Під час цієї президентської виборчої кампанії перемогло шоу. Але неможливо вірити у те, що надалі також можна буде жити у такому форматі. Вибори завершаться і доведеться повертатися до щоденної рутинної роботи. Згадати, якщо хтось забув, що Російська Федерація воює проти нашої держави на всіх фронтах, згадати, що будь-який президент не може бути чарівником і виборча кампанія має мало чого спільного із реальним життям, згадати про фінансові зобов’язання нашої держави перед міжнародними кредиторами. Доведеться згадувати багато речей, від яких залежатиме розвиток України найближчими роками. І буде вже не до жартів, інтернет-мемів чи суперечок про те, в кого кращі аналізи.

Звичайно, політики ще півроку вже в межах парламентської виборчої кампанії намагатимуться нас “розважати”, знову заявляючи про те, що, мовляв, після голосування за якусь там партію ми вже точно одразу заживемо краще. Але так не буває.

Голосуючи на президентських виборах, ми обираємо і не слугу, як переконує команда одного із кандидатів, і не політичного месію, як нас переконували політтехнологи усіх кандидатів, а топ-менеджера держави, Верховного Головнокомандувача наших Збройних сил, готового протистояти агресору, готового захищати інтереси України на міжнародній арені і готового відповідати за ухвалені в межах своїх повноважень рішення.

Можна скільки завгодно сперечатися щодо здобутків і промахів чинного глави держави, можна скільки завгодно захоплюватися чи критикувати нового кандидата з-поза політичної системи, але потрібно розуміти: чого можна очікувати як від одного, так і від іншого у випадку перемоги на цих виборах. От тільки команда нового кандидата з-поза політичної системи Володимира Зеленського зробила все можливе, щоб суспільство асоціювало його із героєм відомого телевізійного серіалу, а не з реальною людиною. І навіть після тих нечастих випадків, коли Зеленський хоч якось спілкувався із представниками ЗМІ, питань до нього виникало ще більше.

“Очевидно, що в цей час, який залишався між двома турами, дебати повинні були переконати виборців, а якщо вони свідомі, то взагалі – дати їм поживу для свідомого вибору, щоб, як я люблю говорити, включити голову. Поки, чесно кажучи, ми таких не почули. Можливо, це буде сьогодні, можливо – завтра, на стадіоні ми це почуємо”, – заявила на прес-конференції 18 квітня директор фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучерева Ірина Бекешкіна.

Увечері останньої п’ятниці перед днем голосування, 19 квітня, мали б відбутися теледебати між Володимиром Зеленським та Петром Порошенком. І начебто велася підготовка до їх проведення на НСК “Олімпійський”. Але на момент здачі до друку цього числа “Львівської Пошти” не було стовідсоткової упевненості у тому, що дебати між кандидатами насправді відбудуться.

Та ще напередодні запланованих дебатів відбулися події, що можуть впливати на наше життя і після виборів. 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов бізнесмена Ігоря Коломойського до Національного банку і уряду, визнавши націоналізацію у 2016-ому “ПриватБанку” незаконною. Це тільки рішення першої інстанції, звичайно, судовий розгляд далі ще розтягнеться щонайменше на кілька місяців.

Сам Коломойський раніше заявляв журналістам про те, що власне “ПриватБанк” його вже не цікавить, але він домагатиметься повернення від держави двох мільярдів доларів. Цікава історія, зважаючи на те, що після того, як ця фінустанова була націоналізована, її довелося докапіталізувати з державного бюджету на понад 155 млрд грн. У травні 2017-го журналісти програми “Схеми” (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу “UA:Перший”) показали, що напередодні націоналізації “ПриватБанк” оформив 110 млрд грн кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мали ознаки фіктивності.

Наступному президенту, хто б ним не став, неможливо буде уникнути участі у суперечці між бізнесменом Коломойським та державою Україна. Не обов’язково йтиметься про повернення банку бізнесменові, можлива й мирова угода, суму компенсації Ігор Коломойський вже озвучив.

І як тут не згадати про зв’язок між цим бізнесменом і кандидатом Володимиром Зеленським. Обоє заявляють, що в них тільки бізнес-стосунки. Коломойський є одним із бенефіціарів телеканалу “1+1”, з яким контракт у студії “Квартал 95”, чиїм художнім керівником є Зеленський. І тепер потрібно повірити, що бізнес бізнесом, але у випадку перемоги Зеленського на виборах той виступить проти Коломойського. Останній із вересня минулого року живе в Ізраїлі, але вже заявив журналістам, що збирається повернутися в Україну, також він заявив, що бажає перемоги на виборах Зеленському. Це не новина.

До речі, у команді Зеленського після рішення суду щодо націоналізації “ПриватБанку” ще раз цілком справедливо розкритикували судову реформу. “Судова реформа імені Порошенка в дії. Замість того, щоб відстоювати інтереси держави, НБУ програє суд “ПриватБанку”. Одне питання: так хто ж все таки маріонетка Коломойського?” – зазначено на сторінці команди Зеленського у Facebook. Та краще б вони не в дотепності змагалися і пояснили, як у випадку перемоги збираються захищати інтереси держави у судовому спорі із бізнесменом Ігорем Коломойським.

Ще одна вже відома цікавинка. Неформальним куратором виборчого штабу Зеленського є адвокат Коломойського Андрій Богдан. Останнього різні ЗМІ та експерти називають потенційним претендентом на посаду голови Адміністрації Президента у випадку перемоги на виборах Володимира Зеленського. От тільки відповідно до закону “Про очищення влади”, Андрій Богдан до 2024 року не може працювати на держслужбі, адже двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів президентства Віктора Януковича. Та Конституційний суд (КС) вже вже понад чотири роки розглядає справу щодо конституційності окремих положень закону про люстрацію. Журналісти програми “Схеми” повідомили, що 13 березня цього року Андрій Богдан відвідував КС, де, схоже, мав зустріч із головою суду Станіславом Шевчуком. Журналісти посилаються на дані журналу відвідувань КС, копія якого опинилися у їхньому розпорядженні.

“Те, що авангардом реакції виступають політично-вмотивовані судові рішення при тотальному відстороненні прокуратури (Савченко-Рубан, Шарій, справи “Привату”) очікувано. Про це колеги з Громадської ради доброчесності говорили, та ні, кричали на кожному кроці після того, як їх викинули фактично з процесу оцінки суддів. Можна до безконечності пишатися Верховним судом (сумнівні, до речі, гордості), але переатестація загальних суддів вже себе показала: якщо переатестовувати людей Портнова, то він нікуди з судів не дінеться, навіть сидячи у Відні. Особливо, коли до влади приходить його колега Андрій Богдан, керівник тіньового штабу Зе та уповноважений з боротьби з корупцією в уряді Азарова. Після революції кандидат у депутати від БПП. Є інформація, що Конституційний суд України найближчим часом скасує люстрацію та обмежить/приховає електронне декларування. Поспішають, щоб встигнути в період до інавгурації. Щоб навішати всіх собак на чинного гаранта. Багато в чому заслужено. І розчистити поле для нового. Судова гілка влади – це ключовий балансоутворюючий фактор в демократії. У нас її немає. Тому відкрите поле для монополізації влади. Чи вистачить у нас розуму не дозволити цьому статися? Зважаючи на те, що більшість готова голосувати за віртуального кандидата – є сумніви. Але боротися треба”, – зазначав 16 квітня на своїй сторінці у Facebook голова правління антикорупційної організації Трансперенсі Інтернешнл Україна Ярослав Юрчишин.

Відомо, що 18 квітня КС відклав на невизначений термін розгляд питання щодо закону про люстрацію. Ярослав Юрчишин заявив, що так відбулося через розголос візиту Андрія Богдана до КС. Але питання насправді залишається відкритим: чи будуть скасовані окремі положення цього закону тоді, коли КС повернеться до розгляду цього питання і чи не плинуть на рішення суду результати президентських виборів?

І чи не забагато якихось дивних збігів до виборів, чи не забагато питань до оточення “несистемного” кандидата, який в політиці ще нічого не зробив? Про це потрібно подумати тим прихильникам Зеленського, які в будь-якій ситуації кричать про розкрадання в Укроборонпромі.

Так, зараз не потрібно виправдовувати промахи Петра Порошенка на президентській посаді, не можна сліпо все пробачати його оточенню. Навпаки потрібно вимагати справедливого розслідування і покарання у випадку доведення вини будь-якої людини із будь-якого оточення. Але також потрібно розуміти небезпеки, які можуть виникнути у випадку перемоги будь-якого кандидата.

“Нинішній шок – розплата за те, що ми не відчували як слід, і досі не відчуваємо війни. Якби в країні був воєнний стан, тотальна мобілізація, якби з кожного брали воєнний податок, ми, напевно, не сприймали б комедійний серіал як настанову до дії. Зеленський продає, за браком змістовної політики, уявлення кожного окремого громадянина про здоровий глузд у варіанті лайт. Він дозволяє виборцеві бути легковажним – який кайф! Це можливо, бо суворий світ реальностей мало про себе нагадує. Хороша новина. Влітку 1945 року, одразу після переможного закінчення Другої світової, Вінстон Черчилль на чолі консерваторів програв парламентські вибори. Жодні заслуги воєнного періоду не було взято до уваги. Британці вирішили, що тепер на часі вирішення економічних проблем, добробут, мирний розвиток. Можливо, ми так само вирішили, що війна позаду? Час насолоджуватися безвізом та іншими принадами “зубожіння”. Погана новина. Війну не закінчено. Вона по-справжньому й не починалася. Але кожен, хто чесно скаже: “Мені нема чого вам запропонувати, крім крові, важкої роботи, сліз і поту” (з першої промови Черчилля як прем’єр-міністра в Палаті громад парламенту Сполученого Королівства 13 травня 1940 року), ризикує програти життєрадісному кретину, який виступає “за все хороше”. Це я, звісно, не про кандидата в президенти персонально, а про його вигаданого героя”, – пише у своїй колонці в “Українському тижні” пише відомий журналіст Юрій Макаров.

Незважаючи на те, кого ми 21 квітня оберемо президентом, усім нам, громадянам України, потрібно буде разом продовжувати жити в нашій державі і робити кожному на своєму місці все можливе для її розвитку. І згадати про реальність, і думати про майбутнє доведеться. Але завжди більше шансів на успіх тоді, коли думаєш наперед…