Успішний контрнаступ українських військових на Харківщині став ще одним яскравим прикладом того, що російську армію можна перемогти на полі бою. Українці це можуть зробити. І тому говоримо, що потрібно ще більше зброї від західних союзників, щоб розвивати усі наші попередні успіхи. Власне, світ вчергове переконався у силі ЗСУ і в тому, що надана нашій державі зброя використовується надефективно. 

Це одна сторона успішного українського контрнаступу. Проте на звільнених територіях ми знову побачили звірства рашистських окупантів. Масові поховання закатованих цивільних і військових українців в Ізюмі – це доказ дикої сутності росіян. Нова Буча? Насправді всюди, куди приходять російські війська, вони вчиняють жорстокі злочини. Ми навіть не уявляємо, про яку кількість таких випадків масових вбивств ми поки не знаємо. Рашисти продовжують геноцид українців. І це аж ніяк не перебільшення. Тому наша майбутня перемога стає ще важливішою. У цій великій війні Україна захищає цивілізаційні цінності перед навалою дикої орди, що може лише вбивати і руйнувати. Тому ми маємо право вимагати ще більше допомоги від цивілізованого світу.

До продовження західної допомоги Україні ми ще повернемося згодом. А поки звернемо увагу на те, що хоч і повільніше, аніж на Харківщині, але ЗСУ продовжували просуватися на Херсонщині, а також Луганщині. 19 вересня голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай заявив, що селище Білогорівка вже повністю під контролем ЗСУ. На тлі просування нашої армії кремлівські пси кричать, що потрібно якнайшвидше проводити так звані референдуми для приєднання окупованого Донбасу до росії. Мовляв, після таких «голосувань» дії ЗСУ означатимуть напад на рф. Кричати рашисти можуть все що завгодно, бо з точки зору міжнародного права їхні псевдореферендуми не матимуть жодної ваги, як і не мали у 2014-ому. Та подібні голосіння про референдуми є доказом, що у кремлівських вбивць вже почалася істерика. 

«Термінове обговорення 19 вересня серед російських ставлеників щодо необхідності негайної анексії росією Луганської та Донецької областей свідчить про те, що тривалий контрнаступ України викликає паніку у ворога, зокрема й в осіб, які ухвалюють рішення в кремлі. «Законодавчі органи» ставлеників росії в окупованій Україні так званих «днр» і «лнр» закликали своє керівництво «негайно» провести «референдум» про визнання «л/днр» суб’єктами росії.

Такий підхід непослідовний. Російські війська не контролюють всю Донецьку та Луганську області. Отже, приєднання територій, на які претендують «л/днр», призведе до того, що росія анексує області, які, за визначенням кремля, будуть частково перебувати під законною українською владою та впливом ЗСУ», – на це звертають увагу аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

Можливо, таким чином рашисти хочуть підняти свій «патріотичний дух», можливо, збільшити вербування додаткових сил з росії та нещодавно анексованої української території. Та чи вийде це у них? Росіяни вже формують нові сили із зеків, але це лише гарматне м’ясо, як і мобілізовані з так званих «л/днр». Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що чисельність добровольчих підрозділів, які може створити Росія, найімовірніше, зменшується. Тут треба зазначити, що колаборанти на окупованих територіях Херсонщини також заговорили про «негайний референдум». 20 вересня з’явилася інформація, що окупанти планують провести з 23 по 27 вересня псевдореферендуми про приєднання до росії захоплених територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

Та ЗСУ здатні знищити плани окупантів і колаборантів. За останній тиждень було менше повідомлень про нові звільнені населенні пункти, якщо порівнювати із періодом із 6 до 12 вересня, але це аж ніяк не означає, що наші військові зупинилися. Ми вже згадали про деякі останні успіхи. «Ізюм, Балаклія, Куп’янськ і Харківщина загалом – міста й громади, які ми звільнили. Ці слова звучать зараз. Звучать усюди. Маріуполь, Мелітополь і Херсон – також звучать, але звучатимуть іще частіше й гучніше, коли ми їх звільнимо. Донецьк, Горлівка й Луганськ – і вони звучатимуть. Джанкой, Євпаторія, Ялта – і вони також. Можливо, зараз комусь із вас здається, що після ряду перемог ми маємо певне затишшя. Але це не затишшя. Це підготовка до наступного ряду дуже важливих для нас усіх слів, які обов’язково мають звучати, бо Україна має бути вільною, вся», – заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 18 вересня.

А вже 20 вересня держдума рф запровадила у їхньому кримінальному кодексі поняття «мобілізація» і «воєнний час», а також схвалила законопроєкт про відповідальність за дезертирство під час мобілізації або у воєнний час. Чи готуються рашисти до загальної мобілізації?

«Ми почали збирати інформацію – дуже підвищилася така мобілізаційна інформаційна риторика у російській федерації. Зюганов і інші російські політичні діячі говорять про те, що так, дійсно, йде війна, і що російська армія не може впоратися, потрібно оголошувати війну і мобілізацію. Знову ж таки, при цьому вони кажуть, що ми будемо вести війну не просто з Україною, а з НАТО і США, тому що вони воюють на боці України... Не виключено, що є в росії підтримка загальної мобілізації. Повторюсь, зюганов і депутати російської думи все частіше стали говорити про війну із Заходом, про необхідність мобілізації. Буде формуватися «громадська думка», і зробити це буде набагато простіше, ніж на теперішньому етапі», – зазначив в інтерв’ю Kyiv Post представник Головного управління розвідки Міноборони, генерал-майор Вадим Скібіцький

Тепер про продовження допомоги від наших союзників. 15 вересня США оголосили про черговий пакет військової допомоги Україні на 600 млн доларів. У Пентагоні пояснили, що до цього пакету увійшли додаткові боєприпаси для ракетних систем HIMARS; 36 тисяч 105-мм артилерійських снарядів; тисяча високоточних 155-мм артилерійських снарядів; чотири антиартилерійні радари; вантажні автомобілі та причепи для транспортування важкого обладнання; системи протидії БПЛА; обладнання для розмінування; протипіхотні боєприпаси Claymore; засоби для вибухових робіт; стрілецьку зброю та патрони до неї; прилади нічного бачення; спорядження для холодної погоди та інше польове обладнання.

Речник Пентагону Пет Райдер також повідомив, що два зенітно-ракетні комплекси NASAMS доставлять в Україну впродовж наступних двох місяців. Нагадаємо, що загалом Україна має отримати від США вісім комплексів NASAMS, це було передбачено попередніми пакетами допомоги, але на них потрібно чекати, бо триває їх виробництво. NASAMS повинні будуть покращити українську систему ППО.

Також стало відомо, що 19 вересня відбувся таємний брифінг Сенату США. Після цього телеканал CNN повідомив, що сенатори-республіканці попередньо виділення додаткових 12 мільярдів доларів, про які просить адміністрація президента США Джо Байдена. Це дуже важливо, адже США входять у період виборів. 8 листопада там відбудуться проміжні вибори і тому ще невідомо чи більшість у Конгресі та Сенаті залишиться за демократами (а президент Байден представляє демократичну партію) чи перейде до республіканців. Є багато причини говорити про можливість перемоги саме республіканців. І тут треба нагадати, що у 2024-му у США відбуватимуться президентські вибори, на яких скандальний Дональд Трамп планує помститися Джо Байдену. Власне, якщо республіканців-трампістів буде багато серед сенаторів і конгресменів вже від листопада цього року, то помста може пришвидшитися. На жаль, українське питання може опинитися в епіцентрі внутрішньоамериканської політичної боротьби. Пам’ятаєте липневі заяви конгресвумен Вікторії Спартц? Це і була частина внутрішньополітичної боротьби у США, незважаючи на українське походження Спартц. І якщо подібні скандали повторюватимуться і ставатимуть масштабнішими, то невідомо як зміюватиметься ситуація щодо постачання американської зброї в Україну.

На жаль, такі небезпеки є. І для України вкрай важливо зберігати двопартійну підтримку США. Та тут не все залежить від нас. Потрібно буде діяти від обставин. І зараз ще не хочеться наперед говорити про те, яку гру можуть вести трампісти. Але так само невідомо до чого зрештою приведуть розслідування проти самого Трампа. Залишається сподіватися, що кардинальних змін у підтримці Сполученими Штатами України не буде. А якщо і буде, то у напрямку збільшення цієї підтримки.

Також нагадаємо, що із 1 жовтня вже мав би запрацювати ленд-ліз для України. Президент США зможе ухвалювати рішення про надання нашій державі зброї в оренду чи кредит без виділення грошей Конгресом і без зайвих бюрократичних процедур. Спостерігатимемо за тим, як це працюватиме і коли розпочнеться насправді: чи власне із жовтня, чи пізніше. Бо поки представники американської влади дуже рідко говорили про допомогу Україні власне у контексті ленд-лізу.

Також зазначимо, що минулого тижня видання Politico оприлюднило матеріал про зміну стратегії України щодо перемовин із США про нову зброю. Наша влада перестала публічно вимагати таке важливе для нас висококласне озброєння як системи ППО Patriot, винищувачі F-16 та безпілотники Grey Eagle, але обговорення можливості таких постачань ще тривають «у тиші». Водночас зазначається, що на такі види зброї нам доведеться чекати ще довго – не раніше 2025-го. Бо треба вчити українських пілотів, а також є і логістичні питання.

Український військовий портал defence-ua.com щодо такої ситуації зазначає: «Через те, що основні проблеми в отриманні літаків визначені й полягають саме у навчанні та наземному обслуговуванні, то єдиним «коротким» варіантом залишається отримання додаткових МіГ-29. І після того, як Словаччина вже передала МіГ-29AS, враховуючи невизначену долю польських машин, ще одним оператором цього винищувача з країн НАТО залишається Болгарія, на озброєнні якої перебуває 14 одиниць МіГ-29. Але ці машини добігають строків завершення експлуатації й ще у 2020 році Софія планувала замінити їх на 8 одиниць F-16, але Lockheed Martin не встигнув виконати цей контракт у строк. Також треба враховувати, що у Пентагоні вже натякали, що передали «більш ніж значну» кількість запасних частин для МіГ-29. Це цілком могло дозволити українським фахівцям не тільки ремонтувати пошкоджені у боях машини, але і відновлювати «борти» зі зберігання. Але, коли мова йде про МіГ-29, то його бойова ефективність впирається в озброєння та радіолокаційний комплекс. У будь-якому випадку, МіГ-29 80-х років випуску буде поступатися російським Су-30 та Су-35 2000-2010-х років випуску. І єдиний теоретично можливий варіант розширення можливостей літака є надання йому ширших можливостей шляхом інтеграції нового озброєння та пошук інших нелінійних рішень».

Ситуація непроста, але лише чекати на американські F-16 не є варіантом. Щодо зброї від інших західних країн то зазначимо, що 19 вересня німецький уряд нарешті офіційно голосив про новий пакет допомоги для України: чотири самохідні артилерійські установки PzH 2000 з боєкомплектом, 50 бронеавтомобілів Dingo та дві додаткові системи Mars II з боєкомплектом. Також наприкінці вересня в Німеччині розпочнуться нові навчальні програми для військовослужбовців ЗСУ. Танки Leopard 2 ще не передає, бо, мовляв, інші союзники також ще не передавали Україні нові танки, а лише радянські зразки. Ось така логіка. Але є за що подякувати.

Також зазначимо, що видання Financial Times пише про те, що нова прем’єрка Великої Британії Ліз Трасс під час поїздки цього тижня до США заявить, що Лондон має намір виділити у 2023-му на підтримку України щонайменше 2,6 мільярда доларів. Таку суму британський уряд виділяв для України і у цьому році. 

А полетить Трасс до США на 77-му сесію Генасамблеї ООН. Зазначимо, що український президент Володимир Зеленський виступить на Генасамблеї онлайн. Українську делегацію очолить глава МЗС Дмитро Кулеба.

Сесія Генасамблеї триває цього тижня, тому на момент підготовки цього матеріалу зарано було говорити про досягнення української делегації. Але було відомо, які завдання потрібно буде виконати у Нью-Йорку. Звичайно, можна сказати, що ООН вже давно є беззмістовною організацією, що не має жодного впливу на ситуацію у світі. Чи може ООН зупинити росію? Як ми вже побачили, ООН хіба що хвилюється про «зерновий коридор» з України і навіть тут гарантії від ООН є пустими. Але власне сесію Генасамблеї можна використати для спілкування із високими представниками різних країн. І вже можна домовлятися про якусь нові зброю чи інші види допомоги для України. Видання The Guardian також повідомляло, що Україна на Генасамблеї запропонує резолюцію про конфіскацію російських активів: замороженні активи мають бути конфісковані як репарації за війну, яку розв’язала рф проти України. Побачимо, що із цього вийде, «Львівська Пошта» ще повертатиметься до цієї теми у наступних номерах.

Окремим завданням для української делегації було обговорення із союзниками гарантій безпеки для України. Нагадаємо, що минулого тижня глава Офісу президента України Андрій Єрмак та колишній генсек НАТО Андрес Фог Расмуссен презентували напрацьовану спільно групою міжнародних радників концепцію гарантій безпеки для нашої держави після війни. Це ще просто проєкт рамкового документа із назвою Kyiv Security Compact. І передбачається укладання багатьох двосторонніх договорів із різними країнами аби гарантувати захист України в випадку повторного нападу росії у майбутньому. Сам рамковий документ навряд чи зможе стати юридично зобов’язальним, але от двосторонні договори вже б мали ратифікуватися країнами-гарантами. 

«Система безпекових гарантій, виходячи з документів робочої групи, буде побудована, як «ялинка». Київський безпековий компакт стане її «стовбуром», на який мають бути «нанизані» двосторонні угоди з державами-гарантами – США, Британією тощо. Саме ці додаткові угоди матимуть ключову вагу для гарантування безпеки України», – пише у своєму матеріалі редактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко. 

Це гарантії на майбутнє, але про них треба домовлятися вже. І зараз важливо, що нинішня концепція дуже відрізняється від тих ідей, які звучали від Офісу президента ще навесні. Наша влада вже не збирається обговорювати нейтральний статус України. І це правильно. Концепція передбачає, що Україна стане членом НАТО, а гарантії безпеки допомагатимуть нам до того моменту. Можливо діятимуть і навіть після в ступу до Альянсу: до прикладу, ті гарантії, що стосуватимуться санкцій після повторного нападу росії.

Щодо потенційних гарантів нашої безпеки, то в Офісі президента України вже визнали, що ними не можуть бути Китай та сама росія. Однак Андрій Єрмак ще сподівається на приєднання до Китаю до гарантій у майбутньому. Ось це вже дивно, бо фактично неможливо, щоб США і Китай стали гарантами одночасно. Гарантами можуть стати США, Велика Британія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, а також країни Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи. Ось із ними і потрібно вести перемовини, щоб перетворити запропоновану концепцію на справжній документ і щоб з’явилося розуміння, якими можуть бути різні двосторонні договори. Адже різні країни мають різні можливості для допомоги Україні. Вимагати від усіх однакового підходу означатиме похоронити гарантії із самого початку. 

Зараз ще зарано говорити про те, який вигляд можуть мати гарантії безпеки для України у кінцевому варіанті, чи взагалі дійде до кінцевого документа і багатьох ратифікованих двосторонніх угод. Але напрямок розробки таких гарантій поки виглядає правильно. І нашій владі потрібно працювати, щоб переконати союзників у важливості і можливості підписати такі документи. Зрозуміло, що найважливішу роль мають відіграти домовленості із США. Якщо буде підпис США, то із рештою потенційних країн-гарантів домовлятися стане набагато легше.

«Поки що тексту «Київського безпекового компакта» не існує в природі – є лише його концепція, яку зараз вивчають або вивчатимуть партнери. Далі, як розраховують в ОПУ, буде його міждержавне узгодження. Андрій Єрмак каже, що розраховує на підписання першого, базового документа до кінця року. Але, як вже йшлося вище, «м’ясо» безпекових гарантій буде не в «компакті», а у двосторонніх угодах, узгодження яких є складнішим, бо потребує ратифікації у парламентах. Варто зауважити: на відміну від вступу до НАТО, який є політично неможливим у період гарячої фази війни, безпекова угода у її нинішніх обрисах може бути підписана без жодних проблем. Навіть більше: зараз її підписання видається простішим, аніж після перемоги, адже (принаймні у рамковому документі!) Україна пропонує гарантам взяти рівно ті зобов’язання, які вони вже виконують, як-то санкції, постачання зброї тощо», – зазначено у матеріалі редактора «Європейської правди» Сергія Сидоренка.

А у кремлі вже істерили через оприлюднений проєкт, заявляючи про «пролог до Третьої світової війни». Звучить дивно від представників держави-агресора, які тільки і вміють розв’язувати війни.