Дочекалися ми того моменту, коли до  відбору українських антикорупційних суддів уже по-справжньому мають долучитися міжнародні експерти. 27 грудня Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оприлюднила результати практичного завдання і після цього у конкурсі залишилося 113 претендентів на посади у новому сцеціалізованому суді. Серед них  81 кандидат ще  залишається у конкурсі до Вищого антикорупційного суду (ВАС),  32 – до Апеляційної палати ВАС. Нагадаємо, що на початку конкурсу свої заявки подали 342 особи. Загалом в антикорупційному суді предбачено 39 вакансій (із них 12 в Апеляційній палаті ВАС), а для початку роботи потрібно призначити мінімум 35 суддів (10 в Апеляційну палату ВАС).

Із 27 грудня до 26 січня Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) може застосовувати своє право вето щодо недоброчесних та непрофесійних, на думку іноземених фахівців, кандидатів до ВАС. До ГРМЕ увійшли шестеро експертів із суддівським або прокурорським досвідом: Аурелійус Гутаускас, Тед Зажечни, Мір’яна Лазарова-Трайковська, Сер Ентоні Хупер, Лорна Гарріс, Флемінг-Крістіан Денкер. Мінімум троє з них можуть ініціювати розгляд питання відповідності будь-якого кандидата в антикорупційні судді із тих 113, що залишилися у конкусрі, критеріям доброчесності. В такому випадку на спільне засідання збиратимуться ГРМЕ та ВККС: щоб кандидат у антикорупційні судді, щодо якого виникли сумніви в міжнародних експертів, остаточно не вибув із конкурсу, він повинен отримати підтримку більшості від спільного складу Громадської ради міжнародних експертів та ВККС, при цьому мінімум троє з них повинні бути від міжнародних фахівців. І не менш ніж три міжнародні експерти мають право ініціювати перед спеціальним спільним засіданням попередню співбесіду з кандидатом у судді, а участь у цій співбесіді мають взяти не менш ніж шість членів ВККС.

Часу на те, щоб міжнародні фахівці детально дослідили усі кандидатури в антикоупційні судді насправді дуже мало. А от роботи, як виглядає, багато. Українські антикорпційні організації вже заявили, що у конкурсі залишилися такі кандидати щодо доброчсності та професійності яких виникає багато запитань. “Серед кандидатів, які успішно склали іспити, є і судді Майдану, і кандидати із сумнівними статками, і ті, що відзначилися особливо неетичною поведінкою. Так, наприклад, триває участь у конкурсі Вікторії Жовтоватюк (Кицюк), яку минулого року зі скандалом затримали поліцейські, а також судді Оксани Голуб, яка позбавляла “майданівців” прав керування транспортним засобом. Далі боротиметься за посаду антикорупційного судді адвокат Василь Постульга, задеклароване майно якого не відповідає доходам сім’ї”, – йдеться у повідoмленні на сайті Центру протидії корупції (ЦПК).

Зазначимо, що активісти із громадських органзацій ЦПК, Transparency International Ukraine, Центру протидії корупції, фундації DEJURE та Автомайдан збираються 9 січня оприлюднити повний список не гідних, на їхню думку, кандидатів до антикорупційного суду.

Що ж, цікаво буде побачити, як на практиці втілиться вплив міжнародних експертів на відбір українських суддів, і скільки кандидатів на посади в антикорупційному суді залишиться після 26 січня. І зауважимо, що після етапу канкурсу з ГРМЕ, далі наша суддівська комісія із решти кандидатів обиратиме переможців фактично на власний розсуд. Після цього результати конкурсу ще має перевірити Вища рада правосуддя. І тільки після цього Президент повинен підписати відповідний указ про призначення суддів.