«Моя робота пов’язана з ком­п’ютером. Але останнім часом під кінець дня дуже болять очі: іноді відчуваю сухість, інколи вони червоніють, тріскають дрібні судинки. Бувають моменти,що просто натискаю на них руками і від цього стає легше. Колеги порадили очні краплі. Їх є багато, я перепробувала кілька. Спершу допомагали, а зараз вже не діють. Мені здається, що після них навіть стає гірше. Було б добре, якби лікар-офтальмолог порадив, як запобігти неприємним відчуттям? Що робити, аби зняти втому з очей? І чи можна користуватися очними краплями, які нині широко  рекламують по телевізору».

Олена Савка, м. Львів

Всеволод Юревич,
завідувач офтальмологічного відділення № 2 Львівської обласної клінічнічної лікарні, к. м. н, доцент кафедри офтальмології Львівського національного медичного університету:

– Доведено, що під час роботи за комп’ютером людина рефлекторно не кліпає очима. Тобто, кліпання, яке відбувається без нашої участі, при погляді на монітор зникає. Ось що цікаво: при читанні, перегляді телепрограм людина кліпає нормально, а за комп’ютером – ні.

Найбільша загроза, хто працює за комп’ютером, виникає у тих людей, котрі мають синдром сухого ока різного ступеня вираженості, бо і в нормальних умовах такі пацієнти  мають проблеми із сухістю очного яблука, тобто рогівка неповноцінно омивається сльозою. А від тривалої роботи ці симптоми посилюються, тому їм потрібно максимально дотримуватися умов гігієни праці за комп’ютером, а також застосовувати так звані “штучні сльози”. Ці препарати є у різних формах – краплі, гелі – і їх треба застосовувати. Асортимент їх досить широкий, і кожен може підібрати для себе, але робити це необхідно зі спеціалістом. Якщо пацієнт скаржиться на сухість чи зорову втому, він обов’язково має проконсультуватися з офтальмологом, а не бігти в аптеку по краплі за порадою знайомих. Багато з тих крапель, які сьогодні рекламують, знімають тільки гіперемію, тобто почервоніння очей. Вони є судинозвужувальними і не впливають на причину неприємних відчуттів, не знімають втоми та синдрому сухого ока.

Пацієнти, які мають аномалії реф­ракції – короткозорість, далекозорість, астигматизм – і працюють за комп’ютером без окулярів, ризикують отримати ускладнення. У корот­козорих при посиленому зоровому навантаженні може розвинутися спазм акомодації, що проявляється болем при рухах очей,  читанні, зоровою втомою. Щоб не лікуватися медикаментозно, слід зі спеціалістом підібрати окуляри чи контактні лінзи. І хоч складно встановити часові норми роботи за комп’ютером, особ­ливо для деяких професій, але перші 3-4 години слід щогодини робити невеликі перерви на 15-20 хвилин. А тоді робити більшу перерву – годинну. Після цього знову можна сісти за комп’ютер на 3-4 години, але також робити щогодини менші перерви.

Найкращим для зору визнали ком­п’ютерний шрифт Verdana. Такого висновку дійшли вчені з Лабораторії зорової ергономіки в США. Під час читання текстів, набраних шрифтом Verdana, очні м’язи відчувають найменшу напругу. Це допомагає уникнути короткозорості і “синдрому комп’ютерного зору”, який виникає у людей, які багато часу проводять за комп’ютером. Також учені кажуть, що оптимальний для очей розмір екранного шрифта – 10-12 пунктів