Боротьба з корупцією – справа недешева. З одного боку, зрозуміло, що працівники нових антикорупційних органів повинні отримувати таке матеріальне забезпечення, щоб їм самим не дуже хотілося брати хабарі. З іншого, високі зарплати і велика відповідальність перед суспільством передбачають і необхідність яскравих результатів роботи наших антикорупціонерів. Та поки українці чули більше нарікань з боку антикорупціонерів на те, що їм постійно хтось заважає працювати, а також ми продовжуємо спостерігати за публічним конфліктом між керівниками Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Портал Слово і Діло підготував інфографіку з інформацією про те, яку зарплатню отримали керівники антикорупційних органів в Україні за минулий місяць. Окрім керівництва вже згаданого НАБУ, аналітики дослідили також заробітки керівників Національного агентства із питань запобігання корупції (НАЗК), органу, одним з головних завдань якого є перевірка електронних декларацій наших чиновників та політиків. Також до уваги бралось і Державне бюро розслідувань (ДБР), новий правоохоронний орган, який вже створений, керівництво призначене, але повноцінну роботу ДБР офіційно ще не розпочало, бо тривають конкурси на зайняття різних посад в управліннях та відділах Бюро. Щодо САП, яке здійснює процесуальне керівництво у справах НАБУ, то Слово і Діло повідомляє, що ще не отримало відповіді про розмір зарплати головного антикорупційного прокурора Назара Холодницького та його заступників.

джерело: slovoidilo.ua

А за оприлюдненою інформацією, найбільшу зарплатню серед антикорупціонерів у липні отримав директор НАБУ Артем Ситник – понад 151 тис. грн. Нинішній голова НАЗК Олександр Мангул заробив за минулий місяць понад 117 тис. грн, колишня очільниця Агентства Наталія Корчак, котра зараз займається питаннями забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у відомстві – 91 тис. грн. Директор ДБР (яке ще не запрацювало) Роман Труба у липні отримав 66 тис. грн зарплати. Зрозуміло, що всі ці цифри – це не тільки посадові оклади, а також і надбавки, доплати і премії.

Щодо зарплати керівника головного антикорупційного прокурора Назара Холодницького, то ще раніше Українські новини з посиланням на відповідь Генпрокуратури (керівник САП є заступником Генпрокурора) повідомляли про те, що, до прикладу, за травень цього року Холодницькому з урахуванням усіх надбавок та премій було нараховано понад 175 тис. грн, але із вирахуваними податками він отримав понад 141 тис. грн.

Тепер про роботу головних антикорупційних органів – НАБУ і САП. Наприкінці червня в НАБУ заявляли, що фактично кожне третє відкрите детективами НАБУ провадження не розглядається судами. Так, на той момент у 47 справах з-поміж 140 проваджень, в яких детективи Бюро завершили досудове розслідування, а прокурори САП скерували обвинувальний акт до судових інстанцій, розгляд, по суті, не розпочався через те, що не відбулося підготовчого засідання.

“Загалом, лише у 32 справах від НАБУ і САП ухвалені судові рішення, однак більшість із них затверджують угоди про визнання винуватості з другорядними учасниками корупційних схем”, – повідомляла прес-служба НАБУ у червні.

В Бюро вже давно бідкаються на українські суди, тому чекають початку роботи Вищого антикорупційного суду України (ВАКС), де мають розглядатись усі справи НАБУ. Чи кардинально вирішить ситуацію початок повноцінної роботи антикорупційного суду? Потрібен буде час, але найважливіше, щоб цей новий спеціалізований суд справді став незалежним. “Львівська Пошта” уже неодноразово писала про те, що навіть після ухвалення під тиском Заходу необхідного законодавчого поля для ВАКС, після оголошення конкурсу на посади антикорупційних суддів, ще залишаються ризики і можливості для влади маніпулювати відбором суддів.

Не можна також не звертати уваги на те, що навіть після появи справді незалежного і професійного антикорупційного суду, влада матиме можливість далі гальмувати розрекламовану боротьбу з корупцією, зосередившись на впливі на спеціалізовані правоохоронні органи – вже згадані НАБУ та САП. А зараз впливати на них стало ще легше.

Нагадаємо, що НАБУ разом із Генпрокуратурою встановили “жучок” у робочому кабінеті Холодницького. Про це стало відомо наприкінці березня. Після цього Артем Ситник і Генпрокурор Юрій Луценко вимагали звільнення Холодницького, звинувачуючи останнього у “зливі” інформації підозрюваним у скоєнні антикорупційних злочинів та допомозі їм, тиску на свідків та своїх підлеглих прокурорів. Скарги на Холодницького направили до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, там і визнали мотивованими і підтвердженими, але винесли лише догану керівнику САП. Неможливість звільнення Холодницького пояснили нормами законодавства. Але директор НАБУ Ситник з таким трактуванням так і не погодився. “Якщо лишити Холодницького на посаді голови САП, то подальша робота НАБУ буде практично неможлива”, – заявляв директор антикорупційного бюро, повідомило BBC-Україна.

Ситник навіть направляв до прокурорської комісії заперечення на їхнє рішення щодо Холодницького і керівники двох антикорупційних органів продовжували через ЗМІ публічні “розбірки”.

Цікаво, що зараз багато громадських активістів-антикорупціонерів звинувачують Назара Холодницького ледь не у всіх “смертних гріхах”. Та нещодавно журналісти програми “Схеми” (спільного проекту Радо Свобода і телеканалу “UA:Перший”) оприлюднили розслідування щодо нічного візиту директора НАБУ Артема Ситника до приватного будинку Президента Петра Порошенка. Зазначимо, що цей візит відбувся ще 26 квітня. Сам Ситник, який визнав, що їздив додому до Президента, зрештою заявив, що це ніяк не вплинуло на роботу НАБУ, а обговорювали вони лише тему створення антикорупційного суду.

Як би там не було, але наші головні антикорупціонери “кидають тінь” на свою репутацію. Продовження конфліктів між ними справді створює небезпеку повної дискредитації усіх, і так не надто результативних, потуг боротьби з корупцією в Україні. За продовження такого сценарію не допоможуть ні високі зарплати, ні антикорупційний суд.