Центральна виборча комісія (ЦВК) у вівторок, 30 квітня, підбила офіційні підсумки президентських виборів та оголосила їх переможцем Володимира Зеленського. Результати виборів ще повинні бути опубліковані в “Голосі України” та “Урядовому кур’єрі” до 3 травня. А вже після цього розпочинається відлік – 30 днів, упродовж яких повинна відбутися інавгурація новообраного президента.

Офіційна церемонія складання присяги має пройти під час урочистого засідання парламенту. Тому про дату інавгурації команді Зеленського потрібно домовлятися насамперед із Головою Верховної Ради України (ВРУ) Андрієм Парубієм. Власне за його поданням більшість нардепів (тобто як мінімум 226) своїм голосуванням мають визначити день відповідного урочистого засідання. Цього тижня пленарних засідань ВРУ не буде, тож затверджена дата інавгурації новобраного президента стане відома не раніше 14 травня. А з огляду на те, що в інформпросторі не припиняються дискусії між політиками та експертами щодо можливості та необхідності дочасного розпуску парламенту новообраним президентом, заноситься на те, що інавгурацію Володимира Зеленського парламент може призначити навіть на останній день відведеного на це законодавством терміну (не пізніше ніж 3 червня).

Зазначимо, що неможливо розпустити парламент в останні півроку його роботи, але є нюанси щодо того, як вирахувати цей шестимісячний термін. Переважає думка, що нинішнє скликання ВРУ неможливо буде розпустити після 27 травня, але голова Окружного адміністративного суду Києва (суду, що намагається зараз замінити будь-яку владу в Україні) Павло Вовк зазначив, що новообраний президент матиме право розпустити парламент до 16 червня цього року, тобто за півроку до крайнього терміну, до якого може набути повноваження нове скликання ВРУ. І хоч точно визначити дату першого засідання нового парламенту неможливо, такі правові маніпуляції у інформпросторі зараз спливають. Зрештою, якщо питання розпуску ВРУ таки загостриться, то і для доведення причини дочасних виборів новообраному президентові потрібно буде використовувати сумнівний позов, що розглядається в тому ж адміністративному суді. Цей суд взявся перевіряти, чи існує в нинішньому парламенті коаліція (“Львівська Пошта” про цю ситуацію докладно писала в минулих числах).

А ситуація насправді непроста. Існування парламентської коаліції вже не один місяць під великими питанням, але офіційно про це не було оголошено, тож розпуск парламенту на основі якогось судового рішення, тим паче від одіозного столичного Окружного адміністративного суду, викличе не менше питань. І сам Зеленський, і його команда (ті люди, які зараз представляють у інформпросторі переможця виборів, бо хто оточуватиме його після інавгурації – досі загадка) заявляли, що керуватимуться виключно законом, тому зараз усім потрібно запам’ятати таку їхню позицію. До речі, сам Зеленський визнав, що не зможе розпустити парламент саме після 27 травня, а не 16 червня.

“Перемога є, а повноважень немає. Хтось від мене булаву ховає. ЦВК зволікає з офіційним оголошенням результатів, щоб Верховна Рада України могла зволікати з датою інавгурації, щоб інавгурація відбулася після 27 травня. Чому? Щоб у президента Зеленського не було навіть можливості думати про розпуск Верховної Ради. Мені здається, що це несправедливо”, – заявляв Володимир Зеленський у відеозверненні, опублікованому у Facebook 25 квітня.

Не виключено, що подібну відеокритику Зеленський може використовувати і в тому випадку, якщо парламент не поспішатиме із затвердженням дати інавгурації. Новообраному президентові буде вкрай важко домовлятися з нинішнім скликанням ВРУ. Побачимо, як буде після інавгурації, але поки швидке “позеленіння” ВРУ не відбувається. Позафракційний нардеп Віталій Купрій ще 8 квітня оголосив про створення в Раді міжфракційного об’єднання “За Зеленського”, але як сам оголосив, так поки й сам у цьому об’єднанні залишається.

Нардеп від Радикальної партії Сергій Рибалка заявив про готовність підтримати Володимира Зеленського, але вже у штабі новообраного президента заявили, що не мають нічого спільного з тим, що зараз відбувається у ВРУ. Нардеп від депгрупи “Відродження” Валерій Писаренко (який, як повідомляв Лівий берег, сам себе проголосив неформальним представником Зеленського у Раді) 23 квітня розпочав збір підписів за відставку Андрія Парубія з посади Голови ВРУ. Однак минулого тижня необхідні 150 підписів для включення цього питання до порядку денного так і не набрав і заявив, що “далі буде збирати голоси “тихо”.

фото: obozrevatel.com

Тим часом передвиборча команда Зеленського готується до інавгурації новообраного президента, незважаючи на те, що її дата ще не відома. І триває їхня гра в загадки щодо того, хто буде в команді Зеленського після інавгурації. Соратник Володимира Зеленського, креативник його виборчого штабу, сценарист телесеріалу “Слуга народу” Юрій Костюк у інтерв’ю Українській правді заявив, що тільки після інавгурації представлять людей, яких новообраний президент в рамках своїх повноважень пропонуватиме на посади.

“Щойно команда зайде в Адміністрацію Президента, з’явиться доступ до певної інформації. Ми не можемо назвати голову СБУ чи, наприклад, генпрокурора, тому що одна річ – назвати цю людину, а друга – призначити. Ми зараз не маємо ресурсів повноцінно перевірити людей так, як це повинно бути: перевірити, чи є в них родичі у Росії, який їхній бекграунд, яка реальна їхня біографія. У тому числі нам здається, що повинна бути перевірка не лише спецслужб, але й громадськості. Сьогодні громадські активісти мають у суспільстві великий рівень довіри і знаходять “скелети в шафі” краще, аніж будь-хто. Тому коли буде повноцінна перевірка, тоді цих людей можна буде назвати”, – зазначив Юрій Костюк.

Гарні слова, от тільки виникає питання: перевірка – це важливо, але чи нинішня команда Зеленського узагалі знає, кого веде до влади разом із самим Зеленським? Дуже багато шоу, але жодної конкретики, не оприлюднено ніякої стратегії розвитку держави на наступні п’ять років…

Зазначимо, що глава держави може призначати, зокрема, голову СБУ, генпрокурора, міністрів оборони та закордонних справ, але запропоновані ним кандидатури ще має підтримати парламент. Тобто без співпраці з нардепами поле для кадрових рішень Володимира Зеленського буде вузесеньким. Ну, зможе він самостійно призначити голову Адміністрації Президента (АП). Але й щодо цього призначення ніхто не спішить розкривати карти. Раніше різні ЗМІ та політичні експерти називали потенційним кандидатом на посаду голови АП за президентства Зеленського неформального куратора його виборчого штабу, юриста бізнесмена Ігоря Коломойського Андрія Богдана. В ЗМІ йому також приписують авторство “пастки” для дострокового розпуску парламенту за допомоги столичного Окружного адміністративного суду. Але Андрій Богдан потрапляє під дію закону про люстрацію і до 2024 року не може працювати на держслужбі, бо двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів президентства Віктора Януковича. Та нагадаємо, що Конституційний суд (КС) уже понад чотири роки розглядає справу щодо конституційності окремих положень закону про люстрацію. Журналісти програми “Схеми” повідомили, що 13 березня цього року Андрій Богдан відвідував КС, де, ймовірно, мав зустріч із головою суду Станіславом Шевчуком. Після публічного розголосу про цей візит КС 18 квітня відклав на невизначений термін розгляд питання закону про люстрацію. Тобто далі буде…

Від оточення Зеленського зараз лунають неоднозначні заяви. Приміром, довірена особа Володимира Зеленського Вадим Галайчук у ефірі телеканалу ZIK заявив: “Упевнений, що Володимир Олександрович на сьогодні вже визначився з тим, кого буде призначати головою АП”. Але жодного прізвища не назвав, лише зазначив, що мовиться про “публічну особу”. Також у ЗМІ тиражується (із посиланням на ТһеБабель) інтерв’ю бізнес-партнера і друга Зеленського Сергія Шефіра, який у контексті ймовірних кандидатур на посаду голови АП говорив власне про Андрія Богдана та керівника передвиборчого штабу Зеленського Івана Баканова. При цьому Сергій Шефір зазначив: якщо відбудеться призначення Андрія Богдана, то на Зеленського “всі одразу невиправдано накинуться”.

Зараз усе зводиться до очікування чергового шоу від Зеленського. І його нинішня команда це тільки “підігріває” заявами про якісь “фішечки” під час інавгурації. Але не “фішечки”, не шоу потрібні державі! Не переїзд президента з Банкової, де від 1991 року розташована АП, без обрахування вартості та доцільності такого кроку.

“Може лише дивувати, з яким захватом громадськість долучилася до обговорення безглуздої розмови про те, в якому приміщенні буде працювати Адміністрація нового президента… Проте важливо, щоб держава не витрачала гроші платників податків для її функціонування, у тому числі для переміщень з одного місця до іншого і назад. І ще важливо, щоб ця Адміністрація працювала ефективно. А ефективність забезпечується людьми та розумінням завдань. Оркестр із райцентру не зіграє на світовому рівні навіть у найкращому оперному театрі Європи, а великий музикант здатний перетворити на “Ла Скала” і сільський клуб зі старим роялем. Саме тому мене абсолютно не цікавить, куди переїде Адміністрація нового президента і чи переїде взагалі. Мене цікавить зовсім інше: чи здатен новий глава держави зібрати ефективну команду професіоналів державного управління. Мене цікавить, чи будуть у цій команді люди, пов’язані з різними олігархічними кланами, і чи наміряються вони лобіювати їхні інтереси”, – зазначив у блозі на Еspreso.tv відомий український журналіст Віталій Портников.

Володимир Зеленський стає президентом держави, проти якої Російська Федерація вже шостий рік веде гібридну війну на всіх фронтах. І після виборів нового президента України господар Кремля Путін уже придумав для нього нові випробування, які доведеться проходити не лише заявами чи відеозверненнями у соцмережах. Володимир Зеленський не був політиком, але стає президентом і верховним головнокомандувачем. Та якщо він не перестане готуватися тільки до шоу, не перестане підміняти зміст формою, то про його ефективність на посту глави держави неможливо буде говорити.