Якщо говорити про обіцянки нової влади в Україні, то окремої уваги заслуговує питання відкриття ринку земель сільськогосподарського (с/г) призначення. Питання складне, дражливе, оповите різноманітними домислами…

Наші політики роками його обходили, продовжуючи мораторій на купівлю-продаж земель с/г призначення ще з 2001 року. В грудні 2018-го парламент продовжив дію відповідних обмежень у “ювілейний” десятий раз – до 1 січня 2020-го.

Але тепер до влади прийшли фактично неполітики. Ще й у передвиборчій програмі кандидата Володимира Зеленського була згадка про “формування прозорого ринку землі”. Про плани скасування мораторію на купівлю-продаж земель с/г призначення нещодавно в інтерв’ю Bloomberg заявив заступник керівника Офісу президента України (ОПУ) Олексій Гончарук. І от цього тижня під час офіційного візиту до Туреччини президент вчергове підтвердив ці плани.

“В цьому році ми обов’язково проведемо земельну реформу, що вже наступного року дозволить створити ринок землі на 40 мільйонів гектарів, що є однією з найкращих у світі за своєю якістю”, – заявив Зеленський  під час українсько-турецького бізнес-форуму 8 серпня.

Що ж, тішить те, що нова влада має намір узятися за потрібну, але складну і непопулярну для значної частини нашого суспільства реформу. Інше питання, що ні в передвиборчій програмі Зеленського, ні в його заявах, ні в заявах його представників фактично нема конкретики – лише обіцянки відкрити ринок с/г землі. Якими будуть правила цього ринку, якими будуть “запобіжники” і чи взагалі будуть – версія ЗеКоманди ще не відома… Олексій Гончарук тільки розповідав, що тривають дискусії зі Світовим банком (СБ) про дозвіл на купівлю землі іноземцями та ліміти площі купівлі земель. Найбільш ліберальна версія може привести до прискорення економічного зростання України на 3% щороку, а найбільш консервативна – на 0,5%.

Тож справжню оцінку ініціативі ЗеКоманди щодо відкриття ринку землі можна буде дати, коли побачимо їхній законопроект “Про обіг земель”. Без ухвалення такого документа, без запровадження правил відкрити ринок землі неможливо. “Львівська Пошта” раніше вже не раз писала про те, що навіть без щорічного продовження мораторію, але й без закону “Про обіг земель”, ринок с/г землі все одно не діяв би. Також нагадаємо, що ще чинний уряд Гройсмана мав внести на розгляд нардепів проект закону “Про обіг земель” до 1 березня 2019-го. Що, як і коли вдасться новим парламентаріям та урядовцям – побачимо.

Також потрібно нагадати, що відкриття ринку земель с/г призначення було вимогою Міжнародного валютного фонду (МВФ) до попередньої української влади. Але цю вимогу міжнародні кредитори на якийсь час відклали. Зараз, якщо дійде до підписання нового меморандуму про співпрацю з МВФ вже новою українською владою, знову може бути прописане питання земельної реформи. Тим паче, що сама нова влада демонструє готовність до вирішення цього питання.

Тут зауважимо, що в Національному банку України (НБУ) цього тижня заявили про те, що нашій державі потрібна нова довгострокова програма співпраці з МВФ на загальну суму 5-10 млрд USD. У НБУ прогнозують, що зобов’язання України в рамках нової програми навряд чи сильно відрізнятимуться від умов попередніх угод. Зокрема, міжнародні партнери очікують антикорупційної, судової та земельної реформ, а також продовження виваженої фіскальної політики та зниження частки простроченої заборгованості в кредитному портфелі банківської системи.

“Нова програма з МВФ – це перш за все позитивний сигнал для інвесторів і міжнародних партнерів України, індикатор продовження реформ. Поточний рівень міжнародних резервів є достатній для згладжування Національним банком коливань на валютному ринку та виконання зобов’язань уряду”, – повідомляє пресслужба НБУ.

Варто зауважити, що, незважаючи на офіційні обмеження в Україні, роками процвітає чорний ринок с/г земель, на якому великі гравці мають великі можливості. Просто все оформляється не як купівля-продаж земельних ділянок, а, до прикладу, як оренда терміном на 49 років.

Мораторій на купівлю-продаж с/г землі дозволяє власникам земельних паїв лиш обмінювати їх на іншу земельну ділянку, а також залишити пай нащадкам у спадщину, але забороняє продавати свої ділянки, змінювати їхнє цільове призначення, вносити права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств і передавати в заставу.

Як уже писала “Львівська Пошта”, загалом під мораторій підпадає 41 млн га землі, що становить 96% усіх с/г земель в Україні (зазначимо, що під мораторій не підпадають, до прикладу, такі категорії сільськогосподарських земель: для ведення особистого селянського господарства (окрім паїв), для ведення підсобного сільського господарства, для індивідуального садівництва тощо). До земель, які є під мораторієм, входять і сільськогосподарські угіддя в державній та комунальній власності (10,5 млн га), але найбільшу частку (68%) становлять паї в приватній власності (27,7 млн га). Їхніми власниками свого часу офіційно стали 6,9 млн українців – 16,2% постійного населення України. Зрозуміло, що власники паїв живуть переважно в сільській місцевості.

Проблема в тому, що люди, навіть коли їм дуже потрібні гроші, не можуть продати свою землю чи передати її під заставу, щоб отримати кредит у банку. Тому й доходить до того, що великі фермери чи агрохолдинги скуповують землю за безцінь, оформляючи договори оренди. Ще одна велика проблема в тому, що зі згаданих майже семи мільйонів власників паїв понад мільйон осіб уже померли. Не завжди була можливість оформити спадщину, не у всіх були спадкоємці. Торік експерти та організації, що борються за скасування мораторію, зазначали, що відсутня офіційна інформація про використання понад 1,6 млн га земель непереданої спадщини.

У СБ раніше вже заявляли про те, що відкриття ринку землі принесло б Україні додаткові 0,6-1,6% до зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) щороку. Натомість мораторій, який дозволяє занижувати ціну на оренду землі, створює таку ситуацію, що власники паїв щороку недоотримують близько 3 млрд USD орендних платежів, а від заниженої ціни на оренду держземель бюджет країни недоотримує за рік 60 млн USD.

Але, відкриваючи ринок землі, потрібно думати про законодавчо встановлені запобіжники, як-от заборона чи обмеження купівлі с/г земель іноземцями, встановлення норм щодо площі землі, яку можна купити, так би мовити, в одні руки і встановлення загальної площі с/г земель, що можуть бути в обігу ринку землі. Як пояснював у коментарі порталу Слово і Діло голова Комітету економістів України Андрій Новак, до прикладу, в США тільки 20% земель с/г призначення є в обігу ринку землі. Подібні обмежувачі можуть зняти страхи частини суспільства щодо того, що всі українські чорноземи скуплять іноземці. Зрештою, повинні бути розписані етапи відкриття ринку землі: чи починати тільки з продажу державних земель, чи одразу дозволяти купувати землі юридичним особам, чи випробувати ринок із таким правом лише для фізичних осіб тощо.

Також потрібно нагадати про ще один нюанс: у травні 2018-го Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) за позовом двох наших громадян проти держави Україна визнав незаконним мораторій на купівлю-продаж землі. В ЄСПЛ наголосили на необхідності відкриття ринку землі в Україні. Тоді ще не мовилося про грошову компенсацію тим громадянам, які скаржаться на державу в ЄСПЛ, але це було попередженням: можна дочекатися того моменту, коли держава змушена буде виплачувати грошові компенсації українцям за подібними позовами!

Тож ринок землі Україні потрібен, але з чіткими і чесними правилами та дієвими “запобіжниками”. Інакше нічого доброго з цього не буде! Як упорається із завданням нова владна команда?

Питань багато, тому суспільству потрібно буде уважно стежити за законодавчими ініціативами команди Зеленського. Бо поки ми почули лише обіцянки…