Створення Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні, звичайно, виходить далеко за межі церковного життя. Але якщо хтось дозволяє собі зараз говорити про те, що автокефалія для української церкви є неважливим питанням, то нехай задумається над тим, чи важливими є питання української мови, нашої історичної пам’яті, культурної спадщини. Все те, що століттями плюндрувала, перекручувала чи привласнювала спочатку московська імперська, а потім більшовицька влада.

Усі російські міфи про начебто верховенство Москви над Києвом у політичному та духовному контекстах потрібно розвіювати, а в Україні повернення історичної справедливості не повинно ставати причиною суперечок у суспільстві. Адже ніхто нікому не вказуватиме, до якої церковної конфесії належати чи в яку церкву ходити (чи не ходити взагалі), а ось бажання минулих поколінь українців і значної частини наших нинішніх громадян мати свою Церкву потрібно принаймні поважати.

Недарма політики та церковники з РФ, а також прихильники “русского міра” в Україні зараз так бісяться від нещодавніх рішень Вселенського патріархату щодо української церкви. Томоса ще немає, але вже зрозуміло, що це питання часу, і московська церква втратила право впливу в Україні, яким абсолютно незаконо користувалася протягом понад трьох століть. Реакції противників автокефалії для української православної церкви вже доходять до абсурду. Так, цього тижня глава інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент у коментарі “Настоящему времени” прирівняв нещодавні рішення Вселенського патріархату з… анексією РФ Криму. Тобто раніше УПЦ МП фактично підтримала анексію українського півострова (у 2015-му сайт tsn.ua повідомляв про те, що в 2014-му вищі керівники УПЦ МП передали майно двох кримських єпархій на баланс РПЦ), а тепер ще й сміють щось заявляти про якусь “анексію” з боку Вселенського патріархату.

В самій РПЦ зараз також істерика. На нещодавньому Синоді Російської православної церкви, що відбувся у Мінську, було ухвалене рішення про розрив відносин із Константинополем. Парафіянам РПЦ заборонили молитися і причащатися у храмах, які є канонічною територією Вселенського патріархату, зокрема і на горі Афон. А поїздки на Афон так полюбляли російські та українські “православні олігархи” та “православні чиновники”. В синоді РПЦ у Мінську від УПЦ МП взяли участь як постійний член синоду митрополит Київський і всієї України Онуфрій, а як тимчасовий – митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука. Митрополит Волоколамський Іларіон, вікарій патріарха Московського РПЦ після синоду заявив, що глава УПЦ МП Онуфрій підтримав рішення про розрив євхаристичного спілкування РПЦ із Вселенським патріархатом, тобто про розрив відносин. У РПЦ зараз також погрожуть Єрусалимському патріархату. Якщо той підтримає Константинополь щодо української церкви, то РПЦ призупинить служіння у Храмі Гробу Господнього і також розірве стосунки із Єрусалимським патріархатом.

Якщо російські і проросійські церковники і шукали розкольників, абсолютно неправильно називаючи такими УПЦ КП і УАПЦ, то тепер власне РПЦ стає на шлях розколу і самоізоляції. Але це мало б тільки полегшити майбутній вибір для тих прихожан московського патріархату в Україні, які ще сумніваються, чи підтримувати створення Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні.

“Синод МП повторює політику Кремля – самоізоляція у відповідь на законні рішення міжнародної спільноти. Патріарх Кирило з 1991 року особисто є архітектором розділення Української Церкви. Тому йому важко визнати провину за 27 років хибної діяльності, яка затягла всю Повноту Православ’я у конфлікт. Але після нього ситуація рано чи пізно буде вилікувана, і РПЦ повернеться у спілкування. Тепер перед всіма, належними до МП в Україні, постає питання: йти разом з РПЦ у розділення чи залишатися в єдності зі Вселенським Православ’ям – через Помісну Українську Церкву?” – написав на своїй сторінці у Facebook архієпископ Чернігівський і Ніжинський, речник УПЦ КП Євстратій Зоря.

Він також зазначає, що, можливо, МП зараз просто використовує привід для того, щоб посісти місце “першого патріархату”, змобілізувавши інші Помісні Церкви проти Константинополя. Але на це в РПЦ шансів обмаль.

“Впродовж літа 2018-го після паралельних дипломатичних візитів переговорників від МП і від Константинополя у Помісні Церкви з приводу української автокефалії виявилося, що максимум, на який може розраховувати Московська патріархія – це заяви про “глибоку стурбованість”. Після провального візиту Московського патріарха до Вселенського, після призначення Екзархів у Київ та реакції Синоду РПЦ з частковим розірванням відносин двох Патріархатів – знову ж таки, реакція Помісних Церков була стриманою, навіть найближчі до МП обмежилися “глибокою стурбованістю”, жодна Помісна Церква не ухвалила рішень слідувати прикладу РПЦ і почати розрив відносин з Константинополем. Тож розрахунок на те, що зараз Москва таки зможе сколотити якусь анти-Константинопольську коаліцію – лише марення, яке виглядає реальністю хіба що з московських вікон. В нинішніх умовах очевидно, що змусити Константинополь відступити Москва вже не здатна, адже йдеться про майбутнє і авторитет самого Вселенського Патріархату: відступивши, він поховав би одне й інше. Тож розрахунок на “коаліцію” та що вона змінить ситуацію на користь РПЦ – марний”, – пояснює речник УПЦ КП Євстратій Зоря.

Для нас зараз вкрай важливо, щоб процес отримання Томоса від Вселенського Патріарха не “застопорився” власне через непорозуміння в самій Україні. Спроби об’єднання УПЦ КП і УАПЦ вже були, але нічим не завершувались. Зараз до них має додатись ще й певна частина нинішньої УПЦ МП. Тут треба зазначити, що ще раніше було відомо про те, що в УПЦ МП існує група, яка підтримує створення в Україні Єдиної Помісної Православної Церкви. І залишається лише сподіватись, що українські церковники не проґавлять справді великий історичний шанс.

Одразу після публікації рішення Синоду Вселенського патріархату про підтвердження рішення щодо надання автокефалії Церкві України в УПЦ КП закликали представників двох інших згаданих православних церков якнайшвидше організувати об’єднавчий Собор. Власне обраний Предстоятель такої об’єднаної церкви і має отримати Томос від Вселенського Патріарха.

Вже відомо, що Президент України Петро Порошенко зареєстрував у парламенті як невідкладний законопроект про надання у постійне користування Вселенського патріархату Андріївську церкву Національного заповідника “Софія Київська”. Зазначимо, що це – кафедральний собор УАПЦ, і митрополит Київський і всієї України, Предстоятель УАПЦ Макарій заявив у ЗМІ, що вони погоджуються з таким рішенням. Але от щодо власне об’єднавчого Собору, то предстоятель УАПЦ вже заявив про певні розбіжності між ним і Патріархом Київським і всієї Руси-України, Предстоятелем УПЦ КП Філаретом.

“Поспілкувалися перед Софією 14 числа, на Покрову, і мене приголомшило спілкування. Коли ми зустрілися, то Патріарх звернувся до мене, що треба Собор збирати. Я кажу: “Ваша Святість, Собор збирати – то нема статуту”. А він каже: “А статут у мене є”. У мене теж є, але з двох статутів треба зробити один статут. “Ні, – каже, – мій буде статут”. Інше питання – яка назва буде. Філарет мені каже: “Назва вже є”. Усі повинні приєднатися до цієї назви, яка існує зараз, і очолює її Патріарх. Третє питання, який статус або яка модель. Коли я сказав, чи може бути митрополича чи патріарша – треба знати. А він зі злобою сказав, що не буде митрополича, буде патріарша. А екзархи нічого не говорять… Назву, коли ми підписували звернення до Вселенського Патріарха, сам Президент сказав, що назва буде Православна Церква в Україні. Але зараз про назву ніхто не розмовляє. Кажуть, що назву готує Вселенський Патріарх”, – заявив Предстоятель УАПЦ в інтерв’ю телеканалу ZIK.

Цього тижня Соціологічна група “Рейтинг” оприлюднила результати дослідження, яке було проведене ще до оголошення рішення Синоду Вселенського Патріархату. Відповідно до цього опитування, 54% респондентів позитивно оцінили ідею створення в Україні Єдиної Помісної Церкви. Протилежну думку висловили 19% опитаних, ще 19% відповіли, що їм байдуже.

Також автори дослідження зазначають, що у розрізі конфесій найбільшу підтримку ініціатива щодо автокефалії має серед прихожан УГКЦ та УПЦ КП. Загалом у цих категоріях рівень підтримки ідеї Єдиної Помісної Церкви становить більше 75%. У середовищі прихожан інших конфесій таких опитаних близько половини. Серед тих, хто вважає себе віруючим, але не відносить себе до жодної конфесії – 43%, невіруючих – 29%. Найбільший спротив ідея Помісної Церкви має серед прихожан УПЦ МП, де більше половини негативно ставляться до цього. Але майже третина серед них (28%) прихильно ставляться до автокефалії.

“30% усіх опитаних вважають, що очолити Єдину Помісну Церкву повинен Патріарх Філарет (УПЦ КП). 7% вважають, що очільником має стати Митрополит Онуфрій (УПЦ МП), 3% – Митрополит Макарій (УАПЦ). 11% вважають, що жоден з них не повинен очолювати Помісну Церкву. 42% поки не сформували стосовно цього питання своєї думки. У середовищі тих, хто позитивно ставиться до створення Єдиної Помісної Церкви тенденції щодо підтримки можливих очільників цього утворення подібні: Патріарх Філарет користується підтримкою 50%, Митрополит Онуфрій – 5%, Митрополит Макарій – 4%. Третина цієї категорії поки не має думки щодо можливого Глави Єдиної Помісної Церкви. Патріарх Філарет як можливий очільник Єдиної Помісної Церкви користується найбільшою підтримкою серед прихожан Церкви, яку він очолює (57%). В середовищі інших конфесій його підтримка дещо нижча. Серед прихильників УГКЦ таких 31%, представників інших конфесій – 21%, просто віруючих без конфесії – 20%. Натомість серед прихожани УПЦ МП очільником Єдиної Помісної Церкви швидше бачать Митрополита Онуфрія (29%). Водночас кожен десятий тут не проти, щоб після отримання автокефалії Помісну Церкву очолив Патріарх Філарет”, – йдеться у повідомленні Соціологічної групи “Рейтинг”.

Результати дослідження також демонструють, що 36% усіх опитаних вважають, що створення Єдиної Помісної Церкви скоріше об’єднає країну, 23% стверджують, що ця ініціатива жодним чином не вплине на консолідацію суспільства. Водночас 24% говорять про можливий розкол. Найбільше про розкол після отримання автокефалії говорять на Сході (34%) та серед прихожан УПЦ МП (57%). При цьому в інших категоріях (регіональних, вікових, конфесійних) тих, хто вважає, що створення Помісної Церкви швидше об’єднує країну, більше, ніж тих, хто має протилежну думку.

Опитування проходило з 27 вересня до 4 жовтня і охопило 2000 респондентів віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Похибка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.

“Опитування наших колег з “Рейтингу” показало, що у вересні частка вірян УПЦ МП, які прихильно ставляться до автокефалії, зросла до 28% (у нашому травневому опитуванні було 24,4%). І це до оголошення рішення Вселенським Патріархом та програшної реакції РПЦ! На мою думку, напередодні і одразу після Собору з обрання глави автокефальної церкви, кількість прихильників автокефалії серед вірян УПЦ МП зросте до 36-38%”, – зазначив на своїй сторінці у Facebook професор політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань.