Українська влада блукає конституційними манівцями

Назарій Тузяк
Скасування політреформи 2004 року ще довго залишатиметься ключовою подією, навколо якої одні політики вибудовуватимуть свої “реформістські” заяви, а інші, заявляючи про “конституційний переворот”, конструюватимуть виборчу кампанію. У вівторок на пленарному засіданні парламенту Борис Тарасюк озвучив заяву 10 опозиційних партій. “Серед нас є прибічники як парламентської, так і президентської форми правління, але ми єдині в тому, що рішення Конституційного Суду було винесено з грубим порушенням Конституції та законів України під очевидним тиском Президента”, – повідомив депутат. Після цього Тарасюк озвучив основні вимоги опозиціонерів: відправити у відставку нинішній склад КСУ, скликати конституційну комісію для врегулювання проблем, що виникли після оголошення рішення Суду, внести запропоновані опозицією зміни до закону про місцеві вибори та чи не найвагоміше – провести 27 березня 2011 року дострокові вибори до парламенту, оскільки “Президент та парламент обиралися на основі іншої Конституції на інші терміни, під інші повноваження”. Щодо останнього, то у Верховній Раді вже зареєстровано відповідний законопроект, однак над аргументами опозиції щодо потреби позачергових виборів ще варто попрацювати, позаяк відомо, що закон зворотної дії не має. У цьому випадку швидше слід ратувати за те, щоб Конституція 1996 року набула чинності після завершення каденції нинішнього Президента.

Однак якщо на заяви опозиційних партій регіонали не звертають уваги, то до думки міжнародних структур змушені прислухатися, а тому й роблять чимало для того, аби інакодумність трактування вирішувалась на рівні дипломатії. Подій, які свідчать про трепетне ставлення очільників виконавчої гілки влади до погляду з-за кордону, в останні дні відбулося чимало. Серед них – наперед узгоджені запитання європосадовців (навіть не журналістів) до Президента України під час Ялтинського саміту, вечірні засідання МЗС із роз’ясненнями необхідності повернення до Конституції попереднього зразка… І схоже, дії партії влади таки дали свої плоди.

У вівторок за результатами моніторингу виконання зобов’язань України перед Радою Європи ПАРЄ прийняла резолюцію “Функціонування демократичних інститутів в Україні”. У документі, зокрема, зазначено, що “реформи на багатьох напрямках стримуються положеннями чинної Конституції України”, а тому європарламентарі закликають владу і опозицію “спільно виконати пакет конституційних реформ для усунення нинішніх недоліків”. “Беручи до уваги заклопотаності, висловлені щодо концентрації повноважень нової влади в Україні, Асамблея вважає, що консолідація влади нової адміністрації зрозуміла, а в багатьох випадках навіть бажана… Хай там що, все можливе має бути зроблене для того, аби така консолідація сили не спричинила до концентрації або, ще гірше, до монополізації сили в руках однієї політичної групи, що може підірвати демократичний розвиток країни”, – повідомляється в резолюції. Під час обговорення документа європарламентарі висловили думку, що тестом на демократичність для чинної української влади стануть вибори місцевих влад. Та навіть попри це, документ зовсім не схожий на “жорстку резолюцію”, появу якої передрікали кілька днів тому, а тому й легко піддається для різночитань. Міністерство закордонних справ, до прикладу, вже розповсюдило коментар щодо резолюції, адаптувавши її до заяв Віктора Федоровича. “Важливо, що члени представницьких органів влади 47 країн-учасниць Ради Європи рішуче відхилили спроби окремих політичних сил неправильно інтерпретувати логіку внутрішніх процесів в Україні і за підсумками їх детального моніторингу визнали їх як такі, що відбуваються відповідно до стандартів демократичного врядування”, – сказано в документі.

Однак українську владу чекає ще один моніторинговий аналіз стану демократії, цього разу від експертів Венеціанської комісії. Про це під час обговорення у стінах ПАРЄ повідомила одна із доповідачів щодо ситуації в Україні Маїліс Репс. За її словами, у найближчий час експерти Європейської комісії через право підготують доповідь, у якій, окрім характеристики скасування реформи Конституції, приділять увагу “іншим чутливим питанням” зокрема – проблемі меншин, мовній проблемі та реформам освіти. Тобто очікуємо, що аналіз вийде значно ширшим, а тому менш піддатливим для політичного штукарства. Щоправда, за інформацією Інституту світової політики, українська влада розробляє механізми впливу на представників Венеціанської комісії, які критично висловились щодо скасування політреформи. Невдовзі побачимо, яким вийде результат огляду і яким чином його укладатимуть у прокрустове ложе власних намірів вітчизняні політики.

До теми

Міжнародна організація праці (МОП) внесла Україну до списку країн з високим ризиком соціального неспокою. Про це у вівторок сказав національний координатор МОП в Україні Василь Костриця, повідомляє “Радіо Свобода”. Костриця повідомив, що у 2010 році випадки соціального занепокоєння, пов’язаного з фінансово-економічною кризою, зареєстрували у понад 25 країнах, більшість із яких – із розвинутою економікою. Разом з Україною до списку країн з високим ризиком соціального неспокою потрапили Мексика і Перу. До списку країн із середнім рівнем соціального неспокою увійшли Греція, Іспанія і Франція, в яких нещодавно відбулися масові протести проти політики урядів у соціальній сфері. МОП — спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, міжнародна організація, що займається питаннями регулювання трудових відносин. На 2009 рік учасниками МОП є 183 держави.