Однією з “фішечок” нинішньої позачергової парламентської виборчої кампанії стала “страусяча позиція” Центральної виборчої комісії (ЦВК) і великий вплив судів на виборчий процес. Так, ми уже бачили “пінг-понг” рішень щодо реєстрації/скасування реєстрації кандидатами в нардепи одіозних ексголови Адміністрації президента часів Януковича Андрія Клюєва та проросійського блогера-пропагандиста Анатолія Шарія. Проти них в Україні вже давно порушили кримінальні справи і вони вже давно “в бігах”.

ЦВК відмовляла в реєстрації кандидатами Клюєву та Шарію з огляду на те, що вони не проживали в Україні впродовж останніх п’яти років (а це законодавча вимога для балотування в нардепи!). Однак наведені ЦВК докази відсутності згаданих “особин” в Україні упродовж передбаченого законодавством терміну не задовольнили Верховний Суд. Було багато маніпуляцій, та суд погодився з позицією адвокатів Клюєва про те, що їхній клієнт нібито живе у Донецьку, а Донецьк – це, звичайно ж, Україна. До Росії Клюєв їздив начебто тимчасово…

ЦВК вже зареєструвала кандидатами Андрія Клюєва та Анатолія Шарія. В комісії виправдовувалися тим, що так зробити їх змусив Верховний Суд, а в цьому суді, своєю чергою, щоби “відмазатися”, заявляли, що зобов’язали ЦВК продовжити розгляд документів, а не зареєструвати Андрія Клюєва та Анатолія Шарія. Після реєстрації на майдані Незалежності в Києві відбулася акція протесту. А в інформпросторі політики, деякі експерти та пересічні користувачі соцмереж розпочали битву щодо того, хто більше винен у рішеннях ЦВК та Верховного Суду: колишній президент Порошенко, за якого сформувалися нинішні склади ЦВК та Верховного Суду, чи нинішній президент Зеленський, за якого відверті реваншисти легко підняли голови.

Можна скільки завгодно говорити про незалежність судової системи, але в українських реаліях усі розуміють, що глава держави насправді може контролювати суди. І справді, в провалі судової реформи винен попередній глава держави Петро Порошенко. Багато хто знайде логіку в тому, що скандали на кшталт реєстрації Клюєва і Шарія вигідні команді п’ятого президента для мобілізації свого електорату на парламентських виборах. Але увагу потрібно звертати на все. Чому ж тоді не було жодної реакції з боку президента Зеленського, ніяких заяв щодо явно маніпулятивних дій ЦВК і Верховного Суду, які ховали незаконні рішення за формальним дотриманням закону? Не хотів президент впливати заявами на суди? А з розглядом у Конституційному Суді його указу про дочасні парламентські вибори хотів? І не забуваймо, що керівник Офісу президента одіозний Андрій Богдан сам хвалиться давньою дружбою зі скандальним колишнім регіоналом Андрієм Портновим (був заступником глави АП в часи Януковича), який “розставляв” своїй людей у судах ще до Порошенка.

“Реванш відбувається значною мірою рішеннями судів, і багато людей не розуміє, до чого тут нинішній президент. Поясню: суддів призначав президент Порошенко. Та тепер він не має на них впливу. Судова система побудована таким чином, що вплив на неї здійснюється не з хати конкретної особи, а з адміністрації президента (нині Офіс президента). Отже, хто сидить у цій будівлі, той і впливає. У багатьох випадках судді ухвалюють рішення під впливом вільноконвертованих аргументів, але лише тоді, коли певні, що їм за це з АП (ОП) нічого не буде. Це буває тоді, коли рішення суду по духу збігається з політикою Банкової. Судді вміють тонко відчувати, куди віє політичний вітер. Особливо ті судді, на яких накопані гори компромату, але вето Громадської ради доброчесності було подолане на вказівку “згори”. Так, ця вказівка була з АП Порошенка. Але нині на Банковій сидять інші люди. І судді роблять те, що не наважувалися робити раніше”, – зазначає у фейсбуці викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, співзасновник платформи “Нова країна” Валерій Пекар. 

Багато питань було і до комунікації ЦВК із правоохоронними органами, і до оперативності дій “силовиків”. Та й, зрештою, СБУ (після запиту голови парламенту Андрія Парубія) таки надала ЦВК інформацію про те, скільки часу Андрій Клюєв і Анатолій Шарій не перебувають в Україні.

“СБ України на доручення слідчого Головного слідчого управління ГПУ від 28.02.2014 року здійснюється розшук підозрюваного А. Клюєва на території України. Його перебування в нашій державі не встановлене… Адвокатами А. Клюєва місцем його реєстрації вказана РФ, Московська область, селище Шульгіно, вулиця Лісна… Водночас зазначаємо, що в лютому 2017 року А. Клюєв брав участь у російських телепрограмах на телеканалах “ТВЦ” та “Росія 1”, що вказує на його безпосереднє перебування на території РФ. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, вважаємо, що А. Клюєв з 2014 року на території України не перебував, офіційні пункти пропуску державного кордону України не перетинав”, – повідомили в СБУ щодо Андрія Клюєва і також перевірили ситуацію з Анатолієм Шарієм: “Повідомляємо, що громадянин Шарій А.А. виїхав за межі України 24.01.2012 року через пункт пропуску “Зернове” (Сумська обл.) потягом Ковель – Москва та після цього на територію України не в’їжджав… Вважаємо, що А. Шарій, починаючи з 24.01.2012 року, на території України не перебував”.

Після отримання цих підтверджень від СБУ Центрвиборчком скасував реєстрацію і Андрія Клюєва, і Анатолія Шарія. От тільки на цьому ситуація з одіозними втікачами, які раптом захотіли взяти участь в українських виборах, не закінчилася. Нагадаємо, що ЦВК уже двічі відмовляла в реєстрації нардепу-втікачу Олександрові Онищенку (його адвокати також намагалися скористатися судовою лазівкою), але зареєструвала колишнього заступника генпрокурора часів Януковича Рената Кузьміна (35-ий номер у списку партії “Опозиційна платформа – за життя”). Генпрокуратура підозрює Кузьміна у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі в легалізації (відмиванні) майна, здобутого злочинним шляхом, за скоєння яких законом передбачене покарання у вигляді позбавленні волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна. У ГПУ про це письмово повідомили ЦВК, але розшук Кузьміна виборчу комісію не має хвилювати. У ЦВК, натомість, заявили, що не мають доказів того, що колишній заступник генпрокурора справді останні п’ять років не перебував в Україні. Ось так.

Станом на обід 4 липня Кузьмін залишався кандидатом у нардепи. Також на той момент ще не була оприлюднена реакція СБУ, хоч голова ВРУ просив спецслужбу перевірити ситуацію з Кузьминім так само, як і з Клюєвим та Шарієм.

Натомість ми всі спостерігали сварку представників Центрвиборчкому та Генпрокуратури. “А що з Кузьміним? Шановна ЦВК. Була скасована реєстрація двох одіозних кандидатів по “мажоритарці” А. Клюєва і за списком А. Шарія. Питання: Ренат Кузьмін – 35-ий номер у списку партії “Опозиційна платформа – за життя” – так і залишиться кандидатом?  І стане народним депутатом України, останні п’ять років переховуючись на тимчасово окупованій території Криму, а в окремі періоди – у Росії? Нагадаю, що інформація щодо кандидата Р. Кузьміна була надана Генеральною прокуратурою до ЦВК 20 червня 2019 року”, – написала на своїй сторінці у фейсбуці прессекретар генпрокурора Лариса Сарган.

У відповідь секретар ЦВК  Наталія Бернацька в ефірі “5 каналу” заявила: “У нас зустрічне питання: а де докази? Бо ГПУ надала нам інформацію, що Кузьмін, за їхніми даними, виїхав до Криму і далі десь, можливо, виїздив на територію РФ. Територія Криму – це невід’ємна частина території України, тому це не є жодним доказом або підставою для відмови в реєстрації. Комісії потрібні реальні докази, що Кузьмін – у Росії. Але ми зараз знаємо, що й СБУ включилася до цього питання, і очікуємо на її позицію. Тому якщо будуть виявлені обставини, що особа порушила закон про вибори депутатів, ми просто зобов’язані оперативно приймати рішення про скасування її реєстрації”.