Українці добре поінформовані про небезпеку зараження ВІЛ/СНІДом, але більшість, поки ця проблема не торкнулася когось із них особисто, робить вигляд, наче її не існує… Тому хвороба активно прогресує, підтверджуючи свій статус “чуми ХХІ століття”.

Сьогодні на обліку у Львівському обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом приблизно 2,5 тисячі ВІЛ-інфікованих. А якщо взяти до уваги те, що про свій позитивний статус знає лиш один із двох заражених, то реальна кількість хворих значно більша!

“Порівняно з минулим роком цього року кількість випадків зараження ВІЛ збільшилася на 16%, СНІДом – на 28%. Найчастіше вірус імунодефіциту людини уражає осіб не підліткового, а репродуктивного віку – від 24 до 50 років. Це переважно так звані ін’єкційні наркомани або ж особи, що мали незахищені статеві контакти”, – зазначила напередодні Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, яке людство відзначає завтра, 1 грудня, головний лікар Львівського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом Мар’яна Служинська.

Крім них, до основної групи ризику входять працівники секс-бізнесу, чоловіки, які підтримують статеві стосунки з чоловіками. Заразитися ВІЛ-інфекцією ризикують особи, які перебували в місцях позбавлення волі.

“ВІЛ передається чітко визначеними шляхами – у випадку близьких стосунків без засобів захисту або із засобами захисту низької якості; внаслідок вживання ін’єкційних наркотичних речовин при використанні одних і тих же шприців та голок; від матері до дитини під час вагітності, при народженні дитини або грудному вигодовуванні. Інші шляхи зараження – як-от через дотик, слину, піт чи укус комахи – лише домисли”, – запевняє лікар-епідеміолог відділу особливо небезпечних інфекцій Львівського обласного лабораторного центру Держсанепідслужби України Леся Мишковська.

Не виключена можливість зараження ВІЛ і при недотриманні правил гігієни під час гоління, через використання неналежно дезінфікованого та нестерильного інструментарію при манікюрі, татуюванні та деяких інших косметичних процедурах, а також під час медичних маніпуляцій, які супроводжуються пошкодженням цілісності шкіри чи слизових оболонок, через використання нестерильних інструментів. Лише завдяки їх правильній і  своєчасній обробці, стерилізації (або ж використанню одноразових) можна уникнути небезпеки зараження ВІЛ/СНІДом.

Аби серйозно не захворіти, найперше варто перевіритися на наявність ВІЛ-інфекції і, звісно, провадити відповідний спосіб життя, не ризикувати. Особи, що мають вірус імунодефіциту в крові, можуть почуватися здоровими  протягом багатьох місяців, навіть років, перебуваючи на стадії так званого безсимптомного носійства вірусу. Все залежить від імунної системи організму. Тому якщо особа потрапила  в ризиковану ситуацію, потрібно негайно обстежитись на наявність ВІЛ-інфекції.

До теми

Безплатно, на бажання анонімно, тест на наявність ВІЛ-інфекції можна пройти у: * Львівському обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом – вул. Лисенка, 45, тел. 275-19-23 (щодня, крім вихідних та святкових днів, з 9.00 до 16.00). * Кабінетах інфекційних захворювань вашої поліклініки або ж у кабінеті “Довіра” за місцем проживання.

Зі слів завідувача відділення дезінфектології Львівського обласного лабораторного центру Держсан­епідслужби України Ірини Сисун, тести – єдина можливість виявити, чи заражена людина ВІЛ, чи не заражена. “Тест роблять швидко (за 15 хвилин), безплатно, на бажання анонімно. Тим паче що це допомагає виявити ВІЛ за кілька років до того, як з’являться ознаки СНІДу. При своєчасному діагностуванні хвороби можна одразу ж розпочати необхідне лікування, запобігти її розвиток, прогресування. Ефективність лікування полягає у тому, що зменшується кількість вірусу в крові. Таким чином, з ВІЛ можна жити звичайним життям”, – каже вона.

“В Україні, зокрема на Львівщині, антиретровірусна терапія абсолютно безкоштовна! Проблем з отриманням препаратів для лікування ВІЛ-інфекції немає – наша область одержує їх централізовано. Певні труднощі можуть виникати щодо самого лікування. Оскільки воно пожиттєве, хворим дуже важко додержувати всіх правил та рекомендацій. Тому виходять із терапії тільки 17 відсотків недужих”, – підсумувала Мар’яна Служинська.