Глаукома може відібрати зір назавжди

Про недугу, її причини та профілактику “Пошті” розповіла головний офтальмолог Львівщини Олександра Павлів

Про недугу, її причини та профілактику “Пошті” розповіла головний офтальмолог Львівщини Олександра Павлів

Щороку пацієнтів із діагнозом глаукома більшає. Нині в Україні понад 220 тисяч осіб страждають від цього захворювання. Головний офтальмолог Львівщини, завідувач офтальмологічного відділення №1 Львівської обласної клінічної лікарні, к. м. н. Олександра Павлів розповіла, що торік на Львівщині  на диспансерному обліку перебувало 6780 пацієнтів, яким встановлено діагноз глаукома: частина з них отримує медикаментозне лікування, інші вже пройшли лазерне чи хірургічне.

Безсимптомна глаукома

“Глаукома – це хронічне захворювання, спричинене порушенням балансу між кількістю рідини, яка виробляється в оці, і тією, яка з нього витікає, – розповіла фахівець. – Це призводить до підвищення внутрішньоочного тиску, що діє на клітини зорового нерва. Внаслідок цього втрачається гострота та поле зору. Є низка інших причин, так звані вторинні глаукоми, але їх відсоток  значно менший. Тривала дія тиску на зоровий нерв спричиняє безповоротні порушення зору і може призвести до сліпоти. Коли ці зміни вже відбуваються, то це означає, що понад 25% зорових нервових клітин гинуть безповоротно. І ми боремося насамперед за збереження того зору, що залишився”.

За словами офтальмолога, це захворювання часто протікає безсимптомно, і тому люди звертаються по допомогу надто пізно, коли зберегти зір неможливо.

Поділяють глаукому на відкритокутову – близько 85% випадків – і закритокутову. Саме відкритокутова глаукома протікає безсимптомно. Закритокутову глаукому виявити легше. Вона проявляється приступами (різке погіршення зору, затуманення, поява райдужних кілець при погляді на джерело освітлення, різкий біль і почервоніння ока) і хворі швидше звертаються до лікаря, але кілька таких приступів можуть призвести до незворотної втрати зору.

Що ж спричиняє глаукому? 

Як каже Олександра Бо­рисівна, є п’ять критичних факторів. “Насамперед – генетика. Якщо в сім’ї хтось хворів на глаукому, то завжди треба бути насторожі, особливо якщо випадки захворювання були по прямій лінії – у батьків, дідусів, бабусь. Другий аспект – вік, глаукома розвивається зазвичай після 40 років. Третьою засторогою є серцево-судинні захворювання, які також можуть призвести до збільшення ризику виникнення глаукоми. Четверта – цукровий діабет. П’ята – куріння, нездоровий спосіб життя, надмірне вживання алкоголю, порушення обміну речовин, надмірне вживання нездорової їжі”.

Коли діагноз встановлено

Пацієнти, яким встановили цей діагноз, повинні постійно спостерігатися в офтальмолога, вимірювати внутрішньоочний тиск. Дуже важливо для ефективного лікування встановити істинний тиск пацієнта, бо тільки після цього можна сказати, чи є компенсація глаукоматозного процесу чи нема.

Якщо глаукому виявлено на ранніх стадіях, то прогнози значно кращі. Сьогодні є три  напрями лікування: медикаментозне, хірургічне і лазерне. За останні 10 років з’явилося багато ефективних препаратів, які впливають на зниження внутрішньоочного тиску, стабілізацію і підтримування зорових функцій, що, звичайно, дозволяє значно зменшити кількість хірургічних втручань.

“Якщо препарати не допомагають або якщо ми бачимо, що пацієнт не буде регулярно їх застосовувати, тоді  лікар вирішує, яке лікування потрібне пацієнтові – хірургічне чи лазерне. Але якщо призначається лікування глаукоми, то це не означає, що після нього пацієнт може вже нічого не закрапувати. Це треба робити постійно та чітко дотримуватися рекомендацій”, – каже Олександра Борисівна.

Хірургічне лікування – це досить складна операція. Складність, за словами фахівця, не стільки технічна, скільки прогноз не завжди є передбачуваний.  Коли ж офтальмолог пропонує пацієнтові операцію – це єдиний шанс зберегти йому зір.

Пацієнтам з глаукомою спеціалісти не рекомендують довго перебувати на сонці,  працювати на дачі чи в полі, особливо в нахиленому положенні.

Профілактика та рання діагностика

Будь-яке лікування найбільш ефективне на ранніх стадіях, тоді можна очікувати кращого ефекту. Коли захворювання виявлено на пізній стадії, тоді лікування не завжди буде ефективне, як медикаментозне, так і хірургічне.

Тому всім після 40 років потрібно один раз на рік проходити офтальмологічне обстеження, а особливо так звану тонометрію, тобто вимірювання внутрішньоочного тиску. В багатьох районних лікарнях, поліклініках існують так звані долікарські кабінети, де вимірюють внутрішньоочний тиск. Також бажано перевіряти гостроту зору і поле зору. Коли виникла підозра на глаукому, необхідно звернутися до спеціалізованих центрів.

“Для ранньої діагностики глаукоми дуже важливим є комп’ютерне визначення поля зору, бо за його допомогою ми можемо визначити найменші дефекти в полі зору, що є дуже важливим для діагностики глаукоми”, – зазначає фахівець.

До теми:

На Львівщині вже упродовж п’яти років функціонує обласний глаукомний кабінет на базі Львівської обласної клінічної лікарні, метою якого є взяття на реєстр всіх пацієнтів, хворих на глаукому, періодичний їх контроль. У цьому кабінеті проводять усі необхідні сучасні дослідження з приводу глаукоми: безкоштовне комп’ютерне визначення поля зору, тиску, шару нервових волокон, так звану оптичну когерентну томографію, вимірювання тиску. Комплекс цих обстежень дозволяє на ранніх стадіях виявити захворювання.

“Усі пацієнти, які мають це захворювання, можуть сюди звернутися і пройти комплексне обстеження для подальшого адекватного лікування”, – каже головний офтальмолог області Олександра Павлів. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4735 / 1.6MB / SQL:{query_count}