Уже через три дні після цього, 8 листопада, нардепи оперативно підтримали його в першому читанні. Серед іншого документ передбачає запровадження з 1 липня 2019-го оподаткування посилок з-за кордону вартістю понад 100 євро.

Щоб краще зрозуміти такі ймовірні нововведення, потрібно розібратись із правилами щодо закордонних посилок, які діють зараз. Поки що українці ще можуть без сплати податків отримувати на своє ім’я необмежену кількість посилок митною вартістю до 150 євро. Якщо посилка дорожча, треба ще сплатити 20% ПДВ і 10% мита. Ці податки вираховуються тільки з різниці між вартістю товару в посилці та митним лімітом – 150 євро.

“Наприклад, українець купив через американський інтернет-магазин Nike кросівки Air Jordan 5 Retro за 165 євро (190 доларів). При надходженні на кордон України цю посилку затримають співробітники Державної фіскальної служби і надішлють покупцеві повідомлення, що потрібно сплатити податок і мито. Їх треба платити з різниці між ціною товару (165 євро) і митним лімітом (150 євро), тобто з 15 євро. Спочатку рахується мито 10% – 1,5 євро. Потім – ПДВ 20% – сума різниці й мита (15 плюс 1,5) помножити 0,2 = 3,3 євро. В результаті покупець заплатить до бюджету 4,8 євро податків. Сума може бути трохи більшою, бо митниця, найімовірніше, додасть вартість пересилки до митної вартості. Така ймовірність особливо велика, якщо ціна пересилки вказана на самій посилці. Наприклад, вартість доставки кросівок з інтернет-магазину США в Україну через сервіс Nova Poshta Shopping становитиме 10,7 долара або 9,3 євро. В такому випадку загальна сума податків з покупки становитиме 7,8 євро, а загальна вартість кросівок без урахування доставки дорівнюватиме 172,8 євро”, – пояснює Економічна правда.

Але ще в грудні 2017-го парламент ухвалив закон, згідно з яким без оподаткування можна отримати лише три посилки на місць вартістю до 150 євро кожна на одного одержувача. Починаючи з четвертої посилки податками мала б обкладатися вся сума митної вартості товару в посилці з-за кордону. Це правило “трьох посилок” спочатку мало запрацювати із 1 січня 2018-го, але дуже швидко ці зміни відтермінували до 1 січня 2019-го.

Однак тут є ще більше “але”. Як відстежувати, скільки посилок отримує українець, якщо вони проходять через різних поштових операторів? Зараз відповідного механізму немає. “Для реалізації так званої норми про “три посилки” треба було, щоб поштові оператори, експрес-перевізники та Державна фіскальна служба створили спільне програмне забезпечення. ДФС мала б бачити, скільки посилок і звідки отримує кожна особа. Але цього не сталося, тому простежити, які посилку отримує громадянин – першу чи 21-шу, дізнатися неможливо. Уряд на засіданні 31 жовтня затвердив законопроект, яким ця норма скасовується, натомість запроваджуються норми щодо налагодження адміністрування, створення електронного реєстру отримувачів посилок”, – пояснила голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова в ефірі телеканалу “112”.

Новий законопроект, як уже зазначалося, ухвалений в першому читанні. Скасувати норму про “три посилки” необхідно, адже поштові оператори попереджали про те, що на створення й адміністрування спеціальної системи, яка відстежуватиме кількість посилок на кожного українського одержувача, потрібні набагато більші кошти, аніж імовірні надходження до держбюджету від дії норми про “три посилки”. Нещодавно гендиректор державного поштового оператора “Укрпошта” Ігор Смілянський через ЗМІ заявляв, що якщо не буде скасована норма про “три посилки”, то поштовий імпорт із 1 січня взагалі зупиниться.

Тож новий урядовий законопроект, ухвалений парламентом у першому читанні, начебто може допомогти уникнути ймовірного колапсу із ввезеннями посилок з-за кордону. Але зі зниженням безподаткового порога зі 150 до 100 євро і платити за посилки доведеться більше! Передбачається, що з 1 січня 2019-го до 30 липня ще триватиме перехідний період і безподатковий ліміт ще зберігатиметься на нинішньому рівні – до 150 євро, а вже із 1 липня наступного року, власне, мали б запрацювати нові правила оподаткування.

Згадаймо приклад, який Економічна правда наводила з американськими кросівками: “У такому випадку за ті ж кросівки доведеться заплатити 23,8 євро податків, тобто втричі більше. При цьому загальна вартість кросівок без урахування доставки становитиме 188,8 євро”.

Також Громадське створило інфографіку з прикладом того, як податкові зміни із 1 липня наступного року можуть вплинути на загальну вартість товару, замовленого з-за океану.

“Ще одна новація законопроекту: оператори поштового зв’язку, експрес-перевізники визнаються податковими агентами. Тож саме вони повинні будуть нараховувати і сплачувати податкові зобов’язання в бюджет, що може зробити вартість міжнародної доставки ще вищою”, повідомляє Еспресо.TV.

Зазначимо, що податкові зміни треба ухвалити ще до голосування за держбюджет-2019. А повертаючись до того, що представники влади видають нові правила оподаткування за боротьбу з контрабандою, щодо цього також виникає багато запитань.

“Вважаю, тут будуть спроби ухилитися. Зараз є практика, що партія дробиться на кілька частин і вони провозяться без мита – як для особистого користування. Крім того, це все буде складно адмініструвати. Нереально буде простежити вартість посилок: це скільки ж людей потрібно, щоби простежити за мільйонами посилок?! Та й самі люди будуть оцінювати їх нижче, а перевірити їхню реальну вартість на кордоні буде складно. Може, якась частина ринку піде. Але є попит, а попит все одно будуть задовольняти люди, бізнесмени. Є перевізники, які їздять в Європу на своїх бусах і перевозять посилки”, – пояснює економічний експерт Тарас Загородній, інформує “Сегодня”.

джерело: hromadske.ua (2)

 Виникає ще одне питання: чи зупиниться зниження безподаткового ліміту на посилки на рівні до 100 євро. Адже нагадаємо, що у 2014-ому цей ліміт вже знижувався із 300 до 150 євро. А в 2016-ому Асоціація підприємств інформаційних технологій (АПІТ) пропонувала уряду оподатковувати посилки вартістю 22 євро. Тоді громадськість виступила категорично проти, і такі кардинальні зміни не були реалізовані. Але зараз у інформпросторі з’являється щораз більше повідомлень про те, що можновладці остаточно не відмовились від ідеї оподаткування всіх посилок з-за кордону вартістю понад 22 євро. Деякі ЗМІ навіть повідомляють, що відповідний законопроект знову, поки що потайки, обговорюється в парламенті.

Представники українського Мінфіну часто посилаються на те, що оподаткування посилок вартістю понад 22 євро – це європейський стандарт. Мовляв, до цього треба йти, але водночас дають зрозуміти, що, найімовірніше, безподатковий ліміт на посилки з-за кордону знижуватиметься поступово впродовж кількох років.

Якщо дійде до того, що в нашій державі буде ухвалена норма про “22 євро” на посилку, то, замовляючи за кордоном товар на суму 150-200 євро, українцеві доведеться сплатити податків на ще приблизно третину цієї вартості!

“Моя особиста позиція як громадянина України, а не керівника Укрпошти: якщо в Україні не подолана контрабанда на рівні 150 євро, то не може йтися про 22 євро”… Що сталося в Білорусі, коли впровадили “22 євро”? Надходження до бюджету зменшилися. Одне з наших найприбутковіших відділень розташоване в Луцьку. Шановні білоруси замовляють всі свої товари туди і приїжджають їх забирати. Не варто це повторювати. Так, в ЄС ліміт – 22 євро, але не забуваймо, що Європейський Союз – це 500 мільйонів громадян! Це єдиний ринок! Коли ви надсилаєте з Італії до Франції, то там нема обмежень. Треба визначитися, кого захищаємо: відомих виробників українських мобільних телефонів? Напевно, ні. Мусять бути економічні розрахунки”, – заявив Ігор Смілянський щодо ймовірних планів уряду та парламенту зменшити безподатковий ліміт на посилки до 22 євро.

Справді, при будь-яких розмовах щодо того, як є у Євросоюзі, не можна забувати про те, що кордони там фактично відсутні. Якщо мовиться про європейський досвід і посилки не із ЄС, то не можна забувати і про середні доходи громадян країн Європейського Співтовариства порівняно з українцями. Є й досвід інших країн. До прикладу, українські ЗМІ зараз звертають увагу на те, що в Канаді ліміт на посилки 20 доларів, але там уже порахували, що уряд на оформлення посилок вартістю 20-80 доларів витрачає 160 млн доларів, тоді як надходження від таких відправлень становлять всього 40 млн доларів. А в США у 2016-ому суму митного ліміту збільшили з 200 до 600 доларів.