І тільки тепер, коли всі розуміють, що нинішні зміни до Основного Закону нашої країни пов’язані з мінськими домовленостями та реальною ситуацією в Донбасі, парламентарі почали з’ясовувати, що означає поняття “наступна чергова сесія”: власне наступна за номером чи будь-яка наступна. 19 січня 51 нардеп звернувся щодо такого роз’яснення до Конституційного Суду. Розгляд цього питання КС розпочав 29 січня. Мало сумнівів, що він заборонить ухвалювати зміни до Основного Закону у другому читанні на “будь-якій наступній сесії”, і всі очікують дуже швидкого рішення, хоч про дату його оголошення ще не повідом­лялося.  

Депутати ж узагалі не дочекалися рішення КС – у пояснювальній записці до законопроекту про зміни регламенту ВРУ вже вказувалося, що “допускається можливість прийняття законопроекту на будь-якій наступній сесії Верховної Ради України”. Фактично тепер КС мав би сказати, чи законно парламент змінив свій регламент. Цікаво, що Президент Петро Порошенко надоперативно – одразу через кілька годин після голосування – підписав закон, який змінює регламент ВРУ. 

 “Це рішення дасть нам додаткові п’ять-шість місяців, аби ґрунтовніше обговорити зміни до Конституції в частині децентралізації, не відкладаючи це питання на невизначений час. Це абсолютно відповідальна позиція українських політиків. Вимушений зазначити, що зі самого початку реформа децентралізації викликає серйозний спротив. Нині знову звучать абсурдні звинувачення і  поширюються фейки про особливий статус Донбасу, аби все залишити так, як було. Згадайте, у яких дискусіях приймали рішення про фінансову децентралізацію, скільки критиків були проти запуску процесу об’єднання громад! Зараз усі називають це успіхом. Те ж буде і після того, як ми закріпимо незворотність децентралізації в Конституції і процес покращення життя на місцях набере нових обертів”, – так говорить про зміни до регламенту спікер Володимир Гройсман.

От тільки не всі фракції (і навіть у коаліції) поділяють такий позитивний висновок спікера. “Парламент, як і багато “попередників”, пішов на шахрайство у процедурі внесення змін до Конституції і проголосував зміни до регламенту, які фактично змінюють положення самого Основного Закону… Остаточно голосування мало відбутися до 2 лютого. Проте 300 голосів за проект змін немає, а особливий статус дуже потрібний. Тому сьогодні внесли зміни в регламент, які дозволять розглядати Конституцію на будь-якій наступній сесії, щоб отримати необхідний час для пошуку 300 “за”. Це підриває легітимність будь-яких змін, які будуть внесені до Конституції”, – зазначено в заяві фракції “Самопомочі”. 

Свою позицію ця партія вже не раз озвучувала: не переносити голосування у другому читанні, а повернутися до самого початку, вилучити згадку про закон щодо особ­ливого самоврядування і ще раз обговорити, як проводити децентралізацію в Україні загалом.

Також категорично проти змін регламенту виступили в Радикальній партії. Голоси “за”, хоч і не в повному складі, дали фракції “Блоку Петра Порошенка”, “Народного фронту”, “Опозиційного блоку”, депгрупи “Відродження” і “Воля народу”. Цікаво, що із фракції “Батьківщини” всі, що були присутні на голосуванні, також натиснули кнопку “За”. Пізніше в партії пояснили, що вони загалом проти запропонованих Президентом змін до Конституції, бо вважають їх замахом на державний суверенітет і прихованою федералізацією, але підтримали зміни до регламенту ВРУ, “щоб надати ресурс часу з метою забезпечення миру”.

Парламентарі з різних фракцій уже не раз визнавали, що нині нема 300 голосів для другого читання конституційних змін. Але прихильники маневру із відкладенням голосування зазначали, що це робиться не так через брак підтримки, як через те, що Україні потрібно зберігати козирі на перемовинах у Мінську і при цьому не втратити децентралізаційних напрацювань. 

---

Окрема гра від Яценюка