Судді Верховного суду України звернуться до Президента України, Верховної Ради і Кабінету Міністрів з проханням переглянути Перехідні положення Закону “Про судовий устрій і статус суддів”. “За” таке звернення проголосувала більшість суддів, присутніх на зборах у п’ятницю, повідомляється на сайті Верховного Суду. Відповідно до Закону “Про судовий устрій і статус суддів”, Кабінет Міністрів України протягом місяця має забезпечити розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в адміністративних приміщеннях, де розташовані судові палати у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду. Однак, порівнюючи наявний стан справ та прописані в новому Законі положення, судді ВСУ звертають увагу, що реалізація нещодавно прийнятого закону може перешкодити “здійсненню правосуддя найвищим судовим органом у системі загальної юрисдикції”. Зокрема, йдеться в заяві, жоден із 79 суддів, які сьогодні працюють у Верховному Суді, не давав згоди на переведення до іншого суду. А відповідно до другої частини 133 статті нового Закону, кожен суддя має забезпечуватись окремим кабінетом, робочим місцем та необхідними для роботи засобами. Окрім того, оскільки на розгляді Судової палати у цивільних справах сьогодні перебуває понад 21 тисяча касаційних скарг та справ, а на розгляді Судової палати у кримінальних справах – більше 2,1 тисячі, то  це ще більше ускладнить реалізацію положень закону, а відтак – “призведе до порушення гарантованого Основним законом держави права громадян на судовий захист”. Виступаючи перед суддями на засіданні у п’ятницю, голова Верховного Суду Василь Онопенко зак­центував на тому, що закон, хоча й набув чинності й тому має виконуватись, не є досконалим та потребує внесення багатьох змін. Онопенко й раніше звертав увагу на недосконалість Закону “Про судоустрій та статус суддів”. Ще до підписання Президентом прийнятого парламентом документа він звернувся до глави держави з проханням про застосування вето. Оскільки Віктор Янукович таки підписав Закон, то тепер голова ВСУ запропонував створити робочу групу з напрацювання і підготовки пропозицій для внесення змін до нього.

На необхідності удосконалення прийнятого 7 липня закону раніше наголошував і віце-президент Апеляційного суду Швейцарії Штефан Гасс. Той у матеріалі для часопису “Дзеркало тижня”, зокрема повідомив, що “хоча законопроект містить багато суттєвих удосконалень, у плані відповідності до європейських судових стандартів є ще чимало положень, які не досягнули цих стандартів. Верховний суд буде майже “знищений”, це є унікальним положенням в європейському конституційному праві”. Зауваження пана Гасса тим більше варто почути, оскільки він ще у червні відвідав Україну з метою підготовки доповіді щодо рівня незалежності суддів України та готовності Асоціації суддів України набути повноправного членства у Міжнародній асоціації суддів (МАС). За підсумками візиту Штефан Гасс мав скласти доповідь, у разі затвердження якої Президентським комітетом МАС, Асоціацію суддів України мають прийняти до МАС, як повноправного члена.

Зауваження до нового закону висловила й ще один суддя ВСУ. Тетяна Гошовська звернула увагу на “три моменти, які вказують на те, що запропонована авторами законопроекту схема судоустрою є ще менш досконалою, ніж існуюча”. По-перше, “створюється дивна і нелогічна система, коли на рівні місцевих та апеляційних судів діятимуть суди загальної юрисдикції, а на рівні касаційної інстанції раптом виникає якийсь спеціалізований Вищий цивільно-кримінальний суд”. По-друге, одночасна спеціалізація касаційного суду на двох віддалених галузях судочинства видається невиправданою, оскільки “незрозуміло, в чому полягає спеціалізація суду, який одночасно розглядатиме абсолютно різні за своєю правовою природою цивільні та кримінальні справи”. І третій момент – невідповідність прийнятого закону рекомендаціям Венеціанської комісії (Європейської комісії за демократію через право). 31 травня, як повідомляє прес-служба Адміністрації Президента, Віктор Янукович, висловивши готовність внести до парламенту новий закон про судоустрій повідомив, що “співпраця з Венеціанською комісією довела, що ми обрали правильний шлях”. Окрім того, глава держави тоді передбачив можливість удосконалення закону: “Я вважаю, що цей законопроект може бути базовим, він може бути прийнятим. А далі життя покаже: якщо в ньому будуть якісь недоліки, якщо чогось ми з вами не врахували, є можливість разом із законодавцем це виправити”. Тобто, якщо президент пам’ятає свої ж слова та обіцянки, ініціативи суддів ВСУ можуть домогтися перегляду найбільш неоднозначних положень. Нагадаємо, у день другого читання законопроекту в парламенті фракції БЮТ і НУНС вийшли із зали засідань ще до вирішального голосування. Тоді парламентарії розглянули більше 600 поправок до законопроекту із запропонованих 1 724. Прийняття нового закону викликало негативну реакцію опозиціонерів, однак, схоже, змінювати його наразі не мають наміру. Реакція влади на ініціативи суддів Верховного Суду також невідома.