Після того, як президент Володимир Зеленський підписав «антиколомойський закон», Україна впритул наблизилася до отримання нової кредитної програми від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Ще 21 травня стало відомо, що Україна та МВФ на рівні персоналу погодили (staff level agreement) нову програму стенд-бай у розмірі 5 млрд дол., розраховану на 18 місяців. Однак ще знадобиться схвалення цієї програми Радою директорів Фонду (виглядає так, що просто потрібно дочекатися цієї формальності). І це мало б відбутися вже цього тижня, 5 червня. Принаймні саме на цю дату покладають великі сподівання в українському уряді.

Прем’єр Денис Шмигаль каже, що наступного ж дня після схвалення програми Радою директорів МВФ Україна одержить перший транш кредиту в розмірі 1,9 млрд дол. Другий транш за цією програмою на суму 1,6 млрд дол. наша держава начебто має отримати восени, а третій вже наступного року – ще 1,5 млрд дол.

«Україні потрібні позики, щоби пережити економічний шок, спричинений пандемією коронавірусу. ВВП може впасти на 12% у другому кварталі цього року згідно з попередньою оцінкою», – зазначив Денис Шмигаль 29 травня в коментарі агенту Reuters.

Представники української влади вже не раз заявляли про те, що гроші від МВФ підуть на збереження платіжного балансу і підтримку державного бюджету. Усі ми пам’ятаємо, що нинішня влада на гаслах боротьби з коронавірусом утричі збільшила дефіцит держбюджету на цей рік – до 298 млрд грн і передбачила його перекриття саме завдяки позиками. Тобто мовиться про дефіцит бюджету в понад 10 млрд дол. Тож нашому уряду ще доведеться попрацювати, щоби впоратися з цією ситуацією. А впоратися можна!

«Дефіцит приблизно вдвічі більший, аніж кредит Міжнародного валютного фонду. Однак сам собою кредит МВФ дасть «зелене світло» на виплату вже погоджених раніше позик від інших міжнародних фінансових інституцій, а це загалом ще п’ять мільярдів доларів включно з мільярдом від Світового банку і двома мільярдами макрофінансової допомоги від Євросоюзу», – пише «Німецька хвиля».

І навіть зважаючи на зовнішні борги (а разом із ними нашій владі потрібно десь «знайти» ще загалом 17 млрд дол.), які ще доведеться віддавати нашій державі цього року, українські та іноземні експерти, котрі стежать за ситуацією в Україні, позитивно оцінюють перспективи залучення коштів через розміщення українських євробондів. От тільки, до прикладу, інвестиційний банкір Сергій Фурса в коментарі «Німецькій хвилі» наполягав на тому, що не потрібно зволікати з виходом на ринки зовнішніх запозичень, бо невідомо, чи в майбутньому буде до них доступ. Але в нашому уряді, видається, ще будуть думати над цим. «На початку року ми свої плани вже реалізували в січні. Поки немає необхідності запозичувати за будь-яку ціну. Ми зараз у позиції, коли є можливість думати і вибирати, звідки залучати запозичення», – так міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю РБК-Україна, опублікованому 1 червня, відповів на запитання про можливість розміщення єврооблігацій у цьому році після підписання нової програми з МВФ.

Що ж, будемо стежити за подальшими діями нашого уряду. Та повернімося до співпраці України з МВФ. Тут, нагадаємо, нинішня українська влада не один місяць домовлялася з МВФ про трирічну програму розширеного фінансування (EFF), але на початку травня стало відомо, що Фонд у перемовинах з представниками України переключився на власне короткострокову програму стенд-бай, затвердження якої очікують 5 червня. Представники влади запевняють, що зміна формату співпраці фактично в передостанній момент не означає нічого поганого, що сума кредиту, яка була передбачена на 2020 – 2021 роки, не змінилася. Мовляв, до того ж виконати короткострокову програму буде набагато легше, адже вона не передбачає структурних реформ.

«Там немає умов щодо здійснення структурних реформ. Там прописані необхідні структурні «маяки», які Україна повинна виконувати з МВФ або без МВФ, оскільки ми рухаємося в бік цивілізованого світу», – заявив прем’єр Денис Шмигаль минулого тижня в ефірі телеканалу «Україна».

Офіційний текст нового меморандуму з МВФ поки що не опублікований (потрібно чекати остаточного рішення Ради директорів МВФ). Наші урядовці озвучили лише деякі подробиці у відповідь на прямі запитання журналістів під час різних телеефірів або інтерв’ю. Водночас у ЗМІ вже з’явилися повідомлення про те, на які саме «маяки» звертатиме увагу МВФ.

«Зокрема, у червні цього року має відбутися затвердження планів роботи з проблемними активами держбанків НБУ та Ради з фінансової стабільності. До статуту «Нафтогазу» до вересня цього року мають внести зміни, що гармонізують компанію відповідно до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку.

Також до вересня до закону про Вищу раду правосуддя мають внести зміни щодо процедури конкурсів відбору членів ВРП. У законі про банки і банківську діяльність мають змінити, зокрема, вимоги щодо структури капіталу та до самого капіталу. Також для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб планують посилення процедури ліквідації, врегулювання заборгованостей пов’язаних осіб. Відповідні зміни до законодавства мають статися у вересні цього року. Уряд повинен забезпечити до вересня 2020 року те, що нові договори про комунальні послуги (відповідно до закону «Про житлово-комунальні послуги») укладені і що прийнята спрощена процедура переключення постачальників газу. У березні наступного року має відбутися аудит з використання коштів Фонду в боротьбі з коронавірусом. На вересень 2020-го також планують розробку нових оргструктур Державної митної служби і Державної податкової служби, які будуть оперувати як дві юридичні особи, що складаються з центрального офісу і територіальних підрозділів. Запуск ДМС та ДПС як єдиних юросіб має відбутися в січні 2021-го», – про це, посилаючись на джерело в уряді, 2 червня повідомила «Економічна правда».

Мовиться про фактично ті ж домовленості в новій програмі з МВФ, про які минулого тижня повідомляло інформагентство Українські новини, посилаючись на свої джерела. Проблем із виконанням цих умов в української влади начебто не мало виникнути, але тільки якщо вона гратиме «за правилами». Бо скільки б не було заяв про те, що в програмі немає вимог щодо структурних реформ, потрібно буде як мінімум не робити кроків назад у розпочатих реформах.

Простий приклад: ЗМІ повідомляють про те, що потрібно буде на законодавчому рівні внести зміни до процедури конкурсного відбору членів Вищої ради правосуддя. Так, це не є структурна реформа, але це частина вкрай важливої судової реформи, яка фактично зайшла у глухий кут. І від вирішення питання щодо відбору членів ВРП також залежить, чи вдасться нарешті перезапустити судову реформу. Якою буде процедура конкурсу? Чи залучатимуть до цього процесу міжнародних експертів? Якщо влада захоче схитрувати, то не вдасться повністю виконати навіть короткострокову програму стенд-бай від МВФ, у якій начебто немає вимог щодо структурних реформ.

І не забуваймо, що ще має відбутися аудит використання коштів з фонду боротьби з коронавірусом. Це також цікаве питання. Міністр фінансів Сергій Марченко у вже згаданому інтерв’ю РБК-Україна розповідав про те, що в МВФ спочатку хотіли, аби цей аудит провела четвірка найбільших у світі компаній, що надають аудиторські та консалтингові послуги (Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst & Young, KPMG), але перевірку цю наступного року здійснить наша Держаудитслужба, що є в підпорядкуванні Міністерства фінансів. «МВФ хвилювався, що фонду боротьби з Covid-19, враховуючи «коронакризу» і спрощені держзакупівлі, загрожує нецільове використання. Ми кажемо: «Давайте разом придумаємо механізм, щоб уникнути цього». Ми розуміємо, що в умовах швидкого проведення закупівель можливі зловживання. Вони хотіли, щоб аудит проводила «велика четвірка». Ми ж сказали, що це неможливо, тому що мовиться про державні кошти. Хто буде платити і за якою методологією вони проводитимуть аудит? Ми запропонували, що це повинна бути Держаудитслужба… У МВФ погодилися на варіант проведення аудиту Держаудитслужбою. Ми зобов’язалися розкрити інформацію до кінцевих бенефіціарів і власників кожної закупівлі… Ми вже зробили кілька кроків для того, щоб показати прозорість. За ініціативи Мінфіну прийняли постанову Кабміну, яка розкриває бенефіціарних власників щодо закупівель фонду під Covid-19. Думаю, ми й далі будемо впроваджувати такого роду елементи. Але на даному етапі це не має перешкодити закупівлі засобів захисту. Тобто якщо аудит може потенційно зупинити закупівлі масок, халатів і такого іншого, то спочатку потрібно провести закупівлі, а опісля починати аудит», – зазначив Сергій Марченко.

Але з огляду на те, якою є, до прикладу, ситуація із забезпеченням наших медиків захисними костюмами, такий аудит потрібно було уже провести. Однак це відбудеться тільки наступного року. Чи впорається з цим Держаудитслужба – питання відкрите…