Ми чуємо багато заяв від президента Володимира Зеленського та урядовців про додаткову фінансову підтримку пенсіонерів під час запровадженого карантину, додаткову допомогу отримувачам субсидій та безробітним, підтримку бізнесу.

Деякі рішення вже були проголосовані парламентом, зокрема, відповідно до спеціального закону, від 17 березня громадяни на період із 1 березня по 30 квітня звільняються від штрафів і пені за протермінування виплат за споживчими кредитами, забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) звільняються фізичні особи-підприємці (ФОПи), фермери та «особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність», тимчасово скасовують штрафи та пеню за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, а також несвоєчасне подання звітності з ЄСВ, скасовують податок на комерційну нерухомість та землю.

А деякі з раніше анонсованих рішень ще потребують ухвалення змін до бюджету. Адже одна справа пообіцяти людям додаткові виплати, зовсім інша – забезпечити їх. Економічні експерти, коментуючи вже ухвалені чи тільки анонсовані рішення влади, звертають увагу на те, що дефіцит Пенсійного фонду лише збільшуватиметься, зрозуміло, що збільшуватиметься дефіцит державного бюджету, ще більший тягар лягає на місцеві бюджети. І дії влади все ще виглядають не до кінця продуманими.

«Вжитих заходів замало. Бізнес не має запасу міцності для існування в умовах вимушених обмежень. Якщо карантин затягнеться і спалах вірусу в країні буде високим, витримають не всі, а відновлення буде довгим», – заявили у Спілці українських підприємців.

Усі очікують від влади чіткого і послідовного, що дуже важливо, реалістичного плану дій щодо протистояння економічній кризі, пришвидшеній поширенням коронавірусу. Жорсткі обмежувальні заходи, які влада запровадила у всій країні, можуть бути виправданими, але має бути розуміння того, як у нинішній ситуації повністю не «загробити» нашу економіку. Як і розуміння наслідків ймовірних ще жорсткіших заходів, адже питання щодо запровадження в Україні надзвичайного стану «зависло у повітрі». Про ймовірність такого кроку представники влади вже неодноразово говорили. Щоправда, 23 березня глава уряду Денис Шмигаль заявив, що наразі потреби у запровадженні надзвичайного стану в країні немає.

Тут тільки потрібно зауважити, що невідомо, якою буде ситуація через кілька днів чи тижнів. А українські обмежувальні заходи і так вже близькі до режиму надзвичайного стану.

«Ми створюємо стабілізаційний фонд держави, його розмір близько 200 мільярдів гривень. Цього буде абсолютно достатньо, щоб забезпечити пенсіонерів, тих, хто сьогодні буде потребувати допомоги у зв’язку з тим, що втратить роботу або буде сидіти без роботи. Ми дійсно сьогодні фактично зупинили країну, зупинили транспорт, міжобласне сполучення, зупинена велика частина малого і середнього бізнесу. Держава має підтримати цих людей та цей бізнес, і ресурс у держави для цього є», – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 23 березня у ефірі телеканалу ICTV.

Та от українська бізнесспільнота сумнівається у фінансових резервах держави, особливо якщо справді дійде до запровадження надзвичайно стану.

«Під час порівняльного аналізу заходів протидії розповсюдження COVID-19 в Україні та інших країнах, де вірус набув значно ширшого поширення, стає помітним, що станом на 22 березня 2020 року Україна вже застосувала комплекс більш жорстких заходів порівняно з рештою країн (заборона міжнародного та міжміського сполучення, значне обмеження руху міського транспорту, закриття публічних закладів, зокрема громадського харчування, концертних майданчиків та торговельних мереж). Країни, де кількість хворих на мільйон осіб перевищує показники України у сотні раз (Німеччина – 286 хворих/млн осіб, Нідерланди – 246 хворих/млн осіб, Швеція – 191 хворих/млн осіб тощо) використовують лише частину заходів запроваджених в Україні.

Інші держави запускають багатомільярдні програми підтримки економіки через втрати, пов’язані зі заходами боротьби із розповсюдженням COVID-19. Наприклад, у сусідній Польщі на заходи стимулювання економіки передбачається витратити 212 мільярдів злотих (1,37 трильйона гривень).

Україна не має достатніх фінансових резервів і тому, якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинено велику кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити.

Провідні експерти говорять, що у випадку продовження карантину на декілька місяців ВВП України у 2020-ому році впаде на 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн/дол. Якщо залишаться працювати лише стратегічні підприємства, наслідки можуть стати ще критичнішими. Безумовно, для їх детальної оцінки потрібно більше часу, але орієнтиром фактичних втрат може слугувати оцінка падіння ВВП Китаю у першому кварталі 2020 року на 40% порівняно з попереднім кварталом, яку наводить американський інвестиційний банк JPMorgan Chase & Co», – мовиться у спільній заяві, яку підтримали Європейська бізнес асоціація, громадська спілка «Спілка українських підприємців», Асоціація IT Ukraine, Федерація роботодавців України, Український клуб аграрного бізнесу, Бізнес 100, СЕО club.

Представники бізнес-спільноти вимагають, щоб влада долучила їх до розробки покрокових дій зменшення негативних наслідків пандемії на економіку на державному рівні та у регіонах. Денис Шмигаль розповідав про те, що уряд формує експертну стратегічну раду, і що «буде ще один етап переговорів із бізнесом, академіками, експертами, які будуть формувати стратегічну економічну раду розвитку України».

Спостерігатимемо, що з того вийде. Але якщо все зведеться лише до того, що, як повідомляє Українська правда, Володимир Зеленський під час зустрічі в Офісі президента попросив олігархів та впливових бізнесменів допомогти у боротьбі з коронавірусом і взяти під кураторство області, де у них є активи, то тут може бути багато додаткових небезпек. Ми і так спостерігаємо за тим, що команда Зеленського, всупереч всім своїм обіцянкам, не розриває зв’язки з олігархами, а лише посилює їхній вплив.

На тлі боротьби і поширення коронавірусу та всіх заяв від влади про допомогу українцям та українському бізнесу, потрібно пам’ятати про те, що 2020 рік є піковим для України з виплат держборгів.

«Початковий план був таким: Мінфін гасить або рефінансує близько 12 млрд доларів за зовнішнім і внутрішнім боргом, ще 3,6 млрд доларів – сума, якої не вистачає на фінансування витрат бюджету. Разом 15,6 млрд доларів. Частину загальної нестачі повинні були перекрити доходи бюджету, але левову частку (13,7 млрд доларів: 8,4 млрд доларів на внутрішньому ринку, 4,9 млрд доларів – на зовнішньому) планували позичити. Карантин вже показав, що Мінфіну доведеться взяти в борг набагато більше: про значне збільшення дефіциту держбюджету вже говорили і в уряді, і в Офісі президента, і в НБУ. Зараз у бюджеті зафіксована цифра дефіциту бюджету – 2% ВВП або близько 90 млрд грн. Оцінки розширеного дефіциту різняться: від 3% у НБУ до 5% в Офісі президента, що означає додаткові запозичення від 45 до 135 млрд грн (1,5 – 5 млрд доларів). Заступник голови Офісу президента Юлія Ковалів говорила про додаткові потреби – 100 млрд грн. Міністр МВС Арсен Аваков взагалі запропонував збільшити дефіцит на 200 млрд грн (приблизно 7 млрд доларів), що означає розширення дефіциту до 6,5% ВВП. Додаткові гроші підуть на фінансування медицини, допомогу незабезпеченим громадянам (1000 грн додаткових виплат пенсіонерам від Зеленського, компенсація субсидій від Кабміну, потенційні допомоги безробітним), можливу підтримку бізнесу. За оцінками Dragon Capital, тільки на підвищення пенсій потрібно 9 млрд грн, ще 17-18 млрд – на індексацію. У Центрі економічної стратегії оцінюють масштаб антикризових заходів у 1-2% ВВП», – мовиться у матеріалі інтернет-видання LIGA.net.

Видання також зазначає, що вирішальними для фінансової стабільності нашої країни стануть травень та вересень цього року. На травень вже не вистачає близько 500 млн доларів, але тут уряд можуть виручити резерви Нацбанку, а от на вересень потрібно знайти 2 млрд доларів, й без допомоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) не обійтися.

Зараз більшість експертів наголошують на тому, що Україні конче необхідна фінансова підтримка від МВФ. І важливо, що і від президента, і від уряду з’являються повідомлення про продовження перемовин із МВФ не тільки щодо кредитної програми, яку наша держава мала отримати ще кілька місяців тому, але й щодо додаткової допомоги для заходів протидії коронавірусу.

«Україна може отримати від Міжнародного валютного фонду збільшене фінансування до 10 мільярдів доларів, яке буде включати в себе 5,5 мільярда доларів по трирічній програмі та 4,5 мільярда допомоги для подолання коронавірусу», – про це повідомила Економічна правда із посиланням на джерело в Нацбанку.

І зауважимо, що продовження співпраці з МВФ відкриває шлях ще до 1,5 млрд доларів допомоги від Євросоюзу та Світового банку.

фото: nv.ua

Але для того, щоб продовжити співпрацю з МВФ не вистачає того ж, що і кілька місяців назад. Нагадаємо, що у Фонді вимагали від української влади ухвалення закону про неповернення виведених із ринку банків ексвласникам, так званого «антиколомойського закону», та законодавчого рішення щодо відкриття ринку земель сільськогосподарського (с/г) призначення в нашій країні.

Зараз незрозумілим залишається те, наскільки вирішальним у нинішній ситуації будуть дії української влади щодо відкриття ринку с/г земель (тут потрібно розуміти, що загалом ідея відкриття ринку є позитивною, от тільки наша нинішня влада вирішила втілювати її з багатьма підводними каменями, про що вже неодноразово писала «Львівська Пошта» ), але от щодо «антиколомойського закону», то видання Новое время повідомило про те, що нашій владі наприкінці минулого тижня вдалося погодити із МВФ фінальну версію багатостраждального законопроєкту.

23 березня цей оновлений  документ затвердив уряд. Новое время повідомляє, що розробка проєкту тривала під керівництвом голови Мін’юсту Дениса Малюськи, який також вів переговори з МВФ щодо цього питання. 24 березня відповідний законопроєкт вже було зареєстровано у Верховній Раді.

«Дослідження міжнародного досвіду свідчить про відсутність у законодавстві інших країн підстав та механізмів повернення банку, щодо якого почалась процедура ліквідації, на ринок. Зокрема, європейське законодавство передбачає можливість оскарження рішень компетентних органів (наглядових органів із питань санації) у суді, але водночас встановлює, що таке оскарження не призупиняє виконання рішення компетентного органу (Чехія, Австрія, Литва та Латвія). Законодавчі акти Європейського Союзу, що регулюють банківські правовідносини, не встановлюють механізму відновлення діяльності/повернення ліцензії банку з метою реалізації рішення суду. Варто зауважити, що законодавство Польщі взагалі не передбачає можливості оскарження рішення компетентного органу про ліквідацію банку, а у Королівстві Швеція та Фінляндії механізм поновлення роботи банків на підставі судових рішень не застосовується. Отже, як випливає з міжнародного досвіду, для встановлення рівноваги між приватними інтересами власників банків та суспільними інтересами, у разі скасування рішення щодо виведення банку з ринку, становище такого банку, яке існувало до ухвалення рішення компетентним органом, не повинно відновлюватись, а засоби правового захисту мають обмежуватись компенсацією у разі, якщо власники банку зазнали шкоди (як це передбачено законодавством США, Великої Британії, Молдови, Литви)», – зазначено у пояснювальній записці до проєкту закону. Ініціатором документа на парламентському сайті вказаний прем’єр Денис Шмигаль. Представлятиме законопроєкт під час його розгляду нардепами міністр юстиції Денис Малюська.

Але потрібно, щоб парламент проголосував за «антиколомойський закон». І тут виникає багато питань, адже наша нинішня влада дуже довго одночасно домовлялася з МВФ та гальмувала ухвалення «антиколомойського закону». До того ж парламент зараз працює лише у «позачерговому» режимі.

За повідомленням низки ЗМІ, наступне позачергове засідання ВРУ може відбутися у четвер, 26 березня (зауважимо, що раніше вже були повідомлення про 24 березня, але цього не сталося). Загалом, коли би не відбулося наступне позачергове засідання ВРУ, воно продемонструє, наскільки наша влада серйозно ставиться до продовження співпраці з МВФ.

Адже важливо, щоб проєкт «антиколомойського закону» був у порядку денному такого засідання, щоб парламент за нього проголосував у варіанті, погодженому з Міжнародним валютним фондом. Бо якщо нардепи зберуться лише заради якихось кадрових питань чи запровадження надзвичайного стану, чи затвердження подальшої неконституційної процедури ухвалення законів онлайн і забудуть про співпрацю з МВФ, то діла не буде. У нашій ситуації, коли президент начебто мав би контролювати монобільшість у парламенті, все залежить власне від вибору Володимира Зеленського: або він на боці Коломойського, або робить все для того, щоб заручитися підтримкою МВФ для допомоги українській економіці. Тож тепер уважно слідкуємо за тим, що він обере.

Ігри у стилі «і нашим, і вашим» у перемовинах із МВФ не пройдуть. Та й не має у нинішнього глави держави ніякого досвіду для таких маневрів. Але досвід є у деяких інших представників нинішньої влади, тому українцям важливо розуміти небезпеки. Так, зокрема, вічний міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на своїй сторінці у фейсбуці вирішив опублікувати власний сценарій подолання кризи. Загалом дивно, що очільник МВС опікується економічною ситуацією. Тому це можна сприймати або як відсутність комунікації серед урядовців, або як підготовку інформаційного поля від окремої групи впливу.

Аваков писав про багато речей, які можуть сподобатися українцям, зокрема про спеціальні виплати безробітним, додаткові пільги при оплаті «комуналки». І також вже була згадана його пропозиція збільшити дефіцит держбюджету щонайменше на 200 млрд гривень. Також Аваков писав про необхідність реструктуризації зовнішнього держборгу «для зменшення навантаження з виплат відсотків та основного боргу найближчими роками».

Зауважимо, що прем’єр Шмигаль вже було заплутався у термінах «реструктуризація» та «рефінансування» боргу, але зрештою заявив, що потрібне рефінансування боргу, а не його реструктуризація. Пресслужба уряду повідомила, що не потрібно нікому спекулювати на темі боргової політики, а Україна продовжить виконувати свої зобов’язання перед кредиторами у повному обсязі.

Та повернімося до Авакова (зрештою, претензії щодо спекуляцій на темі боргової політики можна було би йому висувати), він також про необхідність домовленостей з МВФ, але не згадував про «антиколомойський закон».

Інвестиційний банкір Сергій Фурса зауважує, що загалом пропозиції Авакова ведуть до того, що в умовах кризи треба одночасно оголосити про суверенний дефолт і збільшити дефіцит бюджету. «Можна провести реструктуризацію, вважай, послати кредиторів і збільшити дефіцит бюджету, надрукувавши для цього гроші. Але тут точно без МВФ. Це той самий дефолт імені Коломойського, до якого він нас усіх давно підштовхує. Можна навіть як в 2015 році провести реструктуризацію, якщо вона необхідна, і укласти угоду з МВФ, але при цьому не можна нескінченно збільшувати дефіцит бюджету. Так, МВФ в таких умовах піде нам назустріч і очевидно, що ми не пов’язані зараз зобов’язаннями про дефіцит бюджету в 2%. Але по-перше, збільшувати не нескінченно. А по-друге, ці гроші треба не друкувати, а запозичувати. Якщо ми, звичайно, не хочемо угробити гривню остаточно... Можна збільшити дефіцит бюджету і залишитися у співпраці з МВФ, але без реструктуризації. Чому? Та тому що нам нема чого особливо реструктуризувати. Ми кому хочемо перестати платити? МВФ? Це відразу самогубство. Світовому Банку? І тоді відразу просити у них грошей ще? Чи є пропозиція не платити американцям в травні? Там борг під прямі гарантії уряду США на 1 млрд доларів. Ми хочемо не платити Дяді Сему і сподіватися, що він нам буде допомагати? І це при тому, що всі знають про високий рівень резервів, які дозволяють платити? Тож ми розпишемось в небажанні платити, а не в неможливості. Найближча дата з виплати ринковим кредиторам – це вересень. Це ще пів року. І ціна питання –  1,4 млрд доларів погашення і близько 500 млн доларів купона. При тому, що навіть у 2015 році, на тлі незрівнянно більших проблем, Україна платила купон. Тож реально мова йде лише про одну виплату. Це майже та сума, яку Нацбанк змушений продавати щотижня, поки у нас немає домовленості з МВФ. І заради 1,4 млрд доларів у вересні, коли карантин повинен вже бути закінчений, ми збираємося влаштувати хворобливий і тривалий процес реструктуризації, який надовго загальмує наше співробітництво з МВФ? Серйозно? Ми самі собі стріляємо в ногу таким чином. У нас загальний борг – 80 млрд доларів. А ринковий зовнішній борг – всього 18,6 млрд доларів. Це менше четвертої частини. І це визначає безглуздість будь-яких реструктуризацій. Вони принесуть занадто багато шкоди, практично не давши плюсів», – пише Сергій Фурса на своїй сторінці у фейсбуці.

Експерт також додає: «В Україні зараз найбільший коефіцієнт відношення економічних обмежень і проблем, які саме створює держава, до кількості хворих. Найбільший у світі. Ми самі стріляємо собі в ногу. Або в голову. Введено жорстокі заходи по боротьбі з вірусом, які явно перевищують заходи необхідної самооборони. При цьому, швидше за все, в ключових економіках ніхто не буде переходити до таких заходів або скоро відмовляться від частини з них, просто тому що вони занадто деструктивні для економіки. І це мова йде про чисто заборонні заходи, не в поєднанні з дефолтом. Який також подібний до ядерної бомби». Сергій Фурса наголошує на важливості позачергового засідання парламенту, на якому нардепи мають проголосувати за рішення, необхідні для отримання програми МВФ.

«Це  дозволить і наростити дефіцит бюджету і обслуговувати свої борги. І за певних обмежень в бюджеті, без драконівських методів щодо вбивства економіки, ми проходимо досить безболісно цей рік. І так, без драконівських заходів, які будуть нам коштувати надто дорого. Не вбиваючи в кінець український бізнес тільки тому, що безвідповідальні чиновники не можуть не полетіти на 8-е березня в Куршавель», – зазначив Сергій Фурса.