У 2010 році Україна за рівнем корупції посіла 134-те місце

Президент України вніс до парламенту проект закону, яким мають намір кодифікувати антикорупційні норми. У пояснювальній записці до законопроекту повідомляється, що “корупція в сучасних умовах стала чинником, який становить реальну загрозу національній безпеці і конституційному ладу України”, вона не просто негативно впливає на всі сторони суспільного життя, а “поступово перетворюється на норму поведінки”.

Чи не всі дослідження цієї проблеми й укладені на їх основі рейтинги тільки підтверджують це. До прикладу, з останніх подібних документів можемо згадати звіт міжнародної організації “Transparency International”, яка у жовтні оприлюднила список зі 178 країн та інформацію щодо рівня корупційності цих держав. Україна у цьому переліку посіла 134-те місце. А два тижні тому ця ж організація навела результати опитування українців, згідно з якими виходить, що понад третина з нас за цей рік давала хабарі.

Проблема, звісно, системна, а тому й має давню історію боротьби. З останніх гучних кроків – антикорупційне законодавство Віктора Ющенка. У червні минулого року попередній Президент скерував у парламент пакет законів, що стосувалися боротьби із корупцією. Народні депутати двічі переносили набуття ними чинності: з січня до квітня 2010, а згодом й до січня 2011 року.

Однак, як неод­норазово повідомлялося, Янукович вирішив почати боротьбу “з нуля”. Наступного після інавгурації дня він видав указ, яким утворювався Національний антикорупційний комітет. Напрацювання чиновників Мін’юсту та членів цього комітету й утворили кістяк нових антикорупційних норм. У пояснювальній записці до проекту закону (написаній Оленою Лукаш, представником Президента у КСУ) повідомляється, що окремі положення прийнятого парламентаріями у червні 2009 року антикорупційного пакета не відповідають чинному законодавству, а запропоновані у них заходи вирізняються “безсистемністю, заплутаністю і неефективністю”: “Суперечливість та незрозумілість цих законів створювали передумови для обмеження прав і свобод громадян, зокрема шляхом протиправного втручання в їх приватне життя. Деякі положення законів перенесені із чинних міжнародних договорів, однак редакції цих положень належним чином до українського законодавства адаптовані не були”, – йдеться у пояснювальній записці. Тому в Януковича й вирішили освіжити норми законів, що мають протидіяти корупції.

Національний антикорупційний комітет від часу свого створення займався приведенням спірних норм антикорупційного пакета Ющенка  відповідно до положень Конституції України. Повідомляється також, що розроблені проекти законів отримали позитивну оцінку експертів із Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO).

Свіжий законопроект, як про це повідомляє прес-служба адміністрації Президента, “передбачає запровадження дієвих механізмів для запобігання виникненню корупції, усунення причин і умов, що її породжують”. Нагадаємо, з першого січня 2011 року кодекс Ющенка має набути чинності, тому нинішній глава держави ратує за якнайшвидше прийняття цього документа парламентаріями.

Сьогодні цей проект розглядатиметься у Верховній Раді у першочерговому порядку. Однак боротьба проти корупції, схоже, перетворюється у специфічне депутатське хобі. Те, що парламентарі приймуть законопроект, сумніву не підлягає, вартує з’ясувати інше – чи наважаться вони його запустити його в дію.

Детальніше про нове антикорупційне законодавство читайте у наступному номері “Пошти”