Зі середини літа до кінця осені в Україні сезон збирання грибів. Багато прихильників тихого полювання йдуть у лісові подорожі – деякі повертаються з повними торбами делікатесних трофеїв. Але чи всі вони їстівні?
Жертви
отруєнь
Справжні мисливці за делікатесами знають, де і коли шукати гриби, та які з них можна брати до кошика. Натомість, для аматорів пошуки часто закінчуються лікарняним ліжком. У Львові випадків отруєння грибами, на щастя, поки що немає, проте на Львівщині перші жертви грибного полювання вже є. Так, медики зафіксували три випадки отруєння грибами: в одному випадку жертвою грибної підливи стала трирічна дитина, у другому – 50-річний чоловік, який отруївся сироїжками. Останній трапився у неділю, 14 серпня, – у стані середнього ступеня важкості госпіталізували 10-річну дівчинку. Ще дві особи, які також споживали гриби, від госпіталізації відмовилися.
В Україні, за словами в. о. начальника відділу захисту населення і територій Львівської міськради Валентина Романюка, найбільше випадків отруєння грибами зафіксовано у Дніпропетровській (11 випадків) та Луганській областях (19 випадків). Одна людина померла. Загалом за минулий рік в Україні зафіксували 577 випадків отруєння грибами, з них 517 – дорослих та 60 – дітей. 50 випадків – летальних (з них п’ятеро дітей).
За кордоном дикорослих грибів вживають обмаль, лише вирощені в промислових умовах. Відтак, отруєнь майже немає. За словами Валентина Романюка, з 1986 р. в Україні не зафіксували жодного випадку отруєння грибами, придбаними у торгових мережах.
Для кого гриби табу?
Для здорової людини немає жодних обмежень в їжі, зокрема і щодо грибів. Однак через те, що продукт подразнює органи травлення, вживати їх можуть не всі. “Гриби не рекомендовано вживати людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, нирок, – розповідає головний педіатр Львівської області Любомира Кутневич. – Найбільш вразливими до отруєння грибами є діти до 14 років, вагітні жінки, люди похилого віку. Усім іншим гриби споживати можна, але також в обмеженій кількості: не більше 200 г на один прийом”.
Як не злягти
до лікарні?
Як розповів “Пошті” лікар відділення гігієни харчування Львівської обласної СЕС Мирослав Гушул, усі гриби поділяють на: безумовно їстівні (білі, підберезники, рижики, опеньки, лисички, печериці), умовно-їстівні (сироїжки, грузді, зморшки, валуї, дубовики) та отруйні (мухомор, бліда поганка, чортів гриб, строчки, несправжні опеньки).
За словами співрозмовника, з понад 14 тис. видів грибів лише три тисячі є їстівними. На наш стіл потрапляє не більше 60 видів. Проте навіть у них розібратися не дуже просто. Найбільше проблем виникає з умовно-їстівними грибами, адже вони не нашкодять лише у тому випадку, якщо їх правильно термічно обробити. Перед приготуванням потрібно уважно оглянути кожен гриб, відкинути усі підозрілі. Потрібно також пам’ятати, що білки грибів доволі швидко розкладаються, в результаті чого утворюються отруйні азотисті основи. Тому отруїтися можна і неотруйними, але не свіжими грибами.
Щоб уникнути неприємностей, збирати потрібно лише добре відомі гриби або з досвідченим грибником. Ніколи не потрібно пробувати їх на смак, збирати лише цілими, а не частинами. Під час посухи гриби не варто збирати взагалі, оскільки у спекотну погоду у них змінюється обмін речовин – втрачається вода і накопичуються токсини. “Гриби, як губка, здатні поглинати все, що є у ґрунті. Тому навіть їстівні гриби, які виросли біля шосейних доріг, магістралей, на колишніх смітниках або зібрані на газонах у великому місті, можуть бути отруйними. Ці гриби накопичують у високих концентраціях свинець, ртуть, кадмій та інші важкі метали, що спричиняють отруєння”, – стверджує Мирослав Гушул.
Отруйні двійники
Хто хоч раз був у лісі, знає, що у лісі їстівних грибів значно менше, ніж неїстівних, деякі з останніх іноді схожі до правдивих, тож варто не втрачати пильності. Також лікар не радить збирати гриби, які ростуть поряд із неїстівними – у них може розвинутися мутація.
Потрібно пам’ятати, що їстівні гриби мають своїх отруйних двійників. Двійник білого гриба – гірчак (на зламі рожевіє), лисички – несправжня лисичка (від справжніх різниться кольором та нижньою стороною шапочки). “Бліду поганку часто плутають з печерицями та сироїжками, – розповідає “Пошті” медик. – Але це смертельно отруйний гриб, і в серпні він є найнебезпечніший, адже триває пік вегетації. Летальність від блідої поганки від 50 до 90% випадків. Вони стійкі до нагрівання, отрута у відвар не відходить, а залишається”.
Якщо поціновувачі грибних делікатесів все ж вирішили не йти в ліс, а придбати гриби на ринку, лікар радить купувати лише у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), оминати стихійні ринки, ніколи не купувати пошкоджені гриби чи грибні суміші. Усі гриби повинні бути посортовані за видами та мати експертний висновок державної лабораторії ветеринарної медицини.
Симптоми отруєння
Перші ознаки отруєння можуть виникнути як через півгодини, так і через 24 години. За словами лікаря-інфекціоніста Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Михайла Когута, стадій отруєння є кілька: отруєння так званими строчками (перші ознаки: блювання, біль в животі, кишкові розлади); отруєння блідою поганкою (нудота, біль в животі, кишкові розлади, зниження температури тіла, втрата свідомості, перші симптоми виникають від 8 до 24 годин після отруєння); отруєння мухоморами (крім кишкових розладів, втрата свідомості, галюцинації, марення, збудження); отруєння несправжніми опеньками та неправильно приготованими грибами (симптоми виникають через півгодини, найчастіше характеризуються розладами кишкового тракту).
Медики наголошують, що при перших симптомах отруєння слід негайно викликати швидку допомогу. До приїзду карети людину слід покласти в ліжко, промити шлунок 4-5 склянками соляного, содового або марганцевого розчину, дати проносний засіб, активоване вугілля та зробити клізму. Якщо навіть не було блювання, його потрібно стимулювати, щоб токсини не встигли всмоктатися. Напоїти чаєм або молоком.