Стоматологічна реабілітація для населення потребує державної соціальної програми

Коли людина у 70 років в Україні не має зубів, це вважається нормальним. А непоодинокі випадки, коли діти мають вроджену відсутність зубів, зараховують до проблем тільки їхніх батьків. Щоб допомогти таким людям, Асоціація імплантологів України домагається запровадження державних соціальних програм зі стоматологічної реабілітації. У рамках ювілейної

V Східноєвропейської конференції з проблем стоматологічної імплантації учасники з двадцяти країн світу підбили підсумки десятирічної роботи таких конференцій у Львові та розповіли про нові завдання і шляхи розвитку української імплантології. “Сьогоднішня конференція зібрала понад дві тисячі учасників. Це спеціалісти, які працюють в галузі імплантології. В українські стоматологічні клініки тепер залучено всі найсучасніші технології дентальної імплантації. На цьому професійному фундаменті можна будувати не лише якісне лікування пацієнтів, які втратили зуби, але й соціальні програми для найменш захищених категорій суспільства – літніх людей і дітей, які народилися з вадами щелепно-лицьової ділянки”, – констатує голова оргкомітету конференції, почесний президент Асоціації імплантологів України Мирон Угрин.

Під час круглого столу, який відбувся 10 березня в рамках конференції, обговорено шляхи впровадження нового соціального стандарту в ортопедичній реабілітації для беззубих пацієнтів, нагальна необхідність включення методу дентальної імплантації в державні соціальні програми з реабілітації людей старшого віку та дітей із вродженими вадами.

“За десять років кількість беззубих пацієнтів не зменшилася. Перша проблема – дентальна імплантація є дорогою, а друга – влада не хоче надавати гроші на таке зубне протезування. Щоб змінити цю ситуацію, ми кілька років працювали над спеціальною державною програмою. Асоціація імплантологів України вирішила не чекати на державне рішення, а власними силами зібрала лікарів-добровольців, які вже встановили приблизно 800 імплантатів”, – підбиває підсумки президент Асоціації імплантологів України, голова наукового комітету конференції, професор Ярослав Заблоцький. Однак, за його словами, проблема ще й у тому, що через відсутність достатньої інформації дуже багато людей похилого віку відмовилося від імплантації. Саме через це такі акції імплантологів будуть продовжені в Україні.

Для дітей, які хворіють на анодонтію (генетична відсутність зубів), медицина поки що пропонує маленький протез, який з часом замінять на більший. За словами Мирона Угрина, у такий спосіб не можна розвинути необхідне жувальне навантаження, як для здорових зубів. Проте цю процедуру можна замінити імплантацією. “Тільки повністю беззубу щелепу можна оперувати у маленькому віці. Коли ж є часткова відсутність зубів, то таку дитину веде ціла група спеціалістів до кінця росту кісток. І вже після цього проводиться імплантація. Найголовніше, що батьки впевнені у тому, що їхня дитина може бути повністю здорова завдяки імплантації”, – говорить лікар.

Українську ініціативу допомоги підтримали поляки, болгари, казахи, ізраїльтяни. Такі ж акції відбудуться у Болгарії та Грузії. “За кордоном кількість людей, які ставлять імплантати, постійно більшає. Проте і в Європі люди недостатньо знають про цей метод. Потрібно робити усе, щоб люди розуміли: можна поліпшити своє життя завдяки лікуванню”, – говорить почесний професор медичного факультету Брюссельського вільного університету, клінічний директор відділення щелепно-лицьової хірургії та стоматології дитячого госпіталю у Брюсселі Шантель Малєве.