Також противник відкривав вогонь по наших захисниках із реактивного піхотного вогнемету та великокаліберного кулемету. В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” противник тричі обстріляв позиції Об’єднаних сил: поблизу Кам’янки з реактивного піхотного вогнемету; в районі населеного пункту Гнутове з міномету калібру 82 мм; неподалік Водяного з великокаліберного кулемету. Внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої, встановленому диверсійно-розвідувальною групою противника, один військовослужбовець отримав поранення”, – це звіт штабу ОСС станом на ранок 30 липня.

Водночас ще раніше, наприкінці червня, відбулося розведення сил і засобів біля Станиці Луганської, яке до того російсько-терористичні сили постійно зривали. “Мені здається, що це перший крок до сталого припинення вогню по всій лінії розмежування відбувся завдяки розблокуванню мінського процесу. Я розумію, що тільки час і конкретні кроки можуть довести всім, що сторони виконують свої зобов’язання. Я не хочу обіцяти, що завтра буде мир, що припинимо війну. Але мені здається, що крихка надія на початок завершення гарячої фази війни – ця надія з’явилась. І я хочу попросити вас усіх не піддаватись на паніку і провокацію та надати можливість нашим воїнам, нашій армії та нашим дипломатам виконувати свою потужну і дуже складну роботу. Будь ласка, давайте все ж таки зберігати спокій. Ніякої зради немає. Перемоги, на жаль, теж. Але мені здається, це наш перший невеличкий успіх”, – заявляв 1 липня у своєму відеозверненні Володимир Зеленський.

В останні дні липня українська сторона готувалася розпочати відновлення мосту в Станиці Луганській. Але що з цього усього вийде – питання залишалося відкритим.

“Я не дуже оптимістично дивлюся на всю цю історію. У нас загалом в Луганській області два КПВВ. Один із них – цей славнозвісний міст, через який досить складно переходити. Українська сторона підготувала другий КПВВ ще у 2018 році, де можна здійснювати автомобільний переїзд. У Донецьку у нас таких чотири працює спокійно. Але російська окупаційна адміністрація не дає дозволу на відкриття цього КПВВ зі свого боку. Вони це мотивують тим, що у них там нібито вся територія замінована. Але головне у нас із Луганськом немає нормального автомобільного сполучення. Якби вони хотіли зробити жест доброї волі, то вже можна було б відкрити готове повністю, з побудованими комунікаціями КПВВ, і люди нормально могли б виїжджати за пенсіями або за продуктами харчування. Це гігантська, глобальна гуманітарна проблема. Вона не вирішується через те, що та сторона не дає відкрити нормальний КПВВ. Навіть якщо війська з обох сторін розведуть, наприклад, на 5 кілометрів, а ми бачимо останніми роками на Донбасі переважно велися “артилерійські дуелі” такими калібрами, які дозволяють стріляти на достатньо високі дистанції і за 5 км, і за 10 км, і за 20 км, і за 40 км. Якби ми побачили, що російська сторона відводить важке озброєння (нещодавно ОБСЄ зафіксувала поза ділянками відведення і “гради”, і танки, 30 машин “РСО” спостерігають), то можна було б про щось говорити. Росіяни як продовжували порушувати український кордон, заводити воєнну техніку, так і продовжують. Вони можуть у будь-який зручний для них момент використати ситуацію з розведенням для поліпшення своїх тактичних умов, для політичного тиску на Україну і для поновлення бойових дій на вигідних для себе умовах. Заяви, які чуємо з російської сторони, і заяви Медведчука у Страсбурзі, заяви з Офісу президента і заяви Курта Волкера говорять про те, що, можливо, будуть намагатися досягнути миру на умовах Російської Федерації. Це щонайменше надання автономії. Якщо Росія не досягне своїх політичних цілей в Україні, бойові дії будуть поновлені”, – зазначив 29 липня в ефірі Радіо Свобода офіцер запасу ЗСУ, ветеран війни на Донбасі Мирослав Гай.

Своєю чергою головний редактор порталу Цензор.НЕТ Юрій Бутусов під час цього ефіру зауважив, що припинення бойових дій на Донбасі не залежить від того, що відбувається у Станиці Луганській. І розведення сил буде важко провести на інших ділянках фронту. Також він звертає увагу на те, що нинішній президент України Володимир Зеленський фактично повторює ті самі кроки, які робив президент Петро Порошенко п’ять років тому.

“Порошенко хотів знизити інтенсивність бойових дій. Він сподівався, що після цього знайдуться якісь мирні інструменти для того, щоб Росія захотіла вийти з конфлікту. Фактично це неможливо зробити. Росія не піде з Донбасу, бо це для них розмінна монета за Крим, а відмовитися від Криму і Донбасу Україна не може. А Путін хоче знайти такі інструменти, які показують, що керівництво України не контролює ситуацію, не знають, що з цим робити, давайте ми “перестартуємо” наші стосунки. Це “грузинська ситуація”. Путіну це не вдається”, – зазначив Юрій Бутусов.

Водночас політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда також в ефірі Радіо Свобода зауважив, що у випадку справді довготривалого перемир’я ключовим буде його підсумок. І не тільки Кремль, але і Євросоюз будуть підштовхувати Україну до виконання політичної складової мінських домовленостей. Головна загроза – це фактична “автономія Донецької та Луганської областей”, ідея, яку в Україні просуває Віктор Медведчук.

І в нинішній ситуації не можна забувати, що наприкінці цього року завершується дія закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”. Закон наш парламент (ще 7-ме скликання ВРУ) ухвалив ще у 2014-ому, але цей документ увесь цей час був “мертвим”. Він передбачає особливе самоврядування на Донбасі, але після місцевих виборів там. І в цьому документі закладенні такі небезпеки, як, до прикладу, амністія для бойовиків чи якась “народна поліція” на Донбасі. У березні 2015-го восьме скликання парламенту ухвалило зміни до цього закону, передбачивши умови, що так і не дозволили документу набути чинності. Йдеться про необхідність виведення усіх незаконних збройних формувань, проведення місцевих виборів за українським законодавством і під наглядом міжнародних спостерігачів. Закон тимчасовий, його ухвалили спочатку на три роки, і вже двічі продовжували його дію на рік. Він так і не почав діяти, але що ж буде, коли почне працювати нове, 9-те скликання ВРУ із монобільшістю партії Зеленського? Їм думати над тим, продовжувати дію “мертвого” закону чи ні, їм думати над тим, чи “оживляти” цей закон і як. Попередня влада знаходила можливості для маневрів на полі міжнародної дипломатії, що дозволили отримати час для реформування української армії і створення міжнародної коаліції держав на підтримку України під час боротьби з Росією. Чи зможе маневрувати новий президент із новим парламентом?

Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник зазначає, що, по суті, різниці між розширенням прав місцевого самоврядування окремих районів Донецької, Луганської області та автономією Донбасу немає.

Але водночас потрібно знаходити якісь шляхи виходу із ситуації “пастки” закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”. “Щойно ці території отримають особливий статус, у нас почнеться парад цих суверенітетів і всього іншого – це питання нашої стабільності, нашої цілісності, тому ми не можемо на це піти. І я переконаний, що на це ніхто не піде. Можуть бути якісь компромісні рішення, наприклад, що ці території мають особливий статус п’ять років, тобто це перехідний період, але, відповідно, вони не беруть участі у нашому житті, вони не голосують, тому що це перехідний період і про такі компроміси можна і треба навіть говорити”, – зазначає виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів, інформує Радіо Свобода.

Зрозуміло, що ключ до завершення війни лежить у руках Путіна. Зрозуміло, що суспільство просто так не проковтне небезпечні поступки з нашого боку, якщо нова влада все ж таки вирішить танцювати під дудку господаря Кремля. А небезпечні заяви ми вже чули. Так, нинішній керівник Офісу президента України Андрій Богдан висловлювався щодо ймовірного референдуму в питаннях домовленостей з Росією, зокрема регіонального статусу російської мови на Донбасі. А перший номер виборчого списку “Слуги народу” вже заявляв, що особливий статус російської мови може бути одним із шляхів завершення війни.

Звичайно, подібні ідеї – це не для завершення війни. Тут радше йдеться про задобрення Кремля. Або ці представники так званої “команди Зеленського” не розуміють наслідків від реалізації озвучених ними ідей, або цілеспрямовано намагаються “продати” українцям російську пропаганду на хвилі своїх нинішніх рейтингів. У будь-якому випадку усім нам потрібно уважно слідкувати за розвитком ситуації і бути готовими “проконтролювати” нашу нову владу у випадку небезпечних маневрів. Де чітка послідовна і пояснена суспільству стратегія нової влади? Це питання ще досі залишається відкритим…