Цього тижня, 8 серпня, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) розпочала прийом документів на участь у конкурсах на посади суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Прийом документів триватиме до 14 вересня включно. Нагадаємо: 2 серпня було оголошено конкурс у новий спеціалізований суд на 39 посад, 12 з них – в Апеляційній палаті ВАКС. Щоб антикорупційний суд запрацював, потрібно буде дочекатись призначення мінімум 35 суддів, 10 з яких – в Апеляційну палату ВАКС.

Кількарічна епопея із ухваленням усіх необхідних законодавчих рішень для утворення антикорсуду в Україні завершилась, процес відбору суддів уже розпочався, тож загалом інституційне оформлення антикорупційної реформи вже близьке до завершення (не цього року, але вже у 2019-ому, найімовірніше після президентських виборів антикорсуд мав би запрацювати), але це ще аж ніяк не гарантує справді вагомих результатів боротьби з корупцією в нашій країні. Не можна забувати, що антикорупційна реформа загалом, і створення ВАКС зокрема, є аж ніяк не проявом розуміння нашими можновлядцями необхідності змін правил гри. Наша влада ухвалювала рішення під тиском Заходу і від страху втратити фінансову та політичну підтримку, і важко повірити, що без думки про те, як “самозберегтись” в майбутньому. З огляду на це й процес формування антикорупційного суду буде нелегким.

ВККС окремим положенням затвердила порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання кандидатів в антикорупційні судді. В суддівській комісії обіцяють, що цей конкурс буде найпрозорішим з усіх, які вони проводили. Натомість українські антикорупційні громадські автивісти у справжній прозорості конкурсу сумніваються і вже зараз попереджають про усі приховані ризики, які можуть відкриватись фактично на усіх етапах відбору суддів до ВАКС.

Зазначимо, що кандидати в антикорупційні судді під час конкурсу загалом можуть набрати до 1000 балів. Але багато нюансів у тому, як власне члени ВККС виставлятимуть оцінки претендентам. До прикладу, співбесіди з кандидатами мають транслюватись онлайн, але от результати оцінювання цих співбесід, а також результати кожного етапу конкурсу чи тестові роботи кандидатів у суддівській комісії не намірені оприлюднювати. Як повідомляє Радіо Свобода, заступник голови ВККС Станіслав Щотка заявив про те, що закон прямо не дозволяє публікувати результати оцінювання кандидатів, однак кандидати можуть, за бажанням, робити це особисто. Натомість координатор Громадської ради доброчесності при ВККС Галина Чижик зазначає, що це маніпулювання законом: “Закон чітко говорить: ВККС має забезпечити прозорість процедури кваліфікаційного оцінювання. Але закон не повинен визначати кожен маленький крок: це якийсь юридичний догматизм!.. Закон не містить норми про те, що оприлюднювати роботи конкурсантів забороняється: він лише захищає таємницю нарадчої кімнати, тобто обговорення кандидата має бути таємним. Але самі рішення і бали мають бути публічними. Так, закон не говорить, що співбесіди обов’язково транслюються онлайн. Однак їх транслюватимуть! Тобто роблять прозорим сам процес, але залишають непрозорими оцінювання і самі його результати”.

Оприлюднення робіт кандидатів й результатів оцінювання насправді є дуже важливим. Зазначимо, що на першому етапі оцінювання кандидати зможуть набрати до 210 балів: до 90 за тести на знання законодавства і ще до 120 за практичне завдання (підготовка проекту судового рішення). З огляду на вимоги до кандидатів (детальніше “Львівська Пошта” про них уже писала) тут проблем у претендентів на посади антикорупційних суддів не повинно бути. Але “закритість” результатів оцінювання залишає поле для маніпуляцій, щоб “потрібні” владі кандидати опинялись вище у рейтингу, який скаладтиме ВККС.

Надалі з оцінюванням кандидатів маніпуляцій може бути ще більше.  Погляньмо тільки на оприлюднений на сайті ВККС порядок оцінювання критеріїв: професійна компенентність (до оцінок за тест на знання законодавства і проект судового рішення додається ще ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів та діяльність щодо підвищення фахового рівня  кандидата – 10 балів); особиста компетентність – 100 балів; соціальна компетентність – 100 балів; критерії професійної етики (морально-психологічні якості – 100 балів, інші показники – 150 балів, зазначено, що  цей критерій оцінюється у нуль балів за наявності доказів невідповідності кандидата на посаду судді вимогам професійної етики); критерій доброчесності (інтегративність – 100 балів, інші показники – 100 балів, цей критерій оцінюється у нуль балів за наявності доказів невідповідності кандидата на посаду судді вимогам до доброчесності).

У ВККС зазначають, що при оцінюванні кандидатів використовуватимуть психологічні тести, а тим часом експерти наголошують, що виміри, запропоновані психологами, лише частково впливатимуть на оцінки кандидатів, а суддівська комісія при цьому зможе значну частину балів виставляти на власний розсуд, ніяк не мотивуючи свої рішення.

Звичайно, критерій доброчесності мав би стати одним із визначальних при доборі антикорупційних суддів – фактично на одному рівні із професійними навичками. Кандидати проходитимуть спецперевірку, але не вселяє оптимізму те, як в Україні відбувається перевірка відповідності стилю життя задекларованим доходам.

В питанні відсіювання недоброчесних кандидатів мала б допомогти Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ), але і тут існують ризики. По-перше, міжнародні фахівці матимуть лише місяць, щоб дослідити відповідність усіх кандидатів критеріям доброчесності. А кандидатів може бути дуже багато, адже ще навіть перед оголошенням конкурсу 610 осіб попередньо зареєстрували свої наміри претендувати на посади у ВАКС, ще 172 – в Апеляційній палаті ВАКС.

По-друге, відкритим залишається питання: хто будуть ті шість експертів, які увійдуть до ГРМЕ? “Львівська Пошта” уже писала про міжнародні організації, з якими Україна має договори у сфері запобігання та протидії корупції, а отже, які можуть пропонувати фахівців, відповідно до Закону “Про Вищий антикорупційний суд”. Таким чином не можуть пропонувати еспертів до ГРМЕ Міжнародний валютний фонд (МВФ) та незалежне агентство федерального уряду США USAID, які підтримують антикорупційну реформу в Україні. LIGA.net з посиланням на свої джерела повідомляє, що недаремно в законі немає норми про міжнародні організації, що надають Україні фінансово-технічну допомогу для боротьтби з корупцією, мовляв в Адміністрації Президента зробили все можливе, що організації, пов’язанні із США, не мали своїх представників в ГРМЕ. Також повідомляється, що Світовий банк (який міг номінувати експертів у ГРМЕ) від можливості висунути список експертів відмовився, і це могло бути частиною компромісу під час перемовин української влади із міжнародними партнерами щодо створення ВАКС.

А тим часом стало відомо, що Євросоюз координує укладення єдиного узгодженого списку від ключових організацій, які можуть пропонувати свої кандидатури до ГРМЕ. Це важливо, адже в такому випадку можна було б уникнути небезпеки того, що як тільки з’явиться якийсь перший список на 12 осіб від однієї організації, то ВККС одразу обере шістьох і таким чином протягне “зручних” українській владі фахівців.

Зазначимо, що у ВККС очікують пропозицій від міжнародних організацій до 15 серпня. Голова суддівської комісії Сергій Козьяков 7 серпня під час експертної дискусії щодо проведення конкурсу на посади в антикорупційному суді на запитання журналістів про те, чи чекатиме ВККС на появу єдиного узгодженного списку, чи обиратиме членів ГРМЕ як тільки з’явиться хоч якийсь список на 12 осіб, як повідомляє Радіо Свобода, відповідав кілька разів, але жодного разу не зміг сказати нічого однозначного. Зрештою заявив таке: “Ми хотіли б, щоб донори між собою консультувалися, і подумали про передачу нам скоординованого списку. Чому це важливо? Ми не хотіли б бачити у відносинах серед донорів якусь конкуренцію: мовляв, хтось дав більше, хтось менше… Про єдиний список мені нічого невідомо. Мені відомо – про можливий узгоджений список. Так, ми дочекаємося. Це відповідь коротка. Довша відповідь: це міжнародні відносини. В рамках міжнародних відносин відбуваються щоденні консультації… Це непростий процес, але процес переважно узгодження між ними, а не між нами”.

Так виглядає, що “досвідчені” українські юристи під тиском влади намагаються максимально заплутати процес формування ВАКСу.