Національна акціонерна компанія (НАК) “Нафтогаз України” просить Господарський суд міста Києва стягнути з Кабінету Міністрів України (КМУ) компенсацію в розмірі 6,6 млрд грн (приблизно 236 млн USD). Позов від НАК був прийнятий судом ще 3 жовтня, проте подробиці стали відомі тільки зараз, пишуть Українські новини.
Складні розрахунки
Позовні вимоги НАК обґрунтовані рішенням КМУ щодо покладення спеціальних обов’язків (ПСО) постачати газ населенню за цінами нижче ринкових, що тривало із 2015 року. Спочатку уряд запевняв компанію, що це тимчасовий захід, однак термін дії пільгових цін для населення регулярно продовжувався і закінчився лише 1 листопада 2018 року. Нагадаємо, що на екстреному засіданні 19 жовтня цього року КМУ під тиском Міжнародного валютного фонду (МВФ) був змушений підняти ціну на газ для населення на 23,5% (із 6 958 грн за тисячу кубів – до 8 550 грн).
Однак до цього НАК був змушений продавати газ населенню за заниженими цінами. Головний виконавчий директор НАК Юрій Вітренко на своїй сторінці у Facebook пояснив претензії компанії. Він наполягає, що уряд не мав права встановлювати “справедливі ціни”, а в разі держрегулювання цін влада зобов’язана виплатити компенсацію. “Кабмін може зобов’язувати учасників ринку продавати газ, тільки якщо за це надається компенсація, яка б покривала їм усі витрати порівняно з варіантом, коли вони продають газ за принципом вільної торгівлі природним газом”, – пояснив він.
При цьому розрахунки НАКу доволі заплутані. Як пише Корреспондент.net, компанія оцінює суму необхідної компенсації щодо ПСО за період із 1 жовтня 2015 року по 30 червня 2018-го майже в 103 млрд грн. Із цієї суми 80,8 млрд грн становить упущена виручка “Укргазвидобування” (дочірня компанія НАК “Нафтогаз України”, 7 млрд грн пов’язані з формуванням резервів за проблемними боргами, а 5,1 млрд грн – збитки. Згідно з даними НАКу, на червень цього року різниця між середньозваженою ринковою ціною газу і ціною його поставки за ПСО становила близько 67%. Відповідно до представленого графіка, за період з початку 2016 року по середину 2018-го, мінімальною (близькою до нуля) вона була в травні 2016-го, максимальною (більше 110%) – в січні 2016-го.
НАК нагадала, що в 2017 році в адміністративному суді оскаржила відмову КМУ створити механізм і джерела компенсації збитків за ПСО і в тому ж році виграла ці справи в судах першої інстанції та апеляції. КМУ подав касацію до Верховного суду, дата слухань за якою поки що невідома.
Попри судовий позов на 6,6 млрд грн, НАК ще й просить у КМУ 230 млрд грн з Держбюджету-2019. “Нафтогаз України”, який планує перерахувати до державного бюджету в 2019 році від прибутку 130 млрд грн, просить в уряду бюджетної підтримки на власну діяльність і компенсацію витрат за постачання газу для населення на суму, що майже вдвічі більше – понад 230 млрд грн. Відповідне прохання до КМУ міститься в листі керівництва НАК від 24 вересня – через 10 днів після подання проекту держбюджету до Верховної Ради. Виходячи з листа, на субсидії пропонується виділити 90 млрд грн, на компенсацію за виконання соцзобов’язань з урахуванням заборгованості – 24 млрд грн, на компенсацію для “Укргазвидобування” втрат від реалізації газу за цінами, нижчими від ринкових – 92,8 млрд грн. Також НАК просить надання держгарантій за зобов’язаннями компанії на 28 млрд грн та компенсацію для покриття різниці в тарифах – 1,84 млрд грн” – повідомили Українські новини. Водночас головний виконавчий директор НАКу Юрій Вітренко це заперечив. “Інформація, що “Нафтогаз” просить у Кабміну 230 млрд грн – дезінформація”, – написав пан Вітренко на своїй сторінці в Facebook.
Пошта теж стала дибки
Нагадаємо, що це вже другий ультиматум КМУ від керівництва великих державний компаній. Наприкінці жовтня генеральний директор Публічного акціонерного товариства (ПАТ) “Укрпошта” Ігор Смілянський публічно поскаржився на те, що тариф на доставку пенсій залишається незмінним з 2004 року й погрожував, що в разі, якщо не буде ухвалений новий тариф, то із 1 січня 2019-го підприємство припинить це робити, закривши 5-7 тисяч стаціонарних відділень (варто зазначити, що 45% українських пенсіонерів отримують пенсії власне через відділення Укрпошти).
“Доставка пенсій – досить гостре питання, від якого залежить формат подальшої роботи компанії. По суті, це питання: чи залишиться в Укрпошті 11,5 тисячі відділень, чи 4,3 тисячі… Ми доставляємо пенсії тим, хто за станом здоров’я не може прийти у поштове чи банківське відділення, живе в сільській місцевості, де немає нічого, крім пошти. Мережа банківських офісів скорочується. 2017-го було закрито 827 філій банків, цього року – вже понад 700. Причина – економічно не вигідно працювати в селах. Відділення Укрпошти – не виняток. У середньому кожне з них щомісяця зазнає збитків майже на 3 тисячі гривень. Одна з головних причин збитковості – доставка пенсій за тарифами, нижчими від собівартості. На кожній доставці втрачаємо 19 гривень. Унікальна ситуація: більшість пошт світу отримують субсидії від держави на утримання неприбуткової мережі. Укрпошта ж не може не те що отримати субсидії, а покрити власні витрати”, – заявив в інтерв’ю “Урядовому кур’єру” п. Смілянський.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман відреагував жорстко: “Якщо менеджмент Укрпошти не розуміє важливості соціальної функції компанії, і це буде їх незмінна позиція, я б радив їм усім зібратися, написати заяви і перейти на іншу роботу”. Наразі про заяви на звільнення від “поштарів” не чутно…
Збіг у часі
На момент підготовки цього числа “Львівської Пошти” до друку якихось коментарів експертів щодо судового позову НАКу до КМУ не було. Однак не можна не зауважити певний збіг у часі принаймні двох подій. По-перше, 19 жовтня уряд прийняв рішення про збільшення відрахування “Нафтогазу України” прибутку до держбюджету 2019 року із 75% до 90%. Коментуючи це рішення прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що вважає справедливим, щоб замість надмірних зарплат і премій посадових осіб НАКу вказані кошти спрямовувалися до бюджету. Нагадаємо, що в лютому ц.р. наглядова рада НАК прийняла рішення про виплату співробітникам компанії премій у 46,3 млн USD у зв’язку з перемогою в Стокгольмському арбітражному суді, за рішенням якого російський “Газпром” має виплатити української компанії 4,6 млрд USD. При цьому з урахуванням рішення арбітражу за контрактом на постачання газу, остаточна сума розрахунків між компаніями становить 2,6 млрд USD на користь “Нафтогазу”.
По-друге, трохи раніше деякі засобі масової інформації повідомили, що нібито “Нафтогаз України” звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з пропозицією розглянути на засіданні Ради національної безпеки й оборони (РНБО) можливість передачі в приватне управління 49% української газотранспортної системи (ГТС). Хоча цю інформацію виконавчий директор НАКу Юрій Вітренко також спростував, рейвах в українському інформаційному просторі таки здійснявся. Тепер “Нафтогаз” знову в центрі уваги. Що буде далі: побачимо…
За 10 місяців 2018 року Україна імпортувала 9,14 млрд куб. м газу, що на 22,4% (або на 2,63 млрд. кубометрів) менше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомили в прес-службі “Укртрансгазу”. Зазначається, що найбільше газу закупили у Словаччини – 5,63 млрд куб. м, із Угорщини імпортували 2,9 млрд, з Польщі – 0,6 млрд. Нагадаємо, що із 26 листопада 2015 року Україна не закуповує газ напряму в РФ. Спочатку блакитне паливо потрапляє у західні країни, а вже потім купується Україною як словацьке, угорське чи польське.
Також нагадаємо, що близько 2,5 млн домогосподарств в Україні цього літа не переоформили субсидії. Про це заявив Андрій Рева, міністр соціальної політики. При цьому він наголосив, що частина українців вказує нульові доходи заради отримання субсидій: “Хочу нагадати, що 923 тис. домогосподарств в Україні показали нульові доходи. Якщо вірити цим людям, то вони жодної копійки на життя не мають”. За його словами, через завищені соціальні нормативи споживання комунпослуг за перше півріччя було нараховано 5 млрд грн “зайвих” субсидій.
Проект державного бюджету на 2019 рік передбачає скорочення витрат на виплату субсидій для населення на 15,9 млрд грн – до 55,1 млрд. Витрати держбюджету на субсидії 2014-го становили 8,7 млрд грн, 2015-го – 18,4 млрд, 2016-го – 47 млрд, 2017-го – 68,8 млрд, а 2018-го – 71 млрд грн.
Дочірня компанія НАК “Нафтогаз України” “Укргазвидобування” назве нові бурові верстати на честь видатних українських громадських і політичних діячів. Про це повідомила прес-служба компанії у Facebook 2 листопада. “Кожен по-своєму виборює незалежність України. Ми, наприклад, наближаємо енергонезалежність нашої країни. Для цього нам необхідно оновити обладнання, у тому числі й застарілі бурові верстати, які залишилися нам у спадок ще із 1970-х років. Придбання нових верстатів дозволить підняти швидкість буріння до небачених для нас раніше космічних показників та, як наслідок, дати можливість пришвидшити збільшення видобутку природного газу”, – ідеться в повідомленні. Зазначають, що до кінця року компанія закупить вісім бурових верстатів.
“У нас з’явилася така гіпотеза: якщо дати новим буровим назву на честь героїв, які впродовж віків боролися за нашу Батьківщину, то швидкість буріння зросте ще в кілька разів... Дякуємо всім співробітникам, які брали участь у конкурсі на назву нових бурових верстатів, і вітаємо переможців. Гетьмани Петро Сагайдачний, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, король Данило Галицький, отаман Іван Сірко, керівник карпатських опришків Олекса Довбуш, керівник руху гайдамаків Іван Гонта, лідер Організації українських націоналістів Степан Бандера, князь Святослав Хоробрий і керівник повстання гайдамаків Максим Залізняк навіть і не думали, що у XXI столітті продовжуватимуть боротьбу за незалежність нашої країни”, – заявили в компанії.