Донецької, Луганської, Житомирської, Черкаської, Кіровоградської областей.
Когось лікували на місці, когось везли за кордон… Як розповів начальник управління охорони здоров’я ЛМР Володимир Зуб, найближчим часом за кордон відправлять ще п’ятьох постраждалих: чотирьох до Польщі, а одного до Австрії. Йдеться про активістів із травмами очей та скелета.
“Минає четвертий тиждень після вирішальних подій у Києві. Більшість постраждалих, які перебували в лікарнях нашого міста, уже виписали. Одну людину врятувати не вдалось… У чоловіка було важке поранення черепа, від отриманих травм він помер”, – пояснив Володимир Зуб. Особливу подяку лікарям з Литви, Польщі, Австрії висловив мер Львова Андрій Садовий.

Неправдива інформація

У Львові почала з’являтися інформація щодо постраждалих на Майдані, які начебто не отримують допомоги або ж потребують коштів на лікування, яка, зі слів медиків, не відповідає дійсності. 
“В соціальних мережах з’являються повідомлення щодо постраждалих, яким нібито приділяють мало уваги, яких ніхто не відвідує, яким у чомусь відмовляють… Насправді це не так, бо до цих пацієнтів щодня приходять лікуючі лікарі, завідувачі відділень, соціальні працівники”, – сказав  Володимир Зуб.
Головне те, що я їхав по перемогу і таки її здобув!
З його слів, існують повідомлення іншого змісту. До прикладу, головному медику Львова передали листівку, яку раніше поширювали в одному із сіл Львівської області. У повідомленні йшлося про те, що у 8-й лікарні перебуває пацієнт із паралізованими ногами і потребує грошей на лікування. Був вказаний навіть номер карткового рахунка, на який варто переказувати кошти… “Усе це спекуляції! Насправді той пацієнт уже давно на лікуванні в Польщі!” –  наголосив Володимир Зуб.
Головний медик Львова звернувся до всіх небайдужих та охочих допомогти потерпілим на Майдані, аби вони не втрачали пильності: якщо мають намір передати їм гроші, то спершу повин­ні звернутися у відповідні центри при церквах.

 Коментар                                           
Богдан Смаль, фахівець соціальної служби:
– У 8-й міській лікарні Львова з майданівцями, які постраждали через події у Києві, щодня працюють соціальні працівники. Надаємо їм психологічну допомогу, моральну підтримку, вивчаємо потреби і забезпечуємо всім необхідним. Звісно, робимо все це разом із керівництвом лікарні.
Робота соціального працівника не одноразова – ми ведемо постраждалих від моменту їх поступлення в лікарню аж до виписки. Наприклад, якщо людина прописана в районному центрі, то після виписки купуємо їй квиток, садимо у автобус чи потяг, даємо “підйомні” гроші. Розповідаємо, куди варто звернутися після повернення додому, аби виробити соціальну допомогу, а також скеровуємо листа до Центру сім’ї, молоді та спорту за місцем проживання потерпілого, щоби відповідні фахівці його зустріли і далі з ним працювали.
Постраждалі, які зараз перебувають у медичних закладах Львова, зокрема у 8-й лікарні, мають усе необхідне. Звісно, є багато людей, які навідуються до потерпілих, приносять одяг, їжу, гроші. Це переважно молодь і особи до 40 років. Найбільш проблематичним наразі є питання їжі. Постраждалим приносять борщі, супи, салати, відбивні, ковбаси. А робити цього не варто, бо, по-перше, багатьом із них така їжа заборонена, адже вони на дієті, а по-друге, інколи продуктів назбирується так багато, що чоловіки їх не з’їдають, кладуть у тумбочки, а потім просто викидають. Як я уже казав, постраждалим часто приносять гроші. Але замість того, щоб використати їх на якісь нагальні потреби, потерпілі їх розтринькують… Нам уже відомо про п’ять таких випадків. Тож гроші, які дають люди, намагаємося віддавати постраждалим уже при виписці.
Аби такого надалі не траплялося, стараємося пояснювати відвіду­вачам, що дозволено приносити пацієнтам (соки, печиво, фрукти), скеровуємо їх до тих, хто потребує допомоги найбільше. Бо буває так, що до одного потерпілого за день можуть прийти двоє-троє людей, а до іншого – жодного відвідувача… 
Просимо всіх, хто прагне допомогти постраждалим, які наразі перебувають у лікувальних закладах Львова, спочатку звернутися у благодійну організацію “Фундація духовного відродження” УГКЦ або ж зателефонувати особисто мені – 067 37 64 363 та розповісти про свої наміри. Разом працювати легше!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4146 / 1.64MB / SQL:{query_count}