Феміда, що гниє

Вирок активісту Сергієві Стерненку – це дурість влади, загравання з проросійським електоратом чи відвертий реванш колишніх соратників Януковича? На 27 лютого анонсовано початок безстрокової акції протесту у Києві на Банковій

фото: Радiо Свобода
Поки українці обговорювали санкції, які наша нинішня влада запровадила проти кума Путіна Медведчука, Приморський райсуд Одеси 23 лютого засудив громадського активіста Сергія Стерненка. На сім років і три місяці з конфіскацією половини майна. Захист активіста ще подаватиме апеляцію, та до оскарження вироку Стерненка відправили до СІЗО одразу зі зали суду.
Сергій Стерненко у 2014 – 2017 роках очолював одеський обласний осередок «Правого сектора». Був активним учасником Революції гідності. Він був одним із тих українських активістів, які у 2014-ому протистояли Антимайдану і «руському міру» в Одесі. Окрім того, Стерненко організовував чи брав участь в акціях проти наркоторгівлі та незаконних забудов в Одесі. І це дуже не сподобалося тамтешній місцевій владі, так званим правоохоронцям, а також проросійським силам.
Одіозний колишній заступник голови адміністрації Януковича Андрій Портнов, який повернувся в Україну з початком президентства Зеленського, у своїх постах у соцмережах згадує Стерненка, мабуть, ще частіше, аніж п’ятого президента Порошенка. Портнов не приховує, що його юристи втручаються у кримінальні справи проти Стерненка і роблять все можливе, щоб посадити українського громадського активіста. Для «руського міра» вирок Стерненку має стати особливим символом реваншу. Вирок патріоту, який кинув виклик корумпованій системі, в якій важко розрізнити де так звані місцеві еліти, а де відверті бандити. За цим ми зараз спостерігаємо…

Викрадення заради 300 гривень?

Впродовж 2018-го на Стерненка в Одесі тричі нападали. Під час останнього нападу він завдав смертельного удару одному зі зловмисників. Та правоохоронців не дуже цікавило розслідування власне нападів. А через два роки після цих подій Офіс генпрокурора очолила Ірина Венедіктова, яка через кілька тижнів після свого призначення заявила, що підозра Стерненку «буде в будь-якому разі».
І у червні 2020-го активісту оголосили підозру в умисному вбивстві. Саме так: самооборона дивним чином «перетворилася» на умисне вбивство. Та ця справа «заштопорилася». От наші доблесні правоохоронці згадали про ще старішу справу проти Стерненка. Про начебто викрадення у квітні 2015-го колишнього керівника одеського відділення проросійської партії «Родіна» Сергія Щербича, який тоді був вже членом партії «Довіряй справам» одеського мера Геннадія Труханова. Справа базується фактично лише на свідченнях самого Щербича. Мовляв, у квітні 2015-го його, новообраного депутата Комінтернівської райради, викрали, катували та вимагали відмовитися від депутатства. Коли його відпустили, то Щербич звернувся до тоді ще міліції. Вказав на тодішнього лідера одеського «Правого сектора» Сергія Стерненка, а також координатора «Правого сектора» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука. У вересні 2015-го Стерненка і Демчука затримали й арештували. І просто епічна позиція слідства у цій справі – мовляв, новобраного депутата Щербича викрали з метою заволодіння його коштами сумою 300 гривень…
Та Сергія Стерненка і Руслана Демчука звільнили під заставу. Стерненко також розповідав, що добровільно здав правоохоронцям «пневмат», колекційний ніж і стартовий пістолет. Зрештою, розгляд справи призупинили, бо Щербич не з’являвся на засідання. Але зараз ця справа заграла новими барвами. Приморський суд Одеси пришвидшився у надзвичайному режимі. Стерненко розповідав, що за останній тиждень відбулося аж три судові засідання. І 23 лютого оголошено однакові вироки для Стерненка і Демчука. Суд визнав їх винними у викраденні людини за попередньою змовою осіб та розбої. Від покарання за викрадення вони звільненні у зв’язку зі закінченням терміну давності притягнення до кримінальної відповідальності, але за розбій – по сім років і три місяці тюрми. Стерненка суд також визнав винним за статтею про незаконне зберігання зброї.
Ця справа виглядає абсурдною, але це не зупинило суд. Як зазначає адвокат Стерненка Масі Найєм, Приморський райсуд Одеси взагалі не мав би розглядати цю справу. Адже всі адреси, де за обвинувальним актом начебто вчинялися правопорушення, поза територіальною юрисдикцією цього суду.
Та і суддя, що ухвалив вирок, непростий.
«Віктор Попревич – суддя Приморського районного суду Одеси. Це він таємно, в переддень заявленої дати, оголосив про можливість звільнення під невелику заставу директора дитячого табору «Вікторія». У вересні 2017 року в таборі сталася пожежа, в якій загинули троє дітей… Він закрив резонансну справу за керування автомобілем під дією алкоголю проти голови Одеського окружного адміністративного суду Олега Глуханчука. Нетверезою впіймали й дружину судді за кермом авто, користування яким не потрапило в жодні декларації. Так само як не потрапила туди її квартира в Криму та автомобіль, яким користувався сам суддя. Задекларовані доходи всієї родини також не пояснюють, як суддя міг подарувати будинок в Донецьку своїй доньці. Водночас його син отримав інший будинок в Донецьку через суд, де батько тоді якраз працював суддею. Загалом судді Попревичу настільки нецікаво, що від нього вимагає закон, що навіть офіційні рішення він писав російською мовою, а понад 2000 своїх рішень просто не оприлюднив. Крім цього, за інформацією проєкту Prosud, 2009 року суддя «прикрасив» свій будинок на вулиці Олімпійській у Донецьку бюстами Сталіна та Леніна, зазначивши при цьому назву вулиці на своєму будинку як «Тупик Коммунизма». Зазначимо, що офіційно цей будинок належить доньці Попревича», – зазначають у фундації DEJURE.

Без верховенства права

Сергій Стерненко заявив, що на суддю у його справі тиснули мер Одеси Труханов, генпрокурор Венедіктова та заступник голови Офісу президента, колишній міліціонер часів Януковича Татаров. Останній, до речі, і сам би мав постати перед судом – НАБУ підозрює його за статтею про хабарництво. От тільки Офіс президента та Офіс генпрокурора як можуть «відмазують» Татарова.
Інша річ, коли йдеться про активіста Сергія Стерненка. Цікаво, що після оголошення рішення суду Стерненко, як він сам розповів, зателефонував і «подякував» за вирок президенту Зеленському. Також Стерненко розповів, що раніше Зеленський пропонував йому обійняти державну посаду. Це підтвердив і адвокат Стерненка Масі Найєм, а також низка ЗМІ з посиланням на свої джерела. Та в Офісі президента 23 лютого все це спростовували.
Насправді скільки б в Офісі президента не заявляли, що Зеленський ніяк не втручається у слідство, саме він привів на посаду генпрокурора Венедіктову та на посаду заступника голови Офісу президента Татарова, якому довірив відповідати за правоохоронний напрям. І коли до діяльності цих людей виникають питання, коли дедалі яскравіше проявляються політичні репресії, коли справи, в яких фігурує оточення президента, просто «зливаються», а натомість з’являються надумані та без доказів справи проти активістів, то це все є відповідальністю насамперед глави держави. Нам обіцяли нову якість політики, але якось все залишається по-старому. Начебто Янукович нікуди не тікав…
У десятках міст України, зокрема й у Львові, а також і за кордоном, вже відбулись акції на підтримку Сергія Стерненка. У Києві ввечері 23 лютого під Офісом президента відбулися сутички між правоохоронцями та мітингувальниками. І, вочевидь, подібні акції протесту ще будуть продовжуватися. На 27 лютого вже анонсовано початок безстрокової акції протесту на Банковій.
А разом із цим зараз ще загострюється питання щодо безпеки Стерненка. Його адвокати одразу 23 лютого звернулися до керівника Одеського СІЗО з проханням перевести Стерненка до Києва.
Звичайно, ще є сподівання на апеляцію, та усім нам треба добре вивчити нинішній урок. Можливість для реваншу проросійського режиму Януковича залишатиметься доти, доки не відбудеться справжнє очищення нашої судової системи. І жодні політтехнологічні ігри нинішньої влади з начебто боротьбою проти проросійських сил не можуть виправдати те, що ця влада водночас дозволяє переслідування українських патріотів у нашій державі.
«Хочу поаплодувати Зеленському. Він заслужив. Або його технологи. Але принцип хліба і видовищ знову показав себе більш ніж ефективним. Патріотична тусовка отримала своє шоу і привід для радості у вигляді закриття каналів і санкцій проти Медведчука. Потім антимайданна і проросійська тусовка отримали своє шоу у вигляді суду у справі Стерненка і терміну у більш ніж 7 років. І також через беззаконня. У підсумку, усім сестрам по сережках. Баланс дотриманий, і інформаційний хаос знову заповнив все інформаційне поле. Всі забули про вакцинацію і МВФ, про мовчання президента щодо втрат на фронті, про дірки в бюджеті і про кризу КСУ. Говорять про інше. А влада може і далі нічого не робити і лажати. Бо людьми з пам’яттю акваріумної рибки легко маніпулювати. Їм дадуть нове шоу і новий шум. Але мене жахає те, як Зеленський і його оточення знищують право в Україні, а люди аплодують йому залежно від їхніх симпатій… Все має бути за законом. Все і щодо всіх. А значить, нам потрібна судова реформа і дотримання законів. Але Зеленський в цьому не зацікавлений. Значить, і далі пануватиме хаос, і створюватиметься інформаційний шум. Подумайте про це, коли в черговий раз захочете підтримати незаконне рішення Зеленського, якщо воно буде вам симпатичне і підходить під вашу суб'єктивну думку про справедливість. Зрозумійте, що нам не побудувати правову державу безправ’ям. І зробіть висновки. Поки не пізно», – написав на своїй сторінці у фейсбуці колишній нардеп Борислав Береза.

Львів вийшов на підтримку активіста Сергія Стерненка


Ввечері 23 лютого у місті Лева на площі Ринок зібралися люди на підтримку засудженого одеського громадського активіста Сергія Стерненка. На акцію підтримки «Сьогодні – його, а завтра – усіх нас» люди прийшли з плакатами «Прийшла весна – не тих саджають», «Волю Стерненку», «Судилище», «Хто наступний», «Правова держава is who», «Була б людина, а справа знайдеться». Учасники акції скандували «Стерненку – волю».
До протесту долучився й перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко, який висловив підтримку активісту та наголосив на потребі реформи судової системи. «Кожен, хто хоч раз зіштовхувався з судами, думаю, точно мав дуже неоднозначні відчуття – відчуття ручної системи. Має відбутися судова реформа. На місці Стерненка завтра може бути будь-хто. Це не лише про його права – це про права кожного з нас. Ми не можемо мовчати, ми маємо сказати: Стерненку – волю!» – зазначив Андрій Москаленко.
фото: Олег Огородник

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5635 / 1.65MB / SQL:{query_count}