За його словами, він 6 серпня перебував у РНБО і мав розмову з Данилюком. “Я зайшов до секретаря Радбезу о 12.30 і ще не знав про всі події цього дня. Він прийшов від президента, де обговорювалася ця ситуація, і на ньому обличчя не було. Ми поговорили 30 хвилин, і я зрозумів, що далі говорити немає сенсу, бо він мене не чує. А коли я вийшов від нього, то перше, що прочитав, – його повідомлення, що “грубе порушення домовленостей про перемир’я не залишиться без уваги”. Я тут же набрав людей з його оточення і сказав: що ви робите? Треба негайно скликати ОБСЄ, ТКГ, реагувати. Друге – треба заявити про вихід з Мінського процесу, поки не покарають тих, хто вчинив це. Адже це дуже небезпечна річ, яка може призвести до широкомасштабного конфлікту. І далі сказав про те, що треба робити: перекривати КПВВ, адже невідомо, де це ще може відбутися… Далі перекрити комунікації, бо не дай Бог зараз почнеться стрільба, ударять, умовно, по газогонах і водогонах – це буде катастрофа. Але в результаті ми отримали дзвінок Путіну, що свідчило про те, що навколо президента не змогли об’єктивно оцінити, що відбулося… Я розумію прекрасно, що йому готували пастку, а він замість того щоб зреагувати... Треба було що робити – відкрити вогонь у відповідь. А вогонь у відповідь відкривається не тільки по тих, хто стріляв, а по заздалегідь пристріляних об’єктах”, – зазначає Роман Безсмертний.

фото: Facebook/Дмитрий Муравский

Різницю у позиціях Безсмертного та Зеленського з його Офісом бачимо. Тому можна сказати, що виключення Романа Безсмертного з перемовного процесу в Мінську можна було чекати рано чи пізно. Але відбулося все дуже швидко.

“Спочатку (не)мудрий український електорат (не народ) вирішує, що він “втомився від війни” і прагне “встановлення миру за будь-яку ціну”. Ну, або йому навіяли цю думку через російсько-олігархічні медіа і соціальні мережі... Здивовані, хто приємно, а хто й не дуже, заскочені таким вибором українців наші західні партнери, яких у нас прийнято сприйняти як союзників, з’ясували, що це шанс швидко і дешево вирішити проблему України й антиросійських санкцій… Непрофесійність новообраних могла частково компенсуватися стримуванням дипломатів (Клімкін, Чалий, Безсмертний). Але, звичайно, це не могло тривати довго. Без політичного представництва у парламенті й уряді вони були приреченими на відставки. Роман Безсмертний сказав про Зеленського те, що мав би сказати будь-який патріотичний і відповідальний перед історією український політик. І бажано, до своєї відставки, з позиції члена уряду, якщо не голови... Звільнення Безсмертного – останній аргумент на користь невтішного прогнозу, що вже у вересні-жовтні нас чекають акти зради національних інтересів, нехтування тисячами жертв захисників України в обмін на гіпотетичний, але дуже примарний ґешефт – велика національна ганьба”, – пише на своїй сторінці у Facebook політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

І тут ми підходимо до важливого моменту. Політичні експерти вже неодноразово попереджали про те, що не лише Кремль випробовуватиме президента Зеленського і намагатиметься використати його недосвідченість для власних інтересів. Також і західні союзники можуть скористатися ситуацією, щоб “направити” Зеленського на шлях таких поступок, які зможуть довести ефективність тих же Франції та Німеччини як посередників між Україною та Росією. Йдеться не про те, що Захід зацікавлений в капітуляції України перед Росією. Ні, просто західні політики та дипломати хочуть завершити війну в Європі, продемонструвавши свій вплив і далі дружити з Росією, без оглядання на санкції. Тому вони можуть змушувати українську владу йти на певні поступки, це ж не їхні поступки. От тільки у багатьох політиків на Заході є нерозуміння чи бажання не розуміти, що Росії від України потрібні не якісь окремі поступки, а власне капітуляція.

До речі, тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор в інтерв’ю Голосу Америки 10 серпня заявив про те, що Україні не варто виходити з переговорного процесу в Мінську. А ще перед цим американський президент Дональд Трамп заявив про те, що Зеленський зможе укласти угоду із Путіним, і що українського гаранта буде запрошено до Білого дому. Яку “угоду” мав на увазі Трамп, він не пояснив. Насправді, якщо Зеленський таки зможе домовитися із господарем Кремля, то такий розвиток подій влаштує і США, і Францію, і Німеччину.

Зауважимо, що президент Зеленський зараз заявляє про необхідність якнайшвидшої зустрічі лідерів держав “Нормандського формату”. А також розширення цього формату завдяки залученню США та Британії. Щодо першого, то відкритим залишається питання: якщо Зеленський готовий зібрати “Нормандський формат”, то що нового він може запропонувати на таких перемовинах? Щодо другого, то США, хоч і за межами “Нормандського формату”, але так чи інакше вже давно беруть участь у перемовинах через посередництво спецпредствника Державного департаменту з питань України Курта Волкера. До речі, на цей тиждень анонсувалися перемовини представників США, Німеччини та Франції щодо “Нормадського формату”. Деякі експерти звертають увагу на те, що це знову будуть перемовини з українського питання без участі України. На повноцінне залучення до цього формату Штати навряд чи підуть. Щодо Британії, то в них зараз й так забагато своїх проблем із “Брекзітом”.

Загалом всі ці розмови про зміни форматів – це розмови ні про що. Так само, як і здебільшого розмови про виконання мінських домовленостей. “Мінський процес має виключно імітаційний характер. Війна буде все одно продовжуватиметься рівно стільки, скільки це необхідно Росії для ліквідації Української держави або для відмови від цієї ідеї. Мова йде не про роки навіть, а про десятиліття української приреченості на війну, кризи, втрати і розчарування. Але при цьому сторони зацікавлені в Мінському процесі як в імітації.  Тому що для України продовження процесу це одночасно продовження санкцій проти Росії. А для Росії це доказ своєї “конструктивності”, ролі “посередника” і можливість посадити своїх маріонеток за стіл переговорів з Україною. Безсмертний двічі залишав Мінську групу саме тому, що зацікавлений в політичному, а не в імітаційному процесі. А президент України зацікавлений в імітації, а не в реальній політиці в Мінську. Так, можливо, досвідчений Петро Порошенко в більшій мірі віддавав собі в цьому звіт, ніж далекий від реального життя Володимир Зеленський.  Можливо, у Зеленського зберігаються деякі ілюзії щодо шансів домовитися з Путіним – тут Безсмертний може бути правий. Однак ніякого значення це взагалі не має. Зеленський ні з ким не домовиться – інакше як на умовах, які мають на увазі повну капітуляцію України та її швидкий демонтаж. А в цьому не зацікавлені ні сам Зеленський, ні Захід. Ну, і ще не зацікавлений український народ, який прокинеться вже за кілька місяців – і почне відбуватися те, про що ні Зеленський, ні Путін, ні Захід, ні сам український народ навіть не здогадуються. Одне можу пообіцяти: нудно не буде нікому. І Роману Безсмертному також – просто він зрозумів неминучість процесів пробудження одним з перших”, – зазначає відомий журналіст Віталій Портников на сайті Еспресо.TV.